29 грудня у Кишиневі відбулося перше засідання парламенту Молдови, обраного на виборах наприкінці листопада. До нього увійшли Партія соціалістів (ПСРМ), Ліберально-демократична партія (ЛДПМ), Партія комуністів (ПКРМ), Демократична (ДПМ) та Ліберальна (ЛП) партій. Хто з цієї п’ятірки сформує правлячу коаліцію, поки неясно.

Інтригу створюють комуністи та ліберали. Перші заявили про бажання співпрацювати у новому парламенті із партіями проєвропейського спрямування, нехай і в якості "конструктивної опозиції". Тоді як другі категорично відмовляються від будь-якої підтримки з боку комуністів та вимагають поступок від партнерів.

Соціалісти йдуть в опозицію

Перше засідання нового парламенту тривало годину. За традицією, голова Конституційного суду Александру Тенасе оголосив про визнання результатів виборів 30 листопада. Глава держави Ніколае Тимофті висловив сподівання, що депутати працюватимуть продуктивно. А представники парламентських партій повідомили про створення фракції та обрання їхніх голів. Найчисельніша із них - фракція соціалістів. Вона налічує 25 депутатів. За ними йдуть ліберал-демократи - 23, комуністи - 21, демократи - 19, та ліберали - 13 мандатів.

Лідер соціалістів Ігор Додон повідомив DW, що його партія співпрацюватиме лише із тими політичними силами, які погодяться на денонсацію Угоди про асоціацію з ЄС та на проведення референдуму про вступ Молдови до Євразійського економічного співтовариства. "Якщо в парламенті таких сил немає, то ми стаємо у жорстку опозицію", - заявив він.

У минулому парламенті коаліційну більшість складали ліберали, демократи та ліберал-демократи. Саме вони виступають за інтеграцію Молдавії до Євросоюзу. Нині представники цих партій ведуть переговори про формування нової коаліції.

Комуністи готові до співпраці

Знаменно, що на відміну від соціалістів комуністи виразили готовність співпрацювати з майбутньою владою. Про це стало відомо ще 13 грудня згідно з результатами пленуму центрального комітету партії. За словами голови ПКРМ та колишнього президента Молдови Володимира Вороніна, політвиконком отримав вказівку почати консультації з партіями проєвропейського спрямування.

"За нас проголосувало більше 300 тисяч громадян, тому ми вимагаємо, щоб нам надали керівництво низкою установ, за допомогою яких ми зможемо контролювати владу", - заявив Воронін в ефірі громадського телебачення Молдови.

На думку експертів, мова йде про Центрвиборчком, Рахункову палату та Координаційну раду з питань аудіовізуальних ЗМІ. Крім того, сам Воронін готовий повернутися на пост глави держави.

Тривалі коаліційні переговори

Переговори про перезавантаження проєвропейської коаліції просуваються нелегко через суперечки між партнерами. Ліберали закидають ліберал-демократам та демократам навмисне зволікання з реформами, насамперед, органів юстиції та правоохоронних органів, а також небажання розбиратися з незаконною, на їхню думку, передачею в концесію кишинівського аеропорту.

Це держпідприємство здали в оренду на 49 років у приватні руки у вересні 2013 року. Ліберали вимагають повернути аеропорт під державне управління. Представники ліберал-демократів та демократів, своєю чергою, звинуватили лібералів у навмисному зволіканні у переговорах щодо формування коаліції та у підготовці до переходу в опозицію.

Такий поворот теоретично можливий, вважає експерт Інституту розвитку та соціальних ініціатив Viitorul ("Майбутнє") Корнел Чуря: "Комуністи заявили, що не вступатимуть до коаліції з партіями влади, лише співпрацюватимуть з ними. Але у тому разі, якщо ліберали повністю випадуть з правлячого альянсу, то з комуністами почнуться більш серйозні переговори щодо розподілу повноважень. Можливо, навіть і про повторне обрання Вороніна на пост президента у 2016 році". Адже в Молдові главу держави обирає парламент. Для обрання йому необхідно набрати дві третини голосів депутатів.

Ціна питання

Правляча коаліція у складі 55 депутатів від ЛДПМ, ДПМ та ЛП - це більш логічно, ніж альянс партій проєвропейського спрямування з комуністами, упевнений Корнел Чуря. "Альянс із комуністами руйнує розділові лінії, які існували досі у політиці Молдови. Він видається неможливим, створює проблему сприйняття для багатьох людей. Але він здається прийнятним навіть для Заходу, адже гарантує зміцнення стабільності у суспільстві", - зазначив експерт в інтерв’ю DW.

На думку політолога Ігоря Боцана, ліберали усе-таки увійдуть до правлячої коаліції, а ось комуністи "співпрацюватимуть із владою негласно". "Їм вигідніше залишитися в опозиції і не брати участі в управлінні країною у складний для неї період", - пояснив Боцан. За його словами, "якби б попереду не бовваніла можливість висунути свого кандидата на пост президента, ПКРМ не згадувала би про жодну співпрацю".

Чого чекає Європа

У розмові з DW Боцан висловив сподівання на те, що переговори про формування правлячої коаліції завершаться до кінця січня. Після повернення з Брюсселя виконуючий обов’язки прем’єр-міністра Юріє Лянке повідомив 22 грудня у Кишиневі: європейські партнери здивовані тим, що міжпартійні переговори затяглись. Раніше, однак, голова представництва ЄС в Молдові Пиркка Тапиола запевнив журналістів у тому, що Брюссель уважно стежить за подіями у країні, але не має наміру втручатися у дискусію, бо це внутрішня справа Молдови.

З іншого боку, Євросоюз, за словами Тапиоли, надсилає майбутньому керівництву країни, хто б до нього не належав, "три дуже зрозумілих меседжа". Це проведення реформ, у тому числі і в судовій системі, пошук консенсусу з усіма сегментами суспільства та "відповідальна політика за участю представників усіх національностей", і, урешті-решт, "врегулювання придністровського конфлікту як національний пріоритет", наголосив голова представництва ЄС в Молдові.