Алі Ельхадрі з Марокко втратив постійну роботу в Іспанії й опинився в дуже скрутній фінансовій ситуації. Коли дванадцять років тому, ризикуючи своїм життям, він мігрував з Африки до Європи, його уявлення про подальше життя були геть іншими. «В маленькому човнику нас було 25 людей. Довжина його - лише п’ять-шість метрів. Ми сиділи просто одне на одному. Кожен з нас не мав ілюзій, що ми відкриємо для себе країну мрій. На нас очікувала жорстока реальність», - розповідає чоловік. Вже невдовзі Ельхадрі знайшов роботу на будівництві. З часом отримав право на постійне перебування в країни. Це був рік будівельного буму. Однак, вже за десять років ситуація кардинально змінилася: економічна криза дуже помітно торкнулася Іспанії. 2008 року його будівельне підприємство збанкрутіло.

Думки про повернення

Ельхадрі та його друзі іноді замислюються над тим, щоб повернутися назад до Марокко. В Марокко як раз розширюється галузь будівництва, бракує робочої сили. Однак, Ельхадрі каже, що в Марокко йому доведеться розпочинати все з початку і на початках він буде отримувати недостатньо. «Ти отримуватимеш там шість євро на день. Такою є плата для початківців на будівництві. Але що ти зможеш купити за ці шість євро? Кілограм м’яса коштує в Марокко шість євро, пачка Мальборо – чотири євро. Грошей ледь вистачить на виживання», - розмірковує він.

Більш за все Ельхадрі не хоче втрачати свободу, якою він насолоджувався в Іспанії. За ці 12 років життя у Європі він зрозумів: він не відкрив країну мрій, однак відчуття свободи, для нього лишилось надзвичайно важливим.

«Там, в Марокко, не можна собі уявити життя без релігії. Ми стаємо лише трошки ліберальнішими. Настільки, що навіть відчути це важко. Життя в Іспанії дуже хороше. В політиці тут демократія. Права захищаються. Це гідне життя. В Марокко ж панує корупція. Навіть, якщо тобі необхідно отримати якийсь документ від уряду, тобі доведеться давати хабар».

У чергу на рееміграцію ніхто не стає

Іспанія підтримує безробітних іммігрантів: кожен, хто не має роботи, може отримати одноразову фінансову допомогу. Але при цьому необхідно відмовитись від права на постійне проживання в Іспанії. Дуже мало людей, скористалися цією опцією. Роко Редондо, з іспанського Червоного Хреста, допомагає тим, хто зацікавлений в поверненні на батьківщину.

«Більшість мігрантів відчувають розчарування. Хоча вони дуже вдячні за фінансову допомогу, однак, для більшості це все ж таки надзвичайно важко втратити свої іспанські документи. Для тих людей, які не походять з Європейського союзу, надзвичайно складно отримати це право на перебування в країні. Ми вже отримали чимало інформаційних запитів від марокканців. Коли вони дізнаються, що втрачають право на перебування в Іспанії, вони відмовляються від наших пропозицій».

За той час, коли Ельхарді добре заробляв, він купив будинок в Марокко, торік одружився і його дружина народила дитину. Однак, ні безробіття, ні сім’я, схоже, не змусять його покинути Іспанію.

Автор: Стефані Айхлер, Олена Волкова
Редактор: Дмитро Каневський