Держдума Росії скерувала президенту Путіну звернення щодо необхідності визнання самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". Які це може матиме наслідки для врегулювання на Донбасі та навіщо Москва йде на такий крок - у матеріалі DW.
Фото: DW/A. Magazova
Реклама
Рішення Держдуми РФ не стало несподіванкою для України. Звернутися до президента РФ Володимира Путіна з проханням визнати "ДНР" і "ЛНР" "як самостійні, суверенні та незалежні держави" запропонувала Компартія Російської Федерації (КПРФ) ще в січні. На думку російських комуністів, такий крок забезпечить "безпеку та захист республік від зовнішніх загроз і започаткує процес міжнародного визнання обох держав". І от 15 лютого Держдума РФ підтримала відповідне звернення до Путіна.
Держдума звернулась до Путіна, Верховна Рада - до світової спільноти
Реакція в Україні була миттєвою. Того ж дня Верховна Рада звернулась до міжнародних організацій, серед яких ООН, ПАРЄ та Європарламент, а також урядів і парламентів іноземних держав із закликом "не визнавати будь-яких рішень Росії, які стосуватимуться визнання незалежності самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей". Як заявили українські депутати, з боку Росії це є "черговою спробою зруйнувати міжнародний правопорядок, що ґрунтується на Статуті ООН".
У Києві також вважають, що визнання Росією незалежності "ДНР" та "ЛНР" перетворить на макулатуру мінські угоди. "Хочу ще раз нагадати постійну позицію України: в разі ухвалення рішення про визнання Росія де-факто та де-юре вийде з мінських домовленостей з усіма супутніми наслідками", - заявив у Києві український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Депутат з фракції "Європейська солідарність" Микола Княжицький також сприйняв рішення Держдуми як вихід Росії з мінських домовленостей. "Думаю, що таким чином вона сама розриває мінські домовленості", - сказав він. Сергій Рахманін з фракції "Голос" вважає, що тепер і "Україна має всі підстави нарешті відмовитися від мінських угод". "Треба продумати механізм для того, щоб більше на цей документ не посилатися, і всі ризики, всі небезпеки, які пов'язані з цим документом, з себе зняти", - цитує Рахманіна інформаційна агенція "Інтерфакс-Україна".
Повзуча інтеграція окупованих територій у РФ та шантаж України
Зрив мінських домовленостей Путіним призведе до нових санкцій проти Росії, прогнозує професор Києво-Могилянської академії, науковим директором Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань. "Але на непідконтрольних уряду України територіях це нічого не змінить, тому що росіяни й так там роблять, що хочуть. Путін робить все, щоб відрізати окуповані частини Донбасу від України. КПВВ не працюють, йде паспортизація. Тобто, Путін і так робить повзучу інтеграцію окупованих територій у Росію", - говорить він у розмові з DW.
На думку Гараня, питання визнання Росією незалежності "ДНР" та "ЛНР" порушили з метою шантажу України й Заходу. "Насамперед, для того, аби Київ зробив якісь поступки щодо спецстатусу (непідконтрольних уряду України районів на Донбасі - Ред.) і виборам у рамках мінських домовленостей", - каже Гарань.
Сам Путін, коментуючи звернення до нього Держдуми, згадав про мінські домовленості й закликав Захід вплинути на Україну. "Я виходитиму з того, що ми повинні все зробити для вирішення проблем Донбасу, але зробити це насамперед, виходячи з не до кінця реалізованих можливостей щодо виконання мінських угод. Ми дуже розраховуємо, що наші партнери за океаном і в Європі, перш за все, вплинуть на сьогоднішню київську владу", - заявив він на пресконференції після переговорів із канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
Київський експерт Олексій Гарань вважає, що Україні слід закликати виконувати мінські домовленості так, як їх бачить Київ, а не Москва, і не піддатися на цей шантаж. "Головне не потрапити в пастку, Путін підвищує ставки, і хоче, щоб Захід надавив на Україну", - підсумував політолог.
Війна на Донбасі, якою її побачив Тілль Маєр
Німецький фотограф і журналіст Тілль Маєр за п'ять років здійснив більше десяти подорожей до зони бойових дій на Донбасі, аби задокументувати повсякдення українських вояків в окопах і життя цивільних поблизу фронту.
Фото: Till Mayer
Чотирилапий друг
"Бійці в однострої, касці і бронежилеті виглядають немов лицарі в обладунках", - каже Тілль Маєр. "Однак вони такі самі люди, як і ми з нашими почуттями і переживаннями. Те, як цей боєць подбав про свого пса, вбравши його у теплого кожуха - дуже зворушливе тому свідчення", - зазначає фотограф. Пси в окопах - не рідкість. Вони попереджають про небезпеку, є вірними друзями і... відлякують щурів.
