Навколо корумпованості тендерів в Україні ходять легенди, а слово «відкат» стало загальновживаним. Мало в якій країні відповідне поняття є настільки відомим широкому загалу, як в Україні. «Відкати» існують скрізь у світі, однак міжнародний термін «кікбек» зазвичай вживаний лише серед вузького кола бізнесменів. Відомий він став насамперед завдяки «афері Siemens» чотири роки тому. Скандал навколо «чорних кас» обсягом у понад мільярд євро, які з відома менеджерів високої ланки існували у Siemens, завдав болючого удару по репутації німецького концерну. На штрафи та внутрішнє розслідування корупційних схем було витрачено близько 2,5 мільярдів євро.

Урок Siemens

У Siemens винесли свій урок з корупційного скандалу. Сьогодні саме ця компанія, намагаючись «відбілити» свою репутацію, закликає об’єднуватися навколо принципів «чистої гри». Зокрема, за ініціативою представництва Siemens у Росії, у цій країні нещодавно було підписано «Кодекс корпоративної етики». Сьогодні до ініціативи, яка має на меті боротьбу з «брудними» методами конкурентної боротьби, приєдналися вже кілька десятків компаній. «Якщо одна фірма підозрює, що інша нечесними методами виграла тендер, вона звертається до неї за поясненнями. Якщо відповідь не задовольняє, розгляд суперечки відбувається привселюдно – за участі усіх членів ініціативи. Якщо компромісу не досягнуто, компанія може звернутися до третейського суду у Швейцарії», - пояснює координатор ініціативи, один з керівників Німецько-російської торгівельної палити Александр Маркус.

Страх втратити Америку

За словами Маркуса, крім можливого удару по репутації міжнародні компанії найбільше бояться втратити доступ до американського ринку. Адже за законодавством США, будь-яке підприємство, звинувачене американською компанією у нечесній конкуренції у будь-якому куточку планети ризикує застосуванням санкцій. В основу покладене антикорупційне законодавство, згідно з яким відповідальність за хабарництво несуть не лише фізичні, але й юридичні особи – тобто компанії, в інтересах яких скоєно корупційний злочин. «Підприємства вкрай зацікавлені, аби довести, що вони роблять все можливе, щоби їхні співробітники не давали хабарів. Якщо вони не можуть цього довести, у США їх можуть оштрафувати», - зауважує Маркус.

Інтерес бути чесним очевидний: приміром, Siemens робить у США третину свого обороту. Отже, хто ж захоче «погоріти» на хабарах у Росії або Україні? До речі, якщо першого січня набере чинності пакет антикорупційних законів, який вже кілька разів відкладався, то юридичні особи в Україні теж відповідатимуть за корупцію – так само як чиновники або особи, які дають хабар.

«Хай інші вчаться на наших помилках»

Siemens-Україна, дивлячись на досвід російських колег, теж заявляє про готовність ініціювати підписання «Кодексу доброчесності». Координатор програм доброчесності Siemens-Україна Тетяна Зоріна запевняє, що, принаймні з 2007 року, відколи компанія після корупційного скандалу приділяє значну увагу протидії хабарництву, «відкатів» Siemens точно не платить. А спроби вимагати хабарів в Україні бувають, зізналася Зоріна, виступаючи на міжнародній конференції "Київський діалог", присвяченій боротьбі з корупцією. «Звісно, натякають. Всі знають, що в Україні це є. Ми ж не з космосу, ми все чудово розуміємо», - каже представниця Siemens. Зоріна працює у концерні у рамках глобальної програми compliance – «внутрішньої антикорупційної безпеки». У цій програмі, започаткованій після «афери Сіменс», по всьому світі задіяні близько 800 фахівців. Тетяна Зоріна закликає компанії, які працюють в Україні, відмовитися від участі у «брудних» тендерах. «Ризики не виправдовують вигод. Хай інші вчаться на наших помилках», - каже представниця Siemens.

Автор: Євген Тейзе

Редактор: Леся Юрченко