Військовослужбовці Держприкордонслужби та українських десантних військ з'явились на трасах південої Херсонщини наприкінці лютого 2014 року - з початку заворушень у Криму. Побоюючись наступу російських військ з півострова, вони почали облаштовувати тут перші окопи і блокпости.

Наприкінці квітня 2014 року прикордонні війська ФСБ РФ відкрили на межі з Кримом власні пункти пропуску через "російський" кордон. Українська влада назвала такі дії незаконними, проте мусила облаштовувати зі свого боку власні блокпости. На фото: черга з вантажівок на трасі Херсон-Армянськ, 29 квітня 2014 року.

Однією з перших відповідей української влади на окупацію півострова було перекриття дамбою Північно-кримського каналу - основного джерела водопостачання у північній частині півострова. Формально українське агентство водних ресурсів відмовляється укладати угоду про водопостачання на півострів, оскільки не визнає юрисдикцію тамтешніх установ.

Залізничне сполучення з Кримом було припинене в грудні 2014 року - формально з міркувань безпеки. До півострова заходили дві залізничні гілки: східна через станцію "Новоолексіївка", до якої і досі ходять потяги з Києва, Харкова та Запоріжжя, та західна через станцію "Вадим", яка після перекриття занепала. На фото: прикордонник чергує на станції "Вадим", травень 2014 року.

З 2016 року проїзд через адмінмежу дозволений лише для приватного автотранспорту. Більшість громадян перетинає її пішки, долаючи від одного до трьох кілометрів "нейтральної смуги" між українським та російським пунктами пропуску.

У вересні 2015 року кримськотатарські активісти розпочали так звану "цивільну блокаду" Криму, перекривши рух вантажівок на трасах, що вели до півострова. Таким чином вони висловлювали протест продовженню комерційних відносин між материком та окупованою автономією та репресіям проти Меджлісу. Блокада закінчилася в січні 2016 року із запровадженням урядом України заборони на торгівлю з Кримом.

Під час активної фази блокади її учасники підірвали магістральні лінії електропередач, що вели до півострова від Каховської ГЕС. З того часу електропостачання півострова припинене. На фото: робітники ремонтують пошкоджені лінії, лютий 2016 року.

Після завершення "цивільної блокади" кримськотатарьскі активісти утворили громадську організацію "Аскер", яка стежить за роботою прикордонників і бореться із корупцією на митниці. На фото: штаб "Аскеру" біля КПВВ "Каланчак", літо 2016 року.

Близькість адмінмежі разюче змінила життя мешканців навколишніх сіл. Приблизно п'ята частина сільськогосподарських земель Мирненської об'єднаної громади опинилась у зоні прикордонного контролю: тож колись кукурудзяні та соняшникові закладені тепер мінами та облаштовані укріпленнями.

Завод "Кримський титан", що належить олігархові Дмитру Фірташу, розташований на самій адміністративній межі, однак зареєстрований у кримському місті Армянськ. Мешканцям херсонських сіл, попри "кордон", вдавалось працювати на виробництві до кінця 2016 року.

У серпні-вересні 2018 року ймовірно через викиди з "Кримського титану" місцеві мешканці почали скаржитись на масові хімічні отруєння. З кримського міста Армянськ та навколишніх херсонських сіл евакуювали дітей. Розслідування причин отруєння і досі не завершене по обидва боки адмінмежі. На фото: школярки з села Преображенка в захисних масках повертаються додому через скасовані заняття.

Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.

Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.

Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.

Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.

Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.

Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.

Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.

Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.

За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.

У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.

Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.

З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.