Сара Джудіт Гофманн, Максим Сирожевський27 січня 2016 р.
Ув'язнені в нацистських концтаборах художники зобразили жах тортур і смерті в своїх малюнках і картинах. 100 їхніх робіт демонструються нині на виставці в Берліні.
Реклама
Мистецтво під час Голокосту
Художники, ув’язнені у нацистських таборах, зобразили пережитий ними жах. У Берліні проходить виставка зі 100 їхніх картин з ізраїльського центру Яд ва-Шем. Багато хто з художників не пережив Голокосту.
Фото: Collection of the Yad Vashem Art Museum, Jerusalem
Кольори гетто
Чи може щось жахливе бути у той же час прекрасним? Як бачимо з виставки "Мистецтво Голокосту: 100 робіт колекції з Яд ва-Шем", багатьом художникам вдалось зобразити життя в нацистських концентраційних таборах і гетто і створити чудові художні твори навіть під час однієї з найбільших трагедій людства. Картина "Вулиця в Лодзинському гетто" Йозефа Коунера, який пережив Голокост.
Фото: Collection of the Yad Vashem Art Museum, Jerusalem
Біженець
Вперше 100 робіт ізраїльського меморіального центру Яд ва-Шем демонструються на виставці в Німецькому історичному музеї в Берліні. З 50-ти художників, роботи яких беруть участь у виставці, 24 були вбиті нацистами. Серед жертв - видатний художник Фелікс Нуссбаум, який втратив життя в Освенцімі в 1944 році. Його знаменита картина "Біженець", написана в 1939 році в Брюсселі, зображує відчай вигнання.
Фото: Collection of the Yad Vashem Art Museum, Jerusalem
Автопортрет страждання
Твори Шарлотти Саломон вже демонструвались в інших містах Німеччини. У колекції з більш ніж 700 робіт під загальною назвою "Життя? Чи театр?" Саломон досліджувала трагічну історію власного життя, життя єврейки в Берліні. У 1943 році вона була депортована до Освенціму з південної Франції, де знаходилась у вигнанні. В Освенцімі одразу після прибуття її знищили. На той момент вона була вагітною.
Фото: Collection of the Yad Vashem Art Museum, Jerusalem
Картини схованої дівчинки
Історія Неллі Толл є не такою відомою. Їй та її матері пощастило пережити Голокост завдяки їхнім друзям-християнам у Львові. Закрита в своїй кімнаті, Толл малювала картини, серед яких - цей малюнок гуашшю "Дівчата в полі". У свій 81 рік художниця приїхала зі Сполучених Штатів, де вона нині проживає, на відкриття виставки до Берліна.
Фото: Collection of the Yad Vashem Art Museum, Jerusalem
"Дорога між бараками"
Лео Бройер з Бонна воював в армії німецького кайзера в Першій світовій. У 1934 році, через рік після приходу Гітлера до влади, він емігрував до Гааги, а потім до Брюсселя, де працював художником і виставляв свої роботи. У 1940 році його помістили в табір для інтернованих у Сен-Сипрієні у Франції, а потім у концтабір Гюрс, де він описував пережите у малюнках. Бройер помер в 1975 році в Бонні.
Фото: Collection of the Yad Vashem Art Museum, Jerusalem
Художня співпраця
У французькому Гюрcі Лео Бройер разом з фотографом і художником Карлом Робертом Бодеком створили сценічні конструкції для табірного кабаре. Вони разом працювали також над вітальними листівками та іншими творами мистецтва до 1941 року. Саме тоді Бодек був депортований до табору Ле-Мілль поблизу Екс-ан-Провансу, а потім до Дрансі і згодом до Освенціму, де він загинув в 1942 році.
Фото: Collection of the Yad Vashem Art Museum, Jerusalem
Таємне життя художника
Бедріх Фрітта очолював відділ у концтаборі Терезієнштадт, який виробляв матеріали офіційної пропаганди. Але Фрітта і його колеги також таємно малювали картини, зображуючи жахи нацистських гетто. У 1944 році їхня підривна діяльність була викрита. Фрітта помер в Освенцімі. Після звільнення Терезієнштадту 200 його робіт були знайдені захованими в стінах і закопаними в землю.
