За кілька днів до оголошення про свою відставку прем’єр-міністр Молдови Кирило Габуріч закинув молдовським політикам, що вони залишили його самого на тлі можливого фінансового колапсу країни. За його словами, без укладення відповідної угоди з Міжнародним валютним фондом (МВФ) відвернути дефолт Кишинева неможливо. МВФ, у свою чергу, виставив умову для підписання кредитної угоди з Молдовою - ліквідацію трьох проблемних банків країни (Banca de Economii, Banca Socială и Unibank), замішаних у скандалі навколо крадіжки одного мільярда доларів. Починаючи від 2012 року, вони під виглядом кредитів вивели цю суму на рахунки офшорних фірм. "Без угоди з МВФ нам загрожує дефолт. Нам потрібно ретельно переглянути кількість держслужбовців у країні", - сказав днями Габуріч.

Жодної політичної підтримки для прем’єра

Візит місії МВФ до Кишинева заплановано на 15 червня, наступного дня після місцевих виборів у Молдові. Багато представників провладних партій країни до цього часу навідріз відкидають ідею закриття трьох зазначених банків. Як наголошує Габуріч, проблемними є не лише ці банки. Він звернув увагу на повальну корупцію та загальну кризу в країні. У своєму відкритому листі до президента та парламенту країни глава уряду в Кишиневі закликав до негайної відставки голови нацбанку та генпрокурора Молдови. Їм Габуріч закинув "підозрілі та невідповідні" дії на тлі банківського скандалу. Якщо впродовж місяця ці люди не залишать свої посади, заяву про відставку напише він сам, сказав Габуріч.

У відповідь на листа прем’єра спікер парламенту Молдови Андріан Канду закинув Габурічу, що той, мовляв, публічно виставив ультиматум державному керівництву, проігнорувавши при цьому внутрішню комунікацію між органами влади. За словами Канду, такі публічні дії прем’єр-міністра суперечать конституції Молдови.

Сам Габуріч у своє виправдання каже, що йому не лишилося іншого вибору, адже потрібно було "зрушити справу з місця" і вказати на наявну небезпеку в разі можливого провалу перемовин Кишинева із МВФ. "Наближаються місцеві вибори, всі політики задіяні у передвиборчій кампанії. І я лишаюся сам один і намагаюся підготувати зустріч із МВФ. З боку ані генпрокуратури, ані національного банку поки що немає при цьому жодних зрушень", - не приховував свого обурення Габуріч.

І от у п'ятницю, 12 червня, лише через чотири місяці після свого призначення Габуріч справді заявив, що полишає прем'єрську посаду. "Сподіваюсь, це допоможе утворити в парламенті нову більшість, яка б могла сформувати уряд", - цитує Габуріча інформаційне агентство dpa.

Іще три банки під прицілом

Член парламентського комітету Молдови з питань фінансів Штефан Крянге між тим закликав центробанк країни провести перевірку всіх банків держави. Підозри у численних махінаціях він висловив у бік таких фінустанов, як Moldindconbank, Moldova-Agroindbank і Victoriabank.

Експерти-фінансисти в Кишиневі вважають, що дефолт країни не лише призвів би до суттєвих скорочень у державному секторі, а також мав би як наслідок відсутність виплат зарплат бюджетникам та пенсій. Під загрозою опиналося б, за їхніми словами, і втілення в життя угоди про асоціацію між Молдовою та ЄС.

Колишній міністр фінансів країни Міхай Маноле у розмові з DW зазначив, що оголошення дефолту призведе до ще більшого зубожіння населення Молдови. Його наслідки на собі відчують також ринок праці та весь торговий сектор економіки, каже експерт. "У вересні минулого року ми ратифікували угоду про асоціацію з ЄС", - нагадує екс-міністр. Згідно з документом, Республіка Молдова має три роки для того, аби пристосувати законодавство в банківській та фінансовій сферах до європейських норм. "Усе це зараз стає під питанням, якщо відносини з МВФ будуть перервані", - зазначає Маноле.

Очікується, що зовнішній борг Молдови в 2015 році зрівняється за розміром із річним ВВП країни. У травні МВФ переглянув прогнози щодо темпів зростання молдовської економіки. Згідно з ними, ВВП країни зросте за підсумками року не на 3,5, а лише на 2,5 відсотки. А державний борг, згідно з даними МВФ, зросте у 2015 році на 52 відсотки. У разі, якщо такий прогноз здійсниться, це був би найвищий показник зростання державного боргу країни в Центральній та Південно-Східній Європі, яке в цьому разі статовитиме 48 відсотків від ВВП Молодви. Торік зростання держборгу Кишинева становило 31,5 відсотка від загального обсягу економіки.

Нагадаємо, МВФ припинив свої відносини із Республікою Молдова два роки тому через те, що уряд країни не виконував прописані у кредитній угоді вимоги.