Венеція, Стамбул, Берлін або Шанхай – міста, які себе поважають, рано чи пізно обзаводяться своїм мистецьким бієнале. Нещодавно до числа культурних столиць приєднався і Київ, започаткувавши "Арсеналє". На таких заходах молоді митці з амбіціями не лише мають нагоду заявити про себе публіці, але й "засвітитися" у мистецькій тусовці. Бієнале можна порівняти з елітними показами моди, на яких встановлюються нові тренди, де показують себе зірки, де молодь знаходить важливі для кар’єри контакти. На BiennaleOnline, який стартує другого травня, все інакше. Інтернет-вернісаж відмовляється від усього, чим зазвичай вирізняється бієнале: від елітного "смол-току" до яскравих вечірок.

180 молодих митців з усього світу виставляють свої роботи в інтернеті – ось і весь бієнале. Хоча певна елітність все-таки залишається. Зрештою, учасників BiennaleOnline відбирала комісія з 30 провідних кураторів світу. Серед художників, яких запросили куратори, і українець Микита Кадан.

Куратор з іменем

Арт-директором першого онлайн-бієнале призначено бельгійця Яна Хута. Свої менеджерські здібності він проявив ще 1992 року, коли отримав перше в своїй кар’єрі велике кураторське завдання – Хут відповідав за підготовку відомої на весь світ виставки сучасного мистецтва Documenta у Касселі, яка проходить раз на п'ять років. З 1999 року Ян Хут очолює галерею S.M.A.K. у Ґенті.

77-річний куратор хоч і відкрив для себе інтернет як мистецьку платформу лише у дуже зрілому віці, але у потенціалі онлайн-бієнале він переконаний не менше за молодь. "Світ мистецтва стає дедалі більш швидкоплинним: по всьому світі є бієнале і міжнародні виставки. Дедалі важче не випустити щось з поля зору", - каже Хут. Він зізнається, що, зважаючи на свій поважний вік, більше не встигає їздити по всіх великих мистецьких заходах.

Мережевий, а не віртуальний

Онлайн-бієналє не ставить собі за мету імітувати з максимальною точністю великі виставкові зали "справжнього" бієнале. Відвідувачі не ходять віртуальними приміщеннями, а мають можливість створити свою власну виставку. Основна перевага "мережевого" бієнале – це зручність презентації фото, перформансів або відео. "З традиційним малярством вже важче", - визнає Ян Хут. "Адже у малярстві неабияку роль відіграє те, якими шарами нанесена фарба, треба бачити її "вживу", аби відчути глибину картини", - каже куратор.

Беззаперечна перевага онлайн-бієнале – присутність цікавих митців, у яких немає фізичної можливості потрапити на "реальні" бієнале за кордон. Тож учасники з Афганістану, Сирії та Ірану – особливість саме BiennaleOnline. Але доступність для будь-кого, а не лише, для тих, хто може дозволити собі закордонні подорожі, - перевага не лише для митців, але й для поціновувачів мистецтва. Ян Хут хоче, аби онлайн-бієналє відвідали ті, хто не може поїхати до Венеції або Шанхаю. Куратор обіцяє відвідувачам можливість за допомогою Facebook і Twitter поспілкуватися як з кураторами, так і з митцями. Перші відвідини бієнале - безкоштовні. Хто захоче подивитися роботи ще раз, муситиме заплатити п'ять євро.

Мистецтво йде в мережу?

BiennaleOnline - перший бієнале в мережі. Але далеко не перший масштабний захід світу мистецтва, який пішов шукати свою аудиторію в інтернет. 2011 року було започатковано VIP (View in Private) – перший мистецький ярмарок в інтернеті. Колекціонери мистецтва завдяки VIP мають можливість здійснювати віртуальні прогулянки виставковими залами у пошуку картин для поповнення колекцій. На порталі навіть можна у чат-румах торгуватися з галеристами.

Утім, успіх першого мистецького ярмарку в інтернеті – під питанням. Деякі галеристи вже пішли з VIP, нарікаючи на низьку ефективність інтернету для продажів. Що, однак, не стало завадою для інших спробувати свої сили в інтернеті. Нещодавно аукціонний дім Christies оголосив, що планує цього року провести півсотні аукціонів в інтернеті. 2012 року таких було лише 12.