Фото: Collection of the Yad Vashem Art Museum, Jerusalem
Дружба після смерті
Лео Хаас допоміг Фрітті створити незліченну кількість робіт, які зображують життя в концентраційному таборі. У Заксенхаузені йому наказали створювати підроблені купюри валюти союзників ("Операція Бернхард"). Він вижив і пізніше усиновив Томаса, сина Фрітти. Після війни Хаас дістав зі схованок в Терезієнштадті 400 своїх робіт.
Фото: Collection of the Yad Vashem Art Museum, Jerusalem
Лікар під прикриттям
Павел Фантль також належав до числа художників у Терезієнштадті. Як медик він організував лікування тифу серед в’язнів табору. Як і в випадку з Фріттою, його викрили, піддали тортурам і відправили до Освенціму. У січні 1945 року його розстріляли. Близько 80 його малюнків були таємно винесені з Терезієнштадту.
Фото: Collection of the Yad Vashem Art Museum, Jerusalem
Учитель малювання
Якоб Ліпшиц до війни викладав в інституті мистецтва у Вільнюсі. У 1941 році він був змушений переїхати до гетто в Каунасі, де приєднався до групи художників, які таємно змальовували життя. Ліпшиц помер у березні 1945 року в концтаборі Кауферінг. Після війни його дружина і дочка приїхали до Каунаського гетто і віднайшли фотографії, які він сховав на цвинтарі.
Фото: Collection of the Yad Vashem Art Museum, Jerusalem
Збереження гідності у трагедії
Картини виставки, яка триватиме до третього квітня в Німецькому історичному музеї Берліна, демонструють приреченість і жорстокість життя в нацистських таборах. Але вони також показують, як художники зуміли створити світ, відмінний від жахливих діянь їхніх катів. На фото - картина "Дахи взимку" Моріца Мюллера.
Фото: Collection of the Yad Vashem Art Museum, Jerusalem
11 фото1 | 11
Вони малювали таємно. Бедріх Фрітта ретельно ховав кожну свою картину, написану під час перебування в нацистському концтаборі Терезієнштадт на території Чехії. У 1944-му році він загинув у концтаборі Освенцім. Якоб Ліпшіц тримав свої роботи в глиняних горщиках, а потім закопував їх на кладовищі. Німецький історичний музей демонструє 100 робіт художників, які понад 70 років тому утримувались у нацистських концтаборах, гетто або трудових таборах.
Картини надав для виставки в Берліні ізраїльський національний меморіал Голокосту Яд ва-Шем. Це найбільша виставка такого типу. Цього тижня її відкрила особисто канцлерка Німеччини Анґела Меркель. Серед картин і малюнків є й такі добре відомі роботи, як "Життя? Чи театр?" Шарлотти Саломон або "Прибуття. Гетто Терезієнштадт" Лео Хааса. Мистецтво стало вираженням протесту, і дехто загинув через це, як наприклад ціла низка художників в таборі Терезієнштадт. Багато творів зберігались у схованках до завершення Другої світової війни.
Представляючи виставку, організатори виставки процитували письменницю Марґарете Шмаль Вольф: "Але моя душа вільна". Як зауважив куратор експозиції Вальтер Шмерлінґ з німецького Фонду для мистецтва й культури, ці люди продовжують жити в своєму мистецтві, там можна знайти їхні душі. Він переконаний, що їхній дух замордувати не вдалося. Ці картини, на думку Шмерлінґа, є "болісною спадщиною" і завжди вимагатимуть від нас відповіді на запитання: як таке могло статися?
Чи може зображення геноциду і особистої трагедії містити сліди художньої краси? Перегляньте галерею вище, щоб мати власне враження від робіт.
Виставка "Мистецтво Голокосту: 100 робіт колекції з Яд ва-Шем" триває до 3 квітня 2016 в Німецькому історичному музеї в Берліні.