МКС відкрив розслідування щодо злочинів проти рохінджа
Олена Губар
18 вересня 2018 р.
У Міжнародному кримінальному суді відкрили попереднє розслідування щодо можливих злочинів під час депортації мусульман-рохінджа із М'янми до Бангладеш. В ООН закликали притягнути винних до відповідальності.
Біженці рохінджа у БангладешФото: picture-alliance/NurPhoto/T. Chowdhury
Реклама
Прокурорка Міжнародного кримінального суду (МКС) Фату Бенсуда у вівторок, 18 вересня, заявила про початок попереднього розслідування щодо можливих воєнних злочинів та злочинів проти людяності під час депортації мусульман-рохінджа із М'янми до Бангладеш, повідомляє агенція Reuters.
Рішення про відкриття попереднього розслідування було ухвалене після того, як МКС на початку цього місяця вирішив, що ця справа входить до його юрисдикції, оскільки Бангладеш є членом суду. Попереднє розслідування - перший крок до початку офіційного розслідування та можливого висунення обвинувачень.
Раніше цього дня слідча група Організації Об'єднаних Націй (ООН) представила детальний звіт щодо геноциду рохінджа у М'янмі. У документі на 444 сторінках йдеться про те, що, за консервативними оцінками, загалом було вбито близько 10 тисяч рохінджа. Рівень жорстокості важко описати і він демонструє "повну зневагу до життя цивільних осіб", заявив головний слідчий Марзукі Дарусман, цитує агенція AFP.
На основі аналізу супутникових знімків, інтерв'ю з понад 850-ма свідками та жертвами в доповіді описуються масові вбивства військовими людей у селах у регіоні Ракхайн. Повідомляється, зокрема, що чоловіків систематично вбивали, дітей топили та спалювали, а жінок ґвалтували. Масштаб сексуального насильства не залишає сумнівів, що армія використовувала зґвалтування як "військову тактику", йдеться у звіті. Слідчі звинуватили сили безпеки країни у "ймовірному геноциді".
Слідча група знову закликала притягнути до відповідальності генерала-головнокомандувача та п'ятьох інших вищих військових командирів М'янми. Вона також розкритикувала уряд країни за бездіяльність у ситуації.
Нагадаємо, наприкінці серпня 2017 року група бойовиків з числа рохінджа вчинила кілька нападів на поліцейських. У відповідь військові почали масштабну операцію в регіоні Ракхайн, де компактно мешкала нацменшина. 6700 рохінджа убили у М'янмі лише за перший місяць від початку операції, повідомляла міжнародна організація "Лікарі без кордонів" (MSF). ООН характеризувала дії військових у М'янмі як "етнічні чистки".
Від серпня 2017 року з М'янми до Бангладеш утекли близько 700 тисяч представників рохінджа. Передбачалося, що повернення почнеться ще в лютому, однак багато втікачів відмовляються повертатися до М'янми. За різними оцінками, у М'янмі жили понад мільйон мусульман-рохінджа. Вони десятиліттями зазнають дискримінації в країні, де більшість населення - буддисти. Багато рохінджа не мають паспортів.
Біженці рохінджа: поневіряння і бідність у Бангладеш
Сотні тисяч рохінджа з М'янми шукають у Бангладеш захисту від насильства, яке зазнають у себе на батьківщині. Проте по той бік кордону їх чекають бідність і поневіряння. Табори для біженців - давно переповнені.
Фото: Reuters/J. Silva
Їх жене відчай
Ця сім'я рохінджа була змушена покинути свою батьківщину. Уже багато днів вони в дорозі й мусять перетнути річку Наф, що на кордоні між М'янмою та Бангладеш, щоб опинитися у безпеці. Їхня ціль - табір для біженців у прикордонному місті Кокс-Базар. Усі їхні пожитки вмістилися у пластиковий пакет та корзину.
Фото: Reuters/J. Silva
Перешкоди на шляху
На іншому березі прикордонної річки рухатися далі біженцям рохінджа перешкоджають військові з Бангладеш. Між тим, за офіційними даними, до Бангладеш з М'янми втекли, починаючи від серпня, понад 600 тисяч мусульман рохінджа.
Фото: Reuters/Z. Bensemra
Оманливі спокійні водойми
Перетнути річку Наф на човні коштує в еквіваленті близько 40 євро з людини. За місячного доходу в близько 50 євро така можливість доступна лише деяким людям. Знову і знову під час перетину річки трапляються нещастя - багато людей розплачуються за свою втечу життям.
Фото: Reuters/J. Silva
В очікуванні
Цій жінці і її дітям вдалося перетнути Наф і дістатися безпечного Бангладеш. Чекаючи на переході кордону в Паланг Кхалі, щоб їх пропустили до табору для біженців, після довгої і виснажливої втечі вони вирішили освіжится у водоймі на розташованому поблизу рисовому полі.
Фото: Reuters/J. Silva
Невизначене майбутнє
Після перетину кордону сотні біженців рохінджа мають чекати, щоб їх пропустили далі. Більшість з них вирушає далі в напрямку міста Кокс-Базар, де виник один з найбільших у світі таборів для біженців.
Фото: Reuters/J. Silva
У тісноті й без даху над головою
Тисячі рохінджа, вигнані зі своїх домівок, живуть у таборах для біженців у Бангладеш - у тісноті, часто без доступу до туалетів і питної води. Табори вже давно переповнені, назріває гуманітарна катастрофа. Міжнародні благодійні організації уже не можуть впоратися із ситуацією.
Фото: Reuters/Z. Bensemra
Випалена земля
Криза у штаті Ракхайн на заході М'янми загострилася після того, як наприкінці серпня група озброєних рохінджа вчинила кілька смертельних нападів на поліцейських. У відповідь військові почали масштабну операцію - сотні людей було вбито, їхні будинки та поля спалені. ООН заявляє про злочини проти людяності та етнічні чистки з метою вигнати мусульман з переважно буддійської країни.
Фото: Reuters/S. Z. Tun
Критика на адресу Аунг Сан Су Чжі
Фактичну очільницю уряду М'янми, нобелівську лауреатку Аунг Сан Су Чжі неодноразово критикувала міжнародна спільнота. Вона хоч і закликала до національної єдності, але уряд Сан Су Чжі й надалі розглядає рохінджа як нелегальних іммігрантів. Впливовий очільник армії Мін Аунг Хлаінг також не відступає від своєї жорсткої позиції щодо рохінджа.
Фото: Getty Images/AFP/Ye Aung Thu
Настанови Папи
27 листопада 2017 року М'янму відвідав Папа Римський Франциск. Під час зустрічі з Аунг Сан Су Чжі він закликав місцеву владу дотримуватися прав людини та поважати кожну етнічну групу. У відповідь на це Сан Су Чжі пообіцяла, що її уряд постарається захистити права "всіх" людей.
