Близько нуля, хмарно, перехожі загортаються у пальта від пронизливого вітру. Так у п'ятницю, 6 лютого, баварська столиця зустріла учасників щорічної Мюнхенської конференції з питань безпеки. Схожим був і настрій у фешенебельному готелі Bayerischer Hof, який на три дні став центром світової політики. Тут зібралися близько двадцяти голів держав та урядів і кілька десятків міністрів оборони і закордонних справ із різних країн світу.

"Усе дуже стурбовані, - розповів DW колишній міністр закордонних справ Швеції, завсідник Мюнхенської конференції Карл Більдт. - Атмосфера напружена, мабуть, як ніколи". За його словами, це пов'язано передусім із подіями в Україні.

Німеччина проти поставок зброї Україні

Коли у Мюнхені організатор конференції Вольфґанґ Ішинґер говорив про "катастрофічний" для світової безпеки 2014 рік, анексію Криму та бої на Донбасі, у Москві канцлерка Німеччини Анґела Меркель разом із французьким президентом Франсуа Олландом вели переговори із тим, кого багато хто на Заході у цьому звинувачує - президентом Росії Володимиром Путіним. Німецька преса вважає ці переговори "можливо, останньою спробою домогтися дипломатичного вирішення конфлікту" на Сході України.

У кулуарах конференції на різних мовах звучали прізвища Меркель і Путіна, трохи рідше - українського президента Порошенка. Меркель і Порошенко виступлять на конференції в суботу. Можливо, бажаючи дочекатися повернення канцлерки з Москви, учасники заходу не поспішали з оцінками ситуації. Міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн уникала жорсткої риторики на адресу Росії і не підтримала ідею поставок зброї до України. Такою є позиція уряду Німеччини і канцлерки Меркель.

Трохи жорсткішим був виступ у Мюнхені генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. Але і він, критикуючи дії Росії в Україні, нагадував про вдале співробітництво Москви із Заходом, наприклад, у питаннях знищення хімічної зброї Сирії. "Холодна війна - це історія, і так повинно й бути", - заявив Столтенберг. Не був налаштований на конфронтацію і представник Росії. "Ми приїхали не сваритися, а домовлятися", - сказав DW заступник міністра оброни РФ Анатолій Антонов. За його словами, "все вирішується у Москві", а не в Мюнхені.

Без нових ідей

Цим нинішня Мюнхенська конференція нагадує саміт НАТО в Уельсі у вересні 2014 року. На ньому не було президента Росії Путіна, але саме його дії в Україні були у центрі уваги. Саме з Путіним канцлерка Меркель і президент Порошенко в телефонному режимі вели переговори про перемир'я на Донбасі. Тоді на світ з'явилися мінські мирні домовленості. Не виключено, що зараз будуть московські домовленості, а в Мюнхені дипломатичні зусилля будуть продовжені. У суботу тут виступить і голова МЗС РФ Сергій Лавров.

Можливо, чекаючи повернення Меркель із Москви, учасники дискусій в Мюнхені не запропонували нових шляхів вирішення української кризи. Колишній заступник міністра закордонних справ України при президенті Леонідові Кучмі Олександр Чалий у бесіді з DW зазначив, що розчарований: "Я очікував від Мюнхенської конференції більшого".

Як відповісти на гібридну війну

Під час дискусії про гібридну війну, яку, на думку дискутантів, Росія веде в Україні, багато говорили про пропаганду і те, як із нею боротися. Колишній український дипломат Чалий критикував українську владу за те, що у відповідь на гібридну війну РФ Київ відповів "гібридним миром" - тобто не назвав те, що відбувається, війною.

Багато у Мюнхені говорили і про російський телеканал Russia Today (RT) як про "надзвичайно успішний" інструмент гібридної війни. Один із учасників дискусії на подіумі - британський журналіст Едвард Лукас із тижневика The Economist - запропонував ускладнити журналістам RT роботу на Заході. У Мюнхені ж їм поки ніхто не заважав. Після виступу Лукаса знімальна група RT мирно вечеряла в буфеті прес-центру.