Фото: Till Mayer
Манекен, що рятує життя
У Широкиному поблизу Маріуполя доводиться пересуватися між будинками під прицілом ворога. Перш ніж перебігти у безпечне місце, бійці висувають у вікно або з-за рогу цей манекен, який вони знайшли у знищеній крамниці. "Кожна дірка на манекені могла бути смертельною кулею. Це життя у постійній напрузі, яке дуже виснажує зсередини", - каже Маєр. (Фото: Широкине, осінь 2017 року)
Фото: Till Mayer
Зруйнована школа
"У зруйнованій школі, де вчилися діти, відчуваєш особливий сум від того, скільки понівечила ця війна", - каже Тілль Маєр. (Широкине, літо 2019 року)
Фото: Till Mayer
Знайомство перед смертю
Вадим проводив німецькому фотографу "екскурсію" по колишньому курортному селищу Широкине, де до війни був у відпустці. Невдовзі боєць загинув. Це фото, зроблене Маєром, співслужбовці і вдова згодом помістили на пам'ятну плиту на могилі Вадима. "Зустріч з ним мене вразила. Після п'яти років на фронті у нього не було жодної ненависті", - каже Маєр. (Широкине, літо 2019 року)
Фото: Till Mayer
З цигаркою і автоматом
"Я ще ніде не бачив стільки людей, які палили би цигарку за цигаркою, як в окопах цієї війни. Це - наслідок постійного нервового напруження. Один раз необережно висунув голову з окопу - і тебе більше нема", - каже Тілль Маєр. Від цього окопу поблизу шахти Бутівка на околицях Донецька до позицій ворога лише кілька десятків метрів. (Літо 2018 року)
Фото: Till Mayer
Не бачив нічого, крім війни
"Із солдатом Іваном я познаймився, коли йому був 21 рік. На той момент він був вже три роки на війні, куди він пішов добровольцем. Можна сказати, що у своєму житті він мало що бачив крім війни", - зазначає Маєр. На його переконання, підтримка початку нового життя тих, хто повертається з Донбасу, - один з найбільших викликів для України. (Шахта Бутівка, 2018 рік)
Фото: Till Mayer
Десятки метрів від ворога
Ніде на лінії фронту позиції української армії та сепаратистів не розташовані так близько одна проти одної, як поблизу колишньої шахти Бутівка. У це місце Тілль Маєр приїздив не раз. "Від бліндажа на цьому фото до позиції ворога - лише 40 метрів. Важко собі уявити, як проводити під прицілом місяці і роки", - зазначає фотограф.
Фото: Till Mayer
Раптом летять кулі
Попри те, що на лінії зіткнення тижнями панує тиша, стрілянина може відновитися у будь-який момент. На цьому фото боєць стріляє у напрямку сепаратистів, виявлених в тилу біля Широкиного.
Фото: Till Mayer
У батьковому плащі
Порятунок від дощу і холоду цей молодий боєць знайшов у цьому незвичайному плащі. "У цьому плащі багато років тому служив у радянській армії мій батько", - пояснив хлопець. У перші роки війни на Донбасі бійці, яким не вистачало належного спорядження, викручувалися як могли. Згодом ситуація стала кращою, каже Маєр.
Фото: Till Mayer
Мати на могилі сина
Сліди і рани цієї війни Тілль Маєр знаходить не лише на Донбасі, але по всій Україні. Це фото він зробив на Личаківському цвинтарі у Львові, де мати поховала свого сина, полеглого в бою. Його тіло вона півроку шукала, оббиваючи всі можливі пороги і зрештою знайшла, лише самотужки поїхавши до зони бойових дій.
Фото: Till Mayer
Міни: тяжка спадщина війни
Міни і снаряди, що не розірвалися, будуть загрозою для мирного населення десятиліттями, навіть якщо ця війна таки колись закінчиться, каже Тілль Маєр.
Фото: Till Mayer
Залишилися лише старі
У напівзруйнованих селищах поблизу лінії зіткнення залишилися жити лише самотні старі люди. До них часто не доїжджають жодні служби і єдина відрада - зустріч з волонтерами і співробітниками благодійних організацій. (Селище Кам'янка поблизу Авдіївки, Донецька область)
Фото: Till Mayer
Ніч при свічках
Старі люди, що залишилися у Кам'янці, навіть після тривалого затишшя, знову і знову потрапляють під обстріли. Найчастіше вони відбуваються вночі. Ця жінка регулярно проводить ночі при свічках, у підвалі своєї хати. Її потрет став частиною виставки Тілля Маєра, присвяченої життю цивільного населення у зонах конфліктів по всьому світу.
Фото: Till Mayer
Жити на зло війні
"Я ніде не бачив таких доглянутих вулиць і дворів, як у Авдіївці. Люди, які залишилися жити на лінії фронту, здається, дбають про своє місто - ніби на зло війні. Ці люди вражають своєю незламністю", - розповідає Тілль Маєр.
Фото: Till Mayer
Хроніст забутої війни
Тілль Маєр вже 12 разів був у зоні бойових дій на Донбасі. "Ця війна - це ганьба для Європи", - каже журналіст і фотограф. Він планує у Німеччині серію виставок, аби нагадати німцям про війну, що вже більше семи років триває зовсім поряд.
