Останніми роками «Шведська хвиля», здається, пішла на спад. Чи так це насправді – Deutsche Welle поцікавилась у музичного критика журналу Sonic та газети Expressen Андерса Дальбома зі Стокгольма.

Deutsche Welle: Як сталося так, що шведська поп-сцена почала задавати тон для цілого світу розважальної музики?

Андерс Дальбом: Велика поп-хвиля у Швеції почалася, звісно, в 1970-х рр. із гуртом ABBA. Вони були справді однією з найуспішніших груп свого часу, сильно впливаючи впродовж десятиліть не тільки на шведський поп, а й на сучасну музику взагалі. Відтоді наша поп-музика розвивалася в різних напрямках, завжди було щось нове, що відкривало шляхи для нових трендів. Як така, шведська популярна музика – дуже широке поле. Приміром, якщо ви спитаєте про неї в когось у Південній Америці, більш ніж імовірно, що ви почуєте про важкий шведський рок-метал, що протягом 90-х – 2000-х рр. був лідером свого жанру. Сюди приїжджали музиканти з усього світу, щоб працювати і записуватися з гуртами, які визначали тренди в усьому світі. Можна було б згадати й про суто попсову хвилю, всіх цих продюсерів, що писали хіти для Britney Spears та Backstreet Boys теж наприкінці 90-х – на початку 2000-х рр. – тут, на студіях у Стокгольмі. Гадаю, шведська музика була така популярна закордоном завдяки традиціям, за якими працюють місцеві музиканти. Шведські музиканти та продюсери ніколи не боялися включати різні музичні елементи з різних частин світу у свою роботу. Ми дуже відкриті в цьому сенсі.

DW: Чи справедливо казати, що сьогодні ця хвиля захлинулася, а шведська музика – у стагнації?

А.Д.: У 90-х рр. найпотужніший вплив мала Cheiron Studios у Стокгольмі, звідки, власне, і почалася популярність Britney Spears, Backstreet Boys та інших поп-виконавців, що згодом ставали глобальними зірками. Цей типовий саунд, вплив європейського стилю хаус, чіпке й мелодійне звучання – все це нікуди не поділося, і це можна відчути, наприклад, в альбомах Lady Gaga; без цього досвіду вона звучала б цілковито інакше. Та й узагалі, RedOne, продюсер, що написав найбільші на сьогодні хіти для Lady Gaga, походить зі Швеції. Вплив шведської музики помітний і в піснях із «Євробачення».

DW: Які основні тенденції у шведській поп-музиці сьогодні?

А.Д.: Маємо дуже добрий клімат: жвавий та еклектичний. Є виконавці, які знаходять велику міжнародну аудиторію, такі як Lykke Li та Robyn, вони працюють у своєму вузькому стилі, їх важко із ким-небудь порівняти. Але є й багато груп, які поєднують електронну музику з поп- і хаус-бітом. Цим займаються також багато музикантів із інших країн. У 90-х рр. був період, коли багато популярних гуртів зі Швеції орієнтувалися на Великобританію, у нас була свого роду «шведська інді-хвиля», дуже мелодійні поп-пісні; нині цього справді нема. Музиканти зачинилися в студіях і працюють більше над електронним саундом, ніж над чистими інструментами. Свого роду «гаражне» звучання, популярне ще 5 – 10 років тому, відійшло в минуле.

DW: Яка ситуація в інших скандинавських країнах?

А.Д.: Гадаю, аж до початку 2000-х рр. на Швецію дивилися як на «старшого брата» решти скандинавських країн, і не тільки в музичних питаннях. Були такі гурти як Roxette, і з ними Швеція справді посідала особливе становище у світовій поп-музиці. Але протягом останніх 10-15 років принаймні Данія та Норвегія мають дуже жваву поп-сцену; звідти тепер отримуємо дуже багато хорошої музики. Ситуація сьогодні досить рівна й подібна в усіх скандинавських країнах. Важливо те, що ці країни вже традиційно постачають багато якісної музики, нехай навіть це і не означає, що всі нові пісні автоматично стають світовими хітами.

DW: Чи варто очікувати повторення великої «шведської хвилі» у майбутньому?

А.Д.: Важко це спрогнозувати. Шведи самі були заскочені успіхом своєї музичної індустрії в 90-х рр. Минуло кілька років, перш ніж люди усвідомили, наскільки масштабним був цей успіх. Сьогодні так само не можна сказати: оцей гурт чи стиль стане наступним великим тріумфом Швеції. Але я твердо переконаний, що музиканти з усіх-усюд і надалі приїжджатимуть до Швеції працювати з нашими виконавцями і продюсерами. Музичний клімат у цій країні досі визначає тренди завтрашнього дня.

Інтерв’ю провів Роман Горбик
Редактор: Дмитро Каневський