Міжнародна китобійна комісія (МКК) у четвер, 27 жовтня, ухвалила нову процедуру ретельнішого контролю за виловом китів на зустрічі у Словенії. У майбутньому країни, які хочуть дозволяти китобійний промисел із науковою метою, повинні отримувати дозвіл МКК, передає інформагенція Reuters.

Основою цього рішення стала резолюція для контролю за виловом китів із науковою метою, яку внесли Австралія та Нова Зеландія. "За" резолюцію віддали голоси представники 34 країн, "проти" проголосували 17, а ще 10 - утрималися.

Таке рішення має закрити легальну "лазівку", завдяки якій можна було обійти мораторій на комерційний китобійний промисел, який діє вже 30 років. "Лазівкою" активно користується Японія, яка пропонувала скасувати чинність цього мораторію. Наприкінці 2015 року Японія відновила виловлювання китів у антарктичних водах "з науковою метою" попри те, що Міжнародний суд у 2014 році визнав цю діяльність зловживанням винятковим правом на виловлювання з науковою метою. За останні місяці японські китобої виловили близько 300 китів, переважно з метою продажу їхнього м'яса до магазинів і ресторанів.

МКК планує сформувати робочу групу із залученням науковців, які допоможуть перевірити всі задекларовані як наукові програми з виловлювання китів. Резолюція МКК не є обов'язковою для виконання, але значно ускладнить Японії можливість виправдовувати виловлювання морських ссавців науковою необхідністю.

Зустріч Міжнародної комісії з китового промислову відбувається що два роки. Крім Японії, проти мораторію на вилов китів традиційно виступають також Ісландія та Норвегія. Обидві скандинавські країни ведуть комерційний китобійний промисел в обмежених обсягах.