Він приїхав із Києва і вже через добу знову летить туди ж - міністр економіки Німеччини Петер Альтмаєр (Peter Altmaier). Метою його "човникової дипломатії" є пошук компромісу, за допомогою якого український спротив будівництву газогону "Північний потік-2" можна було б якщо не подолати, то принаймні приспустити. Українці побоюються, що після завершення будівництва газопроводу Москва прокачуватиме газ до ЄС лише ним - тобто повз Україну. Таким чином Київ втратить мільярди доларів доходів від транзиту "блакитного палива".

Ідея Альтмаєраполягає в тому, щоб надати українській стороні гарантії того, що газ і в майбутньому постачатиметься, зокрема, і її територією. Питання лише в тому, протягом якого періоду та в якому обсязі. А також: хто надасть Києву відповідні гарантії - Росія чи ЄС? Усе це - зміст переговорів, який Альтмаєр не розкриває. Водночас він переконливо заявляє, що налаштований "дуже оптимістично".

Час підганяє

Те, що американці так само дуже сильно хочуть потрапити на європейський ринок газу, лише ускладнює перемовини. Адже німецький міністр економіки - переконаний "трансанлантист". Він постійно наголошує на ціннісній єдності зі США, "незалежно від того, хто зараз урядує в країнах ЄС чи США". Непряма критика на адресу американського президента Дональда Трампа? Адміністрація останнього на даний момент погрожує як друзям, так і ворогам підвищенням ввізних мит на низку товарів. І не думає при цьому нічого доброго про "Північний потік-2" - керуючись при цьому егоїстичними інтересами. Адже Вашингтон із задоволенням би експортував здобутий шляхом суперечливого методу фрекінгу газ у скрапленій формі до Європи й таким чином посунув би "Газпром" із ринку. Два відповідні термінали для прийняття такого газу вже працюють у Європі - один у Польщі й один у Нідерландах. Ще кілька перебувають на стадії будівництва.

Однак як би американці не намагалися це прокрутити - конкурувати з російськими цінами вони ніяк не можуть. І це причина, через яку німецький уряд так підтримує будівництво газопроводу "Північний потік-2" з Росії напряму до Німеччини. А час тим часом підганяє. Найближчої п'ятниці канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) зустрінеться в Сочі з президентом Росії Володимиром Путіним. Окрім теми газопроводу, йтиметься також про ситуацію в Ірані та Сирії. Що стосується іранської угоди, то Росія, Китай і ЄС працюють тут у спільному напрямку. Вони хочуть забезпечити продовження функціонування угоди і в майбутньому, особливо з огляду на нещодавній вихід із неї США.

"Багато чого, що не підпадає під санкції"

Виглядає на те, що Німеччина та Росія зближуються сьогодні й у плані двосторонніх відносин, кажуть в дипломатичних колах. І хоч змінювати у наявних на сьогодні санкціях проти Москви ніхто поки нічого не збирається, як каже міністр економіки ФРН Альтмаєр у розмові з DW, але "нижче від цієї лінії", мовляв,можлива більш тісна співпраця. Німецька держава хоче сприяти співпраці між середніми підприємствами обох країн. Берлін не виключає й можливості підтримати Росію в питанні підготовки та підвищенні кваліфікації тамтешніх менеджерів. Не виключають у німецькому уряді й допомоги Росії дотримуватися вищих екологічних стандартів під час видобутку корисних копалин. "Існує ще багато чого, що не підпадає під санкції", - каже міністр у розмові з DW.

Альтмаєр домовився з російським прем'єр-міністром Дмитром Медведєвим, що в червні відбудеться засідання робочої групи у складі делегацій міністерства економіки ФРН та відповідних російських колег. Торкнувся в Москві німецький міністр і теми правових гарантій для німецьких підприємств у Росії - важливої бази для подальших інвестицій з Німеччини в російський ринок. Зрештою, каже Альтмаєр, це економіко-політична мета німецького уряду - запустити "динаміку зростання" економіки країни Східної Європи. Мовляв, більше зростання економіки Росії, України та інших країн регіону зрештою забезпечить виграш, у тому числі, й Німеччини.