В Україні дедалі більшого резонансу набуває офшорний скандал навколо президента України Петра Порошенка, який опинився серед фігурантів масштабного розслідування, оприлюдненого Міжнародним консорціумом журналістських розслідувань, над яким близько року працювали 400 журналістів з 78 країн і понад сотні видань. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко уже закликав розпочати процедуру імпічменту президента. У свою чергу, у генпрокуратурі заявили, що вивчили інформацію ЗМІ і "не побачили складу злочину", а у НАБУ пояснили, що президент не є підслідною антикорупційному бюро особою. Сам президент обмежився сухою обіцянкою, що його юристи і консультанти "нададуть вичерпні пояснення" для преси. Юристи ж заявили, що "звинувачення Порошенка в ухиленні від сплати податків є безпідставними".

В інтерв'ю DW народний депутат фракції "Блоку Петра Порошенка", а в минулому журналіст-розслідувач Мустафа Найєм розповів, якою, на його думку, мала б бути реакція на скандал з боку президента, якими можуть бути політичні і юридичні наслідки цієї історії, якою має бути роль парламенту і чому важливим є створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради.

DW: Зараз, коли трохи вляглась перша хвиля пристрастей, пов'язана з появою "панамських документів" та інформації щодо офшорів президента Петра Порошенка, чи можна тверезо сказати, якими є і можуть бути політичні наслідки цієї історії?

Мустафа Найєм: Тут є два аспекти. Перший - суто юридичний, і в цьому випадку відповіді на питання мають дати юристи і адвокати глави держави. Сам він також має пояснити цю ситуацію. Річ у тому, що, згідно з українським законодавством, жоден орган не може проводити слідство стосовно глави держави, окрім тимчасової слідчої комісії Верховної Ради (ТСК). Тому я вважаю, що створення такої комісії необхідне, і вона мала б проводити розслідування не лише стосовно Петра Порошенка, але і всіх чиновників, імена яких згадуються у цих паперах, адже в них фігурує майже двадцять представників української еліти. Усі ці факти мають бути досліджені, їм має бути надана оцінка.

Другий аспект - політичний, він складніший і матиме серйозніші наслідки. Це пов'язано і з обіцянкою Петра Олексійовича продати свої активи, і з тим, що "офшорний скандал" відбувається країні, яка воює. Фігурантами розслідування став також Володимир Путін та інші високопосадовці Російської Федерації. Крім того, навіть якщо ця схема виходу з податкової зони України є легальною, враховуючи те, що в Україні багато волонтерів і люди безкоштовно надають допомогу армії, це може бути розцінено політично дуже-дуже негативно.

Я думаю, що у цьому випадку без відвертої розмови, без відвертих пояснень, чому це створювалось, в яких обставинах і з якою метою, не обійтись. Адже зараз довести, для чого були створені офшорні компанії, досить складно. Зрозуміло, що це стосувалось компанії Roshen, і, з огляду на ці папери, дійсно планувався перепродаж активу, але при цьому податки б не сплачувались в Україні. Це матиме негативний вплив, і, враховуючи політичну кризу, цим користуватимуться опозиціонери. А деякі політичні сили вже вимагають створення комісії щодо імпічменту, що є, на мій погляд, безперспективно.

Ви писали на Facebook, що юридичні висновки робити важко, для цього потрібні фахівці. Чи спілкувались ви вже з фахівцями, щоб сказати, якими можуть бути юридичні висновки?

Зараз можна говорити про порушення законодавства щодо відсутності цих компаній у декларації глави держави. Згідно з українським законодавством, це не є кримінальним злочином, адже той закон щодо декларування, який був прийнятий нещодавно, ще повною мірою не вступив в силу. На даний момент в Україні жоден з юристів поки що не вбачає кримінального злочину у тих фактах і паперах, які оприлюднені. Це означає, що почати процедуру імпічменту буде досить складно. Що стосується ухилення від сплати податків, то цей факт поки що не доведений, тобто фактично немає перепродажу активів, який би призвів до необхідності сплатити податки. Такий задум був, з огляду на папери, але його теж треба доводити, але це, на мій погляд, не матиме юридичних наслідків.

Ситуація виглядає дуже гострою і резонансною. Ви кажете, що досить скептично дивитесь на перспективу імпічменту, проте в Україні через цю процедуру президенти ніколи не усувались від влади, зате є прецеденти їхнього усунення шляхом Майданів. На вашу думку, чи може ця ситуація стати іскрою, з якої станеться Майдан-3? Адже такі заклики і думки вже лунають.

Я думаю, що на даний момент це є спекуляціями. Дійсно, юридичних механізмів для імпічменту не існує, адже немає закону про імпічмент. Що стосується народних протестів, то вони не можуть створюватись штучно. Якби передумови для такої ситуації склались, то це б вже трапилось. Я вважаю, що зараз все залежить від того, як реагуватиме сам президент та його команда, тому що замовчуваннями і намаганнями загасити це полум'я відмовками буде неможливо.

Саме тому ми пропонуємо створити тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, яка розглядатиме і розслідуватиме ці факти, працюватиме прозоро і надасть публічний звіт щодо того, що відбулось. Річ у тому, що майдани завжди виникали саме тому, що у людей не вистачало інформації, вони не розуміли, що відбувається, але вони бачили, що їхньою думкою нехтують. Зараз інформаційне поле, яке дуже впливає на ситуацію, знаходиться в руках людей, які інтерпретують цю ситуацію замість самого президента та його оточення.

Усі пам'ятають реакцію президента на критичну публікацію у газеті The New York Times, через яку потім довелось виправдовуватись. Якої реакції від президента слід очікувати цього разу?

Я не хотів би прогнозувати. Але це має бути позиція з боку президента і політична, і юридична. І головне, щоб вона була відвертою. Треба, щоб президент пояснив, навіщо це створювалось, в яких обставинах, з якою метою, відповісти на всі питання, які виникають у фахівців і у суспільства. Без цього, мені здається, це буде дуже великим репутаційним ударом і викликатиме у майбутньому великі проблеми.

Щодо створення ТСК, то, окрім вас, публічно виступив з такою пропозицією ваш колега та однодумець Сергій Лещенко. Чи знаходите ви підтримку цієї ініціативи серед депутатів інших фракцій та груп? Адже для створення ТСК потрібно 150 голосів.

Думаю, що знайти 150 голосів у залі не буде проблемою. Цю позицію підтримують дуже багато колег нашої депутатської групи "Єврооптимісти". Гадаю, що "Самопоміч" і "Батьківщина" теж будуть зацікавлені у розслідуванні, навіть незважаючи на те, що в цих паперах фігурує Юлія Тимошенко. Тому створювати цю комісію ми будемо наступного тижня, який буде пленарним. Але наразі можна сказати, що така підтримка є.

Більше того, Верховна Рада є єдиним органом, який може створювати будь-яку комісію щодо президента. Немає інших можливостей якось зараз відповісти фахово, офіційно, з викладкою фактів. Адже ні прокуратура, ні Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) не мають таких повноважень. На ці запитання має відповісти парламент.

На адресу ТСК Верховної Ради як інструменту лунає багато критики через її неефективність. Якими є цілі цієї ТСК, якщо вона буде створена? Окрім публічного розголосу, якими можуть бути правові наслідки?

У нас немає закону про ТСК, його прийняття блокується всіма президентами саме тому, що створення ТСК є першим кроком для процедури імпічменту. Тому правові наслідки будуть лише у тому разі, якщо у комісії будуть повноваження, які надаватимуться Верховною Радою. В Україні ця історія вже стала публічною, розголос буде дуже великим, це вже майже скандал, тому дати відповідь на усі питання потрібно, з використанням демократичних інструментів, відвертих підтверджень або спростувань, роз'яснень, і оцінки фахівців. Усе це можна зробити в рамках ТСК.

У НАБУ вже заявили, що президент, відповідно до законодавства, не є підслідною НАБУ особою. Хто тоді має проводити розслідування? Чи варто говорити про необхідність внесення змін до законодавства, яке регламентує діяльність НАБУ, щоб розширити сферу його діяльності на президента?

Ні. По-перше, згідно із законодавством, НАБУ дійсно не має повноважень проводити розслідування стосовно президента. Найвищий щабель високопосадовців, стосовно яких НАБУ може проводити розслідування, це прем'єр-міністр. По-друге, президент користується імунітетом, наданим йому Конституцією України. І цей імунітет може знімати тільки Верховна Рада, згідно із процедурою...

Якої немає…

... якої поки що немає. Але згідно з Конституцією, інші органи не можуть проводити такі розслідування. Вносити зміни до Конституції для цього не потрібно, для цього потрібно лише прийняти закон про ТСК, яким комісіям будуть надані спеціальні функції, які зроблять їх більш дієвим інструментом. На жаль, цей процес призупиняють майже усі президенти, тому парламент позбавлений своєї контрольної функції щодо президента та інших високопосадовців. ТСК на даному етапі могла б бути майданчиком, до якого б стікалась уся інформація з цього питання, і не лише стосовно президента, але й інших фігурантів серед високопосадовців.