Фінансові омбудсмени діють у багатьох країнах Євросоюзу. Вони швидко й ефективно розглядають скарги споживачів у сфері фінансових послуг (до банків, кредитних спілок, страхових компаній), не вдаючись до обтяжливих бюрократичних процедур. Подібна захисна інституція має з’явитися і в Україні.

Допомоги фінансового омбудсмена здебільшого потребують прості споживачі, коли банки не повертають їм депозити, або на свій розсуд змінюють правила кредитної угоди, або безпідставно збільшують процентну ставку кредиту. Великі компанії можуть захиститися від свавілля фінансових установ, наймаючи високооплачуваних юристів та адвокатів, а пересічна людина найчастіше залишається в Україні сам на сам з банком чи страховою компанією.

Захист для бідних

Рекомендації та проект закону щодо впровадження служби фінансового омбудсмена для України розробив Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки ПРООН/ЄС. Директор Центру Марчін Свєнчіцкі каже, що за основу в український законопроект поклали досвід функціонування фінансового омбудсмена у Великобританії. Разом з тим є елементи німецької та грецької системи роботи омбудсмена з банківських та інвестиційних послуг, а також врахували досвід роботи іспанської служби скарг до банків Іспанії.

«Це інституція, яка може допомогти вирішити спори для великої категорії людей, у яких виникають проблеми з банками та страховими компаніями. Адже для простої людини це тривала і затратна процедура: треба зібрати купу паперів, найняти адвоката. А ця інституція корисна, бо омбудсмен захищатиме слабкого в цих контрактах з банками», - сказав Deutsche Welle Марчін Свєнчіцкі. За його словами, запровадження такої правозахисної інституції в Україні дозволить розвантажити суди, де судові позови громадян розглядаються роками.

Третейські суди - альтернатива омбудсмену?

Розробники законопроекту наголошують, що служба фінансового омбудсмена має бути незаангажованою державною структурою, до якої, окрім самого уповноваженого, входитимуть спеціалісти з фінансового права. Омбудсмена пропонують призначати на шість років більшістю голосів Верховної Ради, аби діяльність цієї людини була позбавлена політичного впливу. Також фінансовий омбудсмен по закінченню кожного фінансового року має звітувати у парламенті звіт про свою роботу.

Однак учасники ринку фінансових послуг переконані, що ця структура буде «черговим державним монстром», а фінансовий омбудсмен перетвориться на кшталт уже існуючого, але маловпливового омбудсмена із захисту прав людини. Наталя Гудима, президент Ліги страхових організацій, каже, що в Україні роль фінансових омбудсменів нині виконують третейські судді:

«Ми працюємо з третейськими судами, де намагаємося врегулювати досудовий розгляд фінансових спорів, а також скоротити строк вирішення цих спорів».

Репутація кишенькових

Щоправда, на початку лютого Верховна Рада ухвалила зміни до закону «Про третейські суди», яким фактично заборонила цим судах розглядати справи про захист прав споживачів. Багато юристів вважають, що ці суди мають репутацію «кишенькових». Розробник законопроекту про фінансового омбудсмена, юрист Віктор Довгань вважає, що система третейських суддів не виправдала в Україні себе, бо люди не довіряють судовій системі. «Є близько десятка третейських судів, які розглядають спори між споживачами й учасниками ринку. Велика кількість цих судів призводить до неузгодженості рішень, які вони зазвичай ухвалюють на користь надавачів фінансових послуг», - наголошує Довгань.

На разі Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки ПРООН/ЄС веде переговори з депутатами та профільним комітетом Верховної Ради про внесення законопроекту про фінансового омбудсмена на розгляд парламенту. На підтримку законопроекту вже виступила Асоціація антиколекторів та правозахисників України.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Христина Ніколайчук