Українці надалі не довіряють національній банківській системі і неохоче використовують безготівкові розрахунки. Такі висновки можна зробити із заяви виконувача обов’язків голови Нацбанку України Якова Смолія. "Сьогодні готівка поза банками в Україні становить 304,2 мільярда гривень, а це майже 41 відсоток від усіх доходів державного бюджету України на 2017 рік. І ці кошти у готівковій формі не працюють повноцінно на економіку", - сказав він у четвер, 18 травня, у рамках Тижня заходів з розвитку української економіки Ukraine Economy Week.

Нестача грошей не дає банкам можливості нарешті активізувати кредитування економіки. За даними НБУ, з початку цього року загальний кредитний портфель підприємств зменшився на 34 мільярди гривень. Крім того, інкасація, охорона та друк грошей коштують дуже дорого. За оцінкою Смолія, торік загальні витрати на обслуговування грошового готівкового обігу становили 1,3 мільярда гривень.

Недовіра до системи

Однією з головних причин небажання українців розміщати гроші в банках вважають недовіру до банківських інститутів. Але в Нацбанку запевняють, що ця проблема вже майже вирішена і масова "чистка" ринку вже позаду. За останні три роки ліцензію втратили близько 90 банків - половина усього ринку. Більшість із них збанкрутували через фінансову неплатоспроможність, а також з причини порушення законодавства. 

Але кінець банкрутствам, вірогідно, ще не настав. За вимогою Нацбанку, до липня усі банки мають збільшити свої статутні капітали до 200 мільйонів гривень. А тим, хто не зможе цього зробити, доведеться закритися. "Багато з малих банків створювалося для перепродажу. Навряд чи всі вони знайдуть інвесторів", - прогнозує заступник голови НБУ Катерина Рожкова. За даними НБУ, зараз до цього рівня не дотягують близько 30 банків. Але більшості їх клієнтів не варто переживати: згідно із законодавством, під час банкрутства банку суми до 200 тисяч гривень їх клієнтам повертає Фонд гарантування вкладів.  

"А готівка, це готівка"

Громадяни не користуються активно банківськими рахунками, оскільки часто просто не мають фізичної можливості розрахуватися за покупки карткою. Тому готівка й надалі поза конкуренцією. "Існує проблема платіжної інфраструктури. Не вистачає терміналів для оплати картками. За межами великих міст неможливо прожити без готівки. З урахуванням кількості населення, кількість терміналів в Україні необхідно збільшити вчетверо. Зараз їх лише близько 200 тисяч, а потрібно хоча б 800 тисяч або навіть мільйон", - говорить регіональний менеджер платіжної системи Visa в Україні, Грузії та Вірменії Дмитро Крепак.

Експерти вважають, що активному розвиткові безготівкових платежів також заважають звички людей. Особливо це стосується громадян похилого віку, які не звикли користуватися картками. "Заважає стереотип, що неможливо швидко і безпечно заплатити за комунальні послуги карткою в інтернеті. Тому люди стоять по 4 години в чергах у відділеннях банку", - констатує голова правління "Ощадбанку" