Третього липня виповнюється рік після ухвалення Верховною Радою скандального закону "Про засади державної мовної політики", котрий свого часу спричинив численні акції протесту. Проте чи вплинув даний закон на мовну ситуацію у країні? DW поспілкувалася з російськомовним письменником-киянином Андрієм Курковим та україномовним письменником із Харкова Сергієм Жаданом про мовне питання в Україні через рік після ухвалення закону.

Немає змін - немає дискусії

Андрій Курков - український письменник, котрий пише російською мовою, за цей рік не відчув особливих змін у мовній ситуації в Україні. "Я за останній рік кілька разів був у Криму, на Півдні, на Заході країни, звичайно, у Києві. Не можу сказати, що я взагалі відчув якусь різницю між ситуацією до і після ухвалення цього закону", - сказав письменник у розмові з DW.

Дискусії навколо мовного питання точаться в Україні починаючи з 1991 року, відзначає Андрій Курков. Через це українське суспільство, на його думку, не лише звикло до обговорення цього питання, а і втомилося від нього. "Якби були справді якісь реальні зміни, то поновилися би дискусії. Але, очевидно, змін ніяких не було. Цей закон також не змінив ситуацію, інакше були би серйозні протести на Заході України", - переконаний письменник.

Радикалізація і апатія

Ще одне спостереження Куркова: дискусій щодо мовного питання поменшало, а їхні учасники - радикалізувалися. "І захищають, і протиставляють свою думку щодо мовного питання радикалізовані меншини. Вже нема масового виступу за чи проти", - відзначає він. За словами письменника, нині мовне питання асоціюється з активністю депутатки від "Свободи" Ірини Фаріон, котра нещодавно відвідала Одесу та Донецьк із презентаціями присвяченої мовній нормі монографії. На думку Куркова, бійки й сутички, котрими супроводжувалися виступи депутатки, свідчать про те, що й у цих містах нічого не змінилося. "Це розраховано на провокацію, розголос і привід для дискусії. Але дискусії нема, тому що за тим, що відбувається, слідкують як за коміксами", - констатує він.

Письменник вважає, що апатія суспільства зумовлена розчарованістю людей в усіх політичних силах і загальною політичною ситуацією в Україні, котра "набула дуже сірого кольору". "Питання моралі, корупції, чесності в політиці набагато важливіші й актуальніші, ніж мовне питання", - переконаний Андрій Курков.

Символічне значення "мовного" закону

Україномовний письменник Сергій Жадан, котрий живе у Харкові, також не помітив змін у мовній ситуації свого міста. "На вулицях не змінилось нічого - місто переважно російськомовне, хоча українську теж час від часу чути - переважно від студентів або де-небудь у передмістях та у "спальниках". Та й що могло змінитись?" - запитує письменник. На його думку, "мовний" закон мав радше символічне значення для української влади. "Це таке собі "грання м'язами", типовий популістський прийом, відволікання уваги", - наголосив Жадан у інтерв'ю DW.

Мовну ситуацію в Україні загалом письменник окреслив як "достатньо стабільну", відзначивши не так збільшення вживання української мови, як зміну ставлення до неї. "Вона вже не сприймається як щось екзотичне, як щось, обов'язково зумовлене ідеологічними та політичними поглядами носія", - вважає Сергій Жадан.

"Нова" тема для виборів?

Але пропри відсутність відчутних змін після ухвалення "мовного" закону питання мови повернеться до політичного порядку денного вже під час наступної передвиборчої кампанії, переконаний Жадан. "Підозрюю, що у списку успіхів та досягнень теперішньої влади ухвалення цього закону стоятиме відразу після проведення "Євро-2012", - вважає письменник.

Тоді як для припинення політизації цього питання в Україні, на його думку, ще немає підстав. "Повноцінне функціонування та розвиток у суспільстві двох мов передбачає принаймні взаємоповагу та взаємну налаштованість на діалог", - підкреслює Жадан. І доки в суспільстві цього немає, політики, за словами письменника, і далі зіштовхуватимуть україномовних та російськомовних громадян України одне з одним, заробляючи на цьому політичний капітал. Через це Сергій Жадан пропонує не підтримувати тих політиків, котрі роздмухують "мовні війни" в Україні.