Вже за місяць Греція після невдалих виборів президента обиратиме новий парламент, тож майбутнє країни знову невизначене. Очікувана за прогнозами перемога ліво-популістських сил підсилює стурбованість, що ослаблена економічною кризою країна відмовиться від курсу реформ, що призведе до банкрутства. На тлі таких сценаріїв біржу знову лихоманить, а відсоткові ставки на грецькі боргові облігації різко підсочили угору. А відтак, не забарилися і застереження з вуст європейських політиків.

Комісар ЄС з економічних і монетарних справ П’єр Московісі закликав Грецію підтримати своїм вибором курс на реформи. "Сильне визнання прихильності до Європи та широка підтримка необхідного для економічного зростання процесу реформ стануть визначальними для Греції, аби знову процвітати у межах Єврозони", - сказав член Єврокомісії. За словами Московісі, таку підтримку мають продемонстувати як політичне керівництво країни, так і виборці.

Економія передусім

Федеральний міністр фінансів ФРН Вольфґанґ Шойбле застеріг Афіни від можливої відмови від політики економії. "Складні реформи приносять плоди, їм немає жодної альтернативи", - сказав німецький урядовець. Нові вибори не змінюють необхідності додержуватись досягнутих домовленостей, наголосив політик. Це стосується і кожного нового уряду, додав Шойбле стосовно прогнозованої перемоги на виборах коаліції радикальних лівих "СИРІЗА" Алексиса Ципраса. "Якщо Греція обере інший шлях, труднощів не уникнути", - наголосив Шойбле.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) тим часом поки що призупинив виплату кредитної допомоги для Афін. Наступний транш перерахують лише після створення нового уряду, який постане за результатами виборів у січні наступного року, наголосили в організації. Окрім того, представник МФВ додав, що у Греції немає "безпосередньої" потреби у фінансуванні.

Економіст: Наслідком відмови від євро може бути вихід із ЄС і зубожіння

Натомість німецький економіст Михаель Гютер не вважає небезпечним організований вихід Греції з Єврозони. "Я гадаю, Єврозона сьогодні могла би дати собі раду із виходом Греції. Наслідки такого кроку для інших країн були би незначними", - заявив директор кельнського Інституту німецької економіки в інтерв’ю газеті Die Welt.

"Грецький уряд на чолі з Ципрасом мав би значно гірші позиції щодо ЄС під час перегорів", - уточнив Гютер. "Тиснути на Європу нині значно складніше, ніж три роки тому. Інші країни, як-то Ірландія чи Португалія, вийшли із кризи, окрім того, з'явилися й інституційні покращення, приміром, банківський союз", - пояснив експерт. Тож грецькі виборці перед виборами "тричі подумають, чи хочуть вони обрати інший шлях", вважає Гютер. "У разі виходу з Єврозони усій країні загрожує неймовірне зубожіння та вихід з ЄС", - вважає він.

Халепа для Димаса

Кандидат на пост президента від правлячої партії Ставрос Димас одержав під час третього і останнього голосування у парламенті на 12 голосів менше, ніж потрібно для обрання. Тож, згідно з грецьким законодавством, парламент мають розпустити протягом десяти днів. Консервативний прем’єр-міністр Антоніс Самарас запропонував 25 січня як дату проведення виборів. Голосування, за його словами, має стати "найважливішим за останні десятиріччя". Натомість від часу останніх парламентських виборів у Греції минуло лише два з половиною роки.

Опозиційна "СИРІЗА", згідно з даними останніх опитувань, хоч і матиме найчисельнішу фракцію у новому парламенті, вона не зможе керувати країною самостійно. Її очільник Ципрас заявив: "Завдяки волі народу плани економії за кілька днів стануть історією".

Програма фінансової допомоги для Греції закінчиться наприкінці лютого, утім, Афінам ще має надійти останній транш обсягом сім мільярдів євро. Єврозона на початку грудня перенесла рішення щодо виділення коштів на два місяці, аби мати більше часу на перевірку грецьких фінансів та переговори з Афінами. Якщо ці кошти не надійдуть, то Греції, за даними чинного уряду, уже навесні загрожує дефолт.