У четвер, 27 вересня, комітет Верховної ради з питань нацбезпеки і оборони заслухав експертні висновки щодо причин розриву міномета "Молот" під час навчань на Рівненському полігоні 6 липня цього року. Тоді загинули троє військових - капітан мінометної батареї Валерій Тихоновський, старший навідник Дмитро Власов та майстер Юрій Пишкар. Ще дев'ятеро військовослужбовців дістали поранень.

На той час це був восьмий випадок вибуху нового 120-міліметрового міномета з часу його постановки на озброєння у 2016 році і принаймні четвертий з летальними наслідками. Після інциденту у липні український президент Петро Порошенко заборонив стрільби з "Молотів" під час навчань. Однак їх досі використовують в зоні проведення Операції об'єднаних сил на Донбасі, попри вимоги Мінських домовленостей щодо відведення великокаліберного озброєння.

23 вересня в районі Світлодарської дуги внаслідок дев'ятого відомого розриву "Молота" поранення дістали двоє військовослужбовців 72-ї окремої механізованої бригади.

"Молоти" - міцні...

Ще влітку військова прокуратура намагалася засекретити експертизу причин вибуху на Рівненському полігоні. Втім, 27 вересня її результати презентував особисто генеральний прокурор Юрій Луценко. Висновок правоохоронців: "Молоти" - цілком боєпридатна зброя, хоча й містить конструкторські недоліки. Головна ж причина трагедії зі смертельними наслідками - недбалість військових, що призвела до заряджання міномета двома мінами, які здетонували під подвійною вагою у стволі, а також неналежна організація самих стрільб.

Директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін також наголосив, що поширювана інформація про неналежну якість стволів мінометів не відповідає дійсності - вони виготовляються з такої ж сталі, що й попередні моделі мінометів, що стоять на озброєнні - 2Б11, ПМ-38 та ПМ-43. Втім, експерт звернув увагу на певні технічні недоліки, які виявляються в процесі експлуатації "Молота" - швидке зношення пускового механізму, внаслідок чого не детонує перша закинута всередину ствола міна, та запобіжника, який мав би попередити подвійне заряджання.

Подвійне заряджання міномета, за попередньою версією, стало й причиною нещодавного розриву "Молота" на Світлодарській дузі, зазначив начальник управління експлуатації та ремонту центрального артилерійсько-ракетного управління озброєння ЗСУ Іван Лісовий. "Втім, там солдати стріляли з окопів, дистанційно "зі шнурка", вдягнувши бронежилети, тому все обійшлося пораненнями", - зазначив він.

У висновках Київського НДІ судових експертиз також вказується, що під час навчань на Рівненському полігоні були грубо порушені правила організації стрільб: відстань від міномета до пункту управління становила лише вісім метрів - вп'ятеро менше за норматив, недостатньо глибокими були окопи та бруствери. "Саме тому в такому скупченні військовослужбовців подвійний заряд призвів до численних жертв", - пояснив генпрокурор. "Це дуже дивно, але у цій військовій частині ми навіть не змогли знайти жодних документів про проходження особовим складом навчань з техніки безпеки при стрільбах з мінометa", - додав Луценко. 

… а солдати не дуже

Втім, військовослужбовці, які безпосередньо стріляють з "Молотів", мають до них свої претензії. Так, колишній морський піхотинець Тарас Чмут, який нині керує ГО "Український мілітарний центр", раніше звертав увагу журналістів на швидкі темпи взяття на озброєння нових мінометів. "Очевидно, хтось поспішав. Вони погано виконані. Це і погані шви, і різьба, і фарбування, і як болти закручені", - наголошував він. Нагадаємо, що у 2016 році київському заводу "Маяк" від розробки документації до появи першого екземпляра знадобилось лише кілька місяців. І у тому ж році міністерство оборони України замовило виготовлення 280 мінометів. 

Віталій Продун - один із військових 128-ї бригади, поранених від вибуху Рівненському полігоні - ще у серпні заперечив сам факт подвійного заряджання "Молота". За його версією, причиною вибуху стала застаріла міна, випущена ще 1979 року.

"Ми міни перевіряли лише візуально, спеціальної лабораторії в нас немає. Дійсно, є іржа снарядів, що неналежно зберігаються понад термін експлуатації у 25 років", - заявив на засіданні комітету в четвер Олександр Рувін. Втім, за словами Івана Лісового, термін експлуатації 120-міліметрових мін продовжений наказом міністра оборони до 35 років.

За словами Юрія Луценка, розслідування вибуху "Молота" на Рівненському полігоні ще триває та далеке від оголошення конкретних підозр винуватцям. Висновки експертизи, за його словами, також не дають підстав для зняття з експлуатації нових мінометів. Однак, генпрокурор закликав провести повну ревізію всіх "Молотів" на предмет справності пускових механізмів та запобіжників, та покращити гарантійне обслуговування мінометів їх виробником - київським заводом "Маяк", що входить до концерну "Укроборонпром".