Проблеми з якістю української м'ясо-молочної продукції справді є, погоджуються аналітики, однак стан справ не такий критичний, щоб запроваджувати масштабні обмеження. Тим паче, що українські вимоги до якості цих товарів не дуже суттєво відрізняються від норм Росії, Білорусі та Казахстану. За цим кроком проглядається позиція Москви щодо бажання Києва підписати угоду про вільну торгівлю з Європейським Союзом, погоджуються опитані Deutsche Welle експерти.

Москва й раніше періодично закривала свої ринки від українських товарів. Цей факт, на думку директора інституту економічних і політичних консультацій Ігоря Бураковського, дає підстави вважати, що певні проблеми з дотриманням санітарно-ветеринарних вимог до продукції тваринництва таки є, але тут однозначно домішана політика. Цього разу такий жест було здійснено вже від імені всього Митного союзу, хоч і за ініціативою Москви, додає експерт. «Це дає підстави говорити, що Києву демонструються можливі наслідки загострення відносин між Україною і Митним союзом, зокрема, з Росією, з огляду на перемовини щодо угоди про вільну торгівлю з ЄС», - каже Бураковський. Нині ці обмеження для українських компаній будуть досить болючими, оскільки вони стосуються тих фірм, для яких російський ринок є одним з ключових в реалізації товарів.

Можливе алібі?

Росія показує, що Україні потрібно визначатися: або вступати в Митний союз і тоді отримувати доступ до ринків країн цього союзу, або їй заборонять експортувати свою продукцію до цих держав, тобто - українські виробники зазнаватимуть збитків, каже політолог Вадим Карасьов. «Це і можливість тиску на Україну, і можливість надати алібі українському керівництву, якщо воно вирішить поступово інтегруватися саме в Митний союз, апелюючи до того, що українські виробники зазнають збитків, а прориватися на європейські ринки складно».

Коло для маневрів звужується. Україні, котра заявляє про наміри взаємовигідно співпрацювати з Митним союзом Росії, Білорусі та Казахстану, паралельно готуючись підписувати угоду про створення зони вільної торгівлі з ЄС, варто визначатися, переконаний Вадим Карасьов. «Потрібно або робити те, що робили східно-європейські країни, коли переорієнтовували свій експорт на світові ринки, а для цього треба змінювати технології, модернізувати виробництво, підвищувати конкурентоздатність, або консервувати ситуацію і залишати все як є, але платити при цьому економічну і геополітичну ціну, тобто - вступати до Митного союзу чи йти на якісь стратегічні геополітичні поступки», - каже політолог.

Поле для гри є

Однак в експертному середовищі також лунають думки про те, що «подвійний роман» Києва з ЄС та Митним союзом цілком можливий. На думку Ігоря Бураковського, вимога визначитися або – або, це «хибна альтернатива», адже світова практика свідчить, що є багато країн, які мають одночасно кілька аналогічних угод про вільну торгівлю з різними країнами різних континентів. Якщо відштовхуватися від інтересів України, то двосторонні угоди про вільну торгівлю, які є у Києва з усіма окремими членами митного союзу, можна трансформувати в угоду про вільну торгівлю з усім Митним союзом, паралельно укладаючи аналогічну угоду з ЄС, каже експерт. Він зауважує, що для мінімізації проблем Києву нині потрібно дбати про підвищення якості товарів, підтримку виробників, посилення їхньої конкурентоздатності та взаємодіяти у виробленні стандартів, наприклад, в рамках СОТ.

Ситуацію ускладнює те, що Росія не є членом СОТ, інакше у такому випадку Україна могла б поскаржитися до цієї організації, назвавши окремі вимоги дискримінаційними або відверто заборонними, але такий механізм розв'язання торговельних суперечок Україні поки що недоступний, зазначає Бураковський.

Справа не в якості

Політичним рішенням називає дії митного союзу і керівник українського Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Тест» Валентин Безрукий. До такого висновку підштовхує те, що йдеться не про зауваження щодо окремих партій якихось товарів «Якщо є конкретні зауваження до конкретних виробників, то нехай обмежать певний завіз, а тут же одразу – гоп, – і вся Україна раптом почала випускати погану продукцію. А це зовсім не так», - переконаний Безрукий. За його словами, недобросовісні виробники і неякісна продукція в Україні є, тому що в такій галузі, як м'ясо-молочна без проблем не буває, але в Росії ситуація з якістю цієї продукції зовсім не краща, ніж в Україні. Навіть нормативи, частково запозичені з радянських часів, у цих країн дуже схожі. Натомість у Євросоюзі і контроль жорсткіший, і вимоги до якості тваринницької продукції значно відрізняються, наприклад, ЄС перевіряє такі товари на рівень забруднення хімічними речовинами та вміст канцерогенів. Таких норм ані в Україні, ані в Росії, ані в інших країнах Митного союзу немає.

Автор: Наталя Неділько
Редактор: Володимир Медяний