У Митному Союзі назріває черговий скандал. Росія погрожує Білорусі "торгівельними війнами" у відповідь на арешт у Мінську 26 серпня генерального директора російської компанії "Уралкалій" Владислава Баумгертнера. Білоруська сторона обвинувачує його у завдаванні масштабних збитків підприємству "Білоруськалій", а також колишньому спільному трейдеру двох калійних гігантів - Білоруській калійній компанії (БКК).

Опитані DW експерти вважають, що саме по собі членство Білорусі, Казахстану та Росії в Митному Союзі не зменшує кількості конфліктів, котрі країни-учасниці за звичкою намагаються вирішити виключно за допомогою силового тиску. Хоча, на думку аналітиків, подібні методи врегулювання спірних ситуацій між державами-союзниками неприпустимі.

Очікувана відповідь Москви

Коментуючи погрози білоруської влади притягти до кримінальної відповідальності росіян, котрі мають відношення до компанії БКК, у тому числі й Сулеймана Керімова, котрий контролює компанію "Уралкалій", голова президії російської Ради з питань зовнішньої та оборонної політики Федор Лук'янов заявив DW, що Москва навряд чи залишить без відповіді цей "винятковий крок Олександра Лукашенка".

Голова московського Міжнародного інституту політичної експертизи Євген Мінченко також вважає, що керівництво Росії має зайняти тверду позицію відносно Мінська, "аби не заохочувати подібних учинків і не створювати прецедентів із захопленням заручників". Тим більше, що, за словами експерта, арештований у білоруській столиці одразу після зустрічі із прем'єр-міністром країни Михайлом М'ясниковичем гендиректор "Уралкалію" Владислав Баумгертнер, входить до першої сотні кадрового резерву президента Росії.

Недвозначні сигнали

Москва вже направила на адресу Мінська кілька недвозначних сигналів. 30 серпня помічник президента Росії із зовнішньополітичних питань Юрій Ушаков заявив, що Кремль вимагає негайно звільнити Владислава Баумгертнера. За даними агентства "РИА "Новости", Ушаков зазначив, що зайва політизація справи Баумгертнера суперечить спільним інтересам Росії та Білорусі.

Раніше компанія "Транснєфть" заявила про скорочення постачань нафти до Білорусі у вересні на 400 тисяч тонн (це п'ята частина місячних обсягів). А Росспоживнагляд висловив незадоволення якістю білоруської молочної продукції та заборонив ввезення до Росії білоруських свиней та продукції свинарства. Москва також попередила, що має намір розслідувати дії білоруських фігурантів так званого "розчинного бізнесу" (експорту до Європи під виглядом органічних розчинників та розріджувачів, отриманих на білоруських нафто-перероблювальних заводах із російських нафтопродуктів. - Ред.), унаслідок чого бюджет Росії недоотримав близько 2,5 мільярдів доларів.

Важіль тиску

На думку економічного експерта мінського Ліберального клубу Антона Болточка, у Митному Союзі заборони на ввезення продукції через порушення фітосанітарних норм не суперечать діючому законодавству - ними може скористатися будь-яка країна-член. Але в руках Москви ці норми, за висловом Болточка, стають потужним важелем тиску. Адже основні експортні постачання Білорусі та Казахстану здійснюються до Росії, а будь-які обмеження на ввезення товарів завдають мільярдних збитків, підкреслив експерт.

Він вказує і на ще один інструмент, який використовує Росія. Це наднаціональний орган - Євразійське економічне співтовариство. За словами Болточка, кредити Антикризового фонду Кремль використовує наче політичний батіг, аби впливати, зокрема, на Білорусь.

"Росія сказала - усі виконують"

З Астаною в Москви в межах МС поки що не було конфліктів. Президент казахстанського Центру макроекономічних досліджень Олжас Худайбергенов упевнений, що в Митному Союзі усі рішення мають узгоджуватися. Однак насправді, на його думку, повертається практика радянського часу: "Росія сказала, усі інші виконують". За даними Худайбергенова, участь у Митному Союзі не принесла Казахстану прибутку - експорт в Росію падає, а імпорт з Росії зростає.

Керівник російських програм Фінського інституту міжнародних відносин Аркадій Мошес вказує на те, що перебування у Митному Союзі уже не приносить країнам-членам посилення торгівельної динаміки. Мошес наводить статистичні дані Митного Союзу, за якими об'єм білорусько-російської торгівлі за 2012 рік впав на 20 відсотків. На ті ж 20 відсотків за аналогічний період зменшився і двосторонній товарообіг України з Росією.

Україна спостерігає

Аркадій Мошес не сумнівається у тому, що за розвитком "калійної війни" між Москвою та Мінськом уважно стежать у Києві. Адже Росія й Україну закликає приєднатися до своїх інтеграційних проектів - спочатку до МС, а із першого січня 2015 року - і до Євразійського союзу. "Українці бачать, що членство у Митному Союзі не захищає ні від нападок голови Росспоживнагляду Онищенка, ані від перекриття кордонів, ані від інших засобів тиску, котрі Росія застосовує до союзників", - додав Мошес.

Водночас силові засоби вирішення економічних та політичних суперечок, а також внутрішні скандали та чвари у Митному Союзі лише додають в Україні аргументів тим, хто вважає, що потрібно вибудовувати нормальні відносини з Євросоюзом і підписувати з ним угоду про асоціацію, резюмував фінський аналітик.