Уперше мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення в Україні оголосили ще в 2002 році як тимчасовий захід. Планувалося, що він триватиме три роки допоки не будуть розроблені закони, які допомоможуть створити ринок землі в Україні. Однак ані через три, ані через от уже тринадцять років ринку землі в країні немає, і депутати парламенту вкотре продовжують мораторій на продаж землі.

"Сьогодні іншого виходу немає. Скасувати його без втрат для громадян України можна через два-три роки. А за цей час потрібно забезпечити українським власникам, нашим громадянам і власникам земельних паїв рівність можливостей з іншими учасниками ринку", - сказав у розмові з DW член парламентського аграрного комітету депутат з фракції "Самопоміч" Іван Мірошниченко.

Соціальна напруга через землю?

За пропозицією аграрного комітету 10 листопада Верховна Рада 309 голосами проголосувала за чергове продовження дії мораторію на продаж сільськогосподарської землі до 1 січня 2017 року. "Політичні спекуляції про те, що з 1 січня 2016 року буде знято мораторій та запроваджено вільний обіг земель сільськогосподарського призначення створюють напругу у суспільстві та не сприяють довірі з боку суспільства до реформ, які реалізовуються в державі", - йдеться у пояснювальній записці законопроекту. Водночас до березня наступного року депутати зобов'язали кабмін внести на розгляд парламенту законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення, ухвалення якого дозволить створити в Україні ринок землі.

Почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Миркевич налаштований вкрай скептично. "Який ринок землі?! Він не принесе в бюджет грошей, - каже Миркевич. - Цей ринок землі не підніме сільське господарство та країну, а навпаки розвалить її. Тому фермери проти, аби земля в Україні продавалась. Ну дайте селянину землю, він набере кредитів, і китайці за ці кредитні борги заберуть у нього всі наділи".

Однак що думають про це самі селяни? Соціологічне дослідження проекту АгроІнвест засвідчило, що думкою селян політики та зацікавлені в продовженні мораторію гравці агробізнесу маніпулюють.

"Опитуючи селян, соціологічні служби ставлять їм некоректні філософсько-світоглядні запитання в інтересах замовників, і селяни, звісно, розказують, що проти продажу землі в Україні і що вони не готові працювати в ринкових умовах, - каже експерт з аграрного права проекту АгроІнвест Павло Кулинич. - Якщо ж ідеться про прагматичний аспект, то понад 50 відсотків селян хочуть мати землю у своїй власності й готові розпоряджатися нею на власний розсуд". АгроІнвест - проект технічної допомоги, що фінансується Американським агентством з міжнародного розвитку (USAID). Мета проекту - сприяти розвитку сільського господарства України й зміцнити його експортний потенціал.

Агрохолдинги та фермери

За словами Кулинича, найбільше в продовженні мораторія на продаж землі зацікавлені великі агрохолдинги та дрібніші фермери. Їм вигідно орендувати землю у селян, оскільки це набагато дешевше, аніж купувати земельні наділи, пояснив експерт. А політики, які лобіюють їхні інтереси, вправно роблять свою справу, заробляючи на цьому політичні дивіденди. "Дрібні сільгоспвиробники бояться, що не зможуть викупити у селян ці земельні наділи, які зараз за мізерні гроші орендують. Вони побоюються, що потім вони будуть змушені за значно більші кошти викуповувати чи переукладати договори оренди", - наголошує Кулинич.

У проекті Агроінвест вказують також на те, що при оренді землі часто використовують "сірі схеми". Є випадки, коли власники земельних паїв вже давно померли, а фермери продовжують користуватись їхніми наділами; інколи договори оренди між сторонами взагалі не оформлюються, і фермери розраховуються з селянами за оренду їхніх паїв за заниженими цінами, оскільки селяни не мають альтернативи, як ще заробити на своїй землі.

Експерт Земельної спілки України Микола Кобець вважає, що агрохолдинги не зацікавлені в знятті мораторію, оскільки не хочуть порушувати структуру свого бізнесу. "Зняття мораторію може спровокувати хаос з продажем земельних паїв, - каже Кобець. - Для агрохолдингів важлива структурна одиниця - цілісне поле, а не земельний пай. На одному полі в 100 гектарів приблизно 25 власників. Агрохолдинги бояться вакханілії, яка може розпочатись з дрібненням поля після зняття мораторію. Їх влаштовує напівтіньове використання землі". Кобець стверджує, що великі сільгоспвиробники зараз несанкціоновано використовують несільськогосподарські землі, під'їздні шляхи до земель, які розорюють, тому зацікавлені в збереженні статусу-кво.

Дослідження Українського клубу аграрного бізнесу свідчить, що нині в країні працює більше десятка великих агрохолдингів. Нині вони обробляють понад чотири мільйони гектарів сільськогосподарської землі.

Землею торгують мало

Експерти наголошують, що фобії сільгоспвиробників стосовно хаосу після зняття мораторію на купівлю-продаж землі не виправдані. Лише 15 відсотків українських селян готові продавати свою землю після скасуваня мораторію, каже експерт з аграрного права проекту АгроІнвест Павло Кулинич.

Експерт з аграрних питань Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олег Нів'євський звертає увагу на те, що в світі лише один відсоток від загальної кількості сільськогосподарських земель перебуває у ринковому обігу. "Ми ж не перші хочемо пустити землю у вільний продаж. Як свідчить досвід інших країн, які скасували мораторій на продаж землі, не дуже й багато після цього її і продають. У Європі торгують лише шістьма відсотками сільськогосподарської землі", - зауважив Нів'євський.

Також виконавчий директор Українського клубу аграрного бізнесу Олександр Жемойда переконаний, що після скасуваня мораторію в Україні власники не поспішатимуть продавати наділи й попит на земельні ділянки буде вищим за пропозицію. "Жодного ажіотажу в продажі землі не буде. Це питання надзвичайно заполітизоване", - вказує Жемойда

Водночас експерти зауважують, що перед скасуванням мораторію треба виконати низку технічних завдань: наповнити земельний кадастр, завершити інвентаризацію земель, провести експеримент публічного продажу державних земель сільськогосподарського призначення через аукціони.