Треті поспіль цього року парламентські вибори в найбіднішій країні Європи можуть неминучими, якщо політичні сили Молдови так і не стануть на шлях діалогу. Нині це здається не вельми реальним: перше засідання парламенту продемонструвало неготовність сторін до такого діалогу.

Урядова коаліція не зважає на опозицію

Прозахідна коаліція «Альянс за європейську інтеграцію», якій належать 53 із 101 депутатського мандату, обрала у п’ятницю спікера парламенту й визначила кандидатури на посади президента й прем’єра. Всі ці рішення ухвалили без участі в засіданні 48 комуністів. Вони залишили залу засідань, вважаючи, що було порушено їхнє право вимагати паузи на десять днів для формування фракції.

Комуністи вимагали оголошення перерви в засіданнях до 4 вересня. Прозахідні коаліція цими вимогами знехтувала й проводила далі засідання без участі комуністів.

Кандидат у президенти є. Але що далі?

В результаті першого дня роботи нового парламенту Молдови спікером було обрано голову Ліберальної партії Міхая Ґімпу. На посаду прем’єр-міністра було запропоновано кандидатуру голови Ліберально-демократичної партії Влада Філата, а на посаду президента – колишнього комуніста, а нині голову Демократичної партії Молдови Маріана Лупу.

Саме обрання президента, яке в Молдові є прерогативою парламенту, може знову спричинити патову ситуацію, що закінчиться черговими достроковими виборами. Альянсу за євроінтеграцію не вистачає восьми голосів для обрання глави держави.

Нескінченна криза

Політична криза в Молдові триває вже багато місяців. Єдиною можливістю її врегулювати є співпраця між розсвареними політичними силами. Наприкінці липня громадяни Молдови вдруге цього року обирали парламент. В результаті прозахідні сили змогли усунути від влади комуністичну партію. Її представник Володимир Воронін був президентом країни упродовж останніх восьми років.

Наступне засідання нового молдовського парламенту має відбутися 2 вересня.

ЛЮ/dpa/Інтерфакс

Редактор: Євген Тейзе