Критики нарікають, що це може призвести до загибелі традиційних носіїв музичної продукції – касет та дисків. Насамперед занепокоєння викликає нелегальне завантажування. Однак і з легальним скачуванням не все так просто.

Наприкінці минулого року британський поп-гурт Radiohead пішов на безпрецедентний у музичній галузі крок. Після шести успішних альбомів, виданих відомою студією звукозапису ЕМІ, учасники вирішили свій новий альбом «In Rainbows» випустити самостійно, а саме – на своїй інтернет-сторінці. Родзинкою усього цього було те, що ціну за завантаження музики в інтернеті користувачі визначали самі. Результат: 62 відсотки всіх користувачів вирішили взагалі не платити. Решта 38 відсотків трохи заплатили. У підсумку середня ціна за альбом склала 1,55 євро. Багато це чи мало?

Близько 10 євро в середньому коштує альбом, якщо його скачати в mp3-форматі з відомого інтернет-сайту – таких як Amazon чи Yahoo. Але що від цієї ціни отримує безпосередньо музикант? Олівер Мінк з німецького гурту Wolke розповідає:

«Досі ми взагалі нічого не отримували від цього. Принаймні жодних надходжень від скачувань нашої музики в інтернеті на моєму банківському рахунку я не бачив. Ми знаємо, що є люди, які завантажують собі нашу музику за гроші, але де ці кошти потім осідають, в яких джерелах – це дуже складне питання. Я також знаю, що така ж проблема існує й у дуже популярних гуртів, альбоми яких завантажують не одиниці, а сотні тисяч користувачів. Але гроші залишаються або у фірми звукозапису, або в інтренет-порталу. Це питання, яке ще до кінця не з’ясоване».

А як бачить це інша сторона – представники студій звукозапису чи музичних сайтів? Штефан Міхалк, заступник комерційного директора Федерального об’єднання музичної індустрії, зауважує:

«Звичайно, митці також заробляють гроші у такий спосіб. Але різниця, звісно, є. Споживач може тепер сам вирішувати: хочу я лише одну пісню за 99 центів чи цілий альбом? Раніше для митців це було вигідніше, тому що споживач мусив купувати цілий альбом».

Навіть якщо такий гурт, як Wolke, не отримує жодного видимого прибутку від продажів у інтернеті, багато насамперед маловідомих колективів роблять ставку саме на «клік до хіта». На відміну від музикантів, які мають контракти з іменитими студіями звукозапису, для новачків присутність в інтернеті є життєво важливою, а скачування їхньої музики – вигідною рекламою, яку де-інде вони навряд чи отримати б. У такий спосіб молоді гурти можуть себе продавати і без контрактів зі студіями.