1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як українські гастарбайтери влаштовуються в РФ

Євлалія Самедова
6 грудня 2017 р.

Високі побори за легалізацію українських заробітчан в Росії відкривають широке поле для корупції. Як російські чиновники роблять на цьому бізнес, з'ясовувала DW.

З цього київського автовокзалу більшість українців вирушає до Росії
З цього київського автовокзалу більшість українців вирушає до РосіїФото: DW/L. Rzeutskaya

Громадяни України залишаються найчисленнішою групою серед іноземців, які перебувають на території Росії. Як випливає з Центральної бази даних обліку іноземних громадян (ЦБДОІГ), станом на 1 жовтня 2017 року в РФ перебували 2,33 мільйона українців. На міграційний облік за перші дев'ять місяців року поставлені 1,3 мільйона громадян України, серед яких офіційно з метою роботи оформилися 386 тисяч осіб. Як у реальності виглядає ситуація з українською трудовою міграцією в Росії, з'ясовувала DW.

Лазівка за 10 тисяч рублів

Галина з Івано-Франківська працює у Москві доглядальницею з 2013 року. Усі чотири роки вона нелегально перебуває в Росії і не виїжджає до себе на батьківщину, попри те, що законом передбачається кожні три місяці перетинати кордон, якщо немає інших підстав для перебування в Росії. "Вдома у мене захворіла мати, тож стало зрозуміло - у грудні точно доведеться їхати в Україну. Але на кордоні побачать, що я не виїжджала чотири роки, можуть заборонити зворотний в'їзд, а втратити роботу я не можу", - розповіла Галина DW.

Офіційна легалізація в РФ багатьом мігрантам не по кишеніФото: picture-alliance/dpa/J. Büttner

Через подругу вона дізналася про те, що є способи легалізувати своє перебування в Росії. Потрібно лише отримати міграційну карту, з якої випливатиме, що перетин кордону відбувся менш ніж за 90 днів до виїзду. "Подруга звела мене з людиною, у якої є зв'язки на російсько-українському кордоні. Щосуботи на своєму мікроавтобусі він возить туди українців", - говорить Галина. Цією можливістю вона і скористалася.

"Було дуже страшно. Спочатку мене запитали, де міграційна картка. Я сказала, що загубила - не показувати ж прострочену. Тоді мій паспорт забрали і наказали сісти назад в автобус", - розповіла жінка. Перед тим вона дала водієві 10 тисяч рублів (у перерахунку приблизно 140 євро - Ред). "Він сказав, що розподілить гроші між потрібними людьми. Через якийсь час він повернувся з моїм паспортом і новою міграційною карткою. Тепер я зможу при в'їзді в Україну показати нормальні документи", - повідомила Галина.

Легалізація коштує в рази дорожче

Провідний науковий співробітник лабораторії досліджень рівня життя і соціального захисту Інституту соціального аналізу та прогнозування РАНГіДС Юлія Флоринська зазначає, що такого роду бізнес був більш розвинений у попередні роки. Зараз, за законом, громадянин України може перебувати з приватним візитом у Росії лише 90 днів зі 180, тобто три місяці на півроку він повинен жити в Україні. Однак закону цього не дотримуються.

Мовний тест для мігрантів у МосквіФото: Egor Winogravow

"Моя донька працює в одній з московських лікарень доглядальницею. Живе прямо там по два місяці, а до Івано-Франківська приїжджає лише на місяць, - стверджує Галина. - Закон не працює. Все вирішується індивідуально за гроші через потрібних людей". Галина та її дочка надають перевагу щоразу ризикувати, оскільки офіційна легалізація трудового мігранта в Росії коштує набагато більше. Так, щоб отримати патент, що дає право працювати протягом року, потрібно заплатити держмито у розмірі 15 тисяч рублів і платити щомісяця ще 4200 рублів. Отримання патенту супроводжується масою бюрократичних процедур - зокрема, необхідно скласти іспит на знання російської мови, пройти медобстеження і дактилоскопію.

Опинившись у незнайомому місті, не кожен іноземець розбереться у всіх нюансах процедури. Здебільшого саме з цієї причини у міграційній сфері з'явився цілий прошарок посередників, які заробляють на цьому гроші. "За 10 900 рублів ми допоможемо з усіма документами. Від вас вимагається тільки паспорт і міграційна картка", - повідомили DW в одному з агентств. І тут же, перейшовши на довірливий тон, запропонували більш вигідний варіант: оформити дозвіл на тимчасове проживання (ДТП). "Це чудова альтернатива патенту. Дозвіл дає право жити в Росії три роки, не виїжджаючи і не сплачуючи щомісяця за патент", - заявила співробітниця фірми. За словами співрозмовниці, оформлення цього дозволу через агентство коштуватиме від 50 тисяч рублів.

Простір для корупції, або "простіше дати на лапу"

"Це корупція, - констатує Юлія Флоринська. - Міграційні чиновники дійсно торгують дозволами на тимчасове проживання". За її словами, вартість оформлення дозволу на тимчасове проживання (ДТП) може сягати 100 тисяч рублів. Простір для торгівлі відкриває система, яка передбачає, що кожен регіон має певну річну квоту на видачу ДТП іноземцям. "У деяких регіонах вона визначається вже в січні. І що робити людині, яка приїхала, наприклад, в березні? Йти в окремий кабінет, де її проблему вирішать за гроші", - говорить експерт.

Згідно зі статистикою МВС РФ, на даний час за ДТП у Росії проживають 211,4 тисячі українців, за січень-вересень цього року такі дозволи отримали майже 70 тисяч осіб. "Думаю, оформляти ДТП варто, якщо точно знаєш, що житимеш тут більше року, - каже Галина. - Якщо ні, можна обійтися і патентом. По грошах виходить приблизно однаково". Щоправда, сама вона витрачати майже тисячу євро на рік (мито плюс щомісячні платежі) не поспішає: "Простіше, якщо що, дати на лапу".

Юлія Флоринська зазначає, що статистика видачі іноземцям патентів в РФ дійсно не відображає реальної кількості заробітчан в країні. "Зрозуміло, що багато хто не оформлює їх", - говорить вона. Правда, за спостереженням експертки, потік трудових мігрантів до Росії з України останнім часом скорочується. "Трудова міграція з цієї країни поступово переорієнтовується на Європу", - підсумовує експертка.

Що означав би розрив дипвідносин з Росією для українців (09.11.2017)

01:36

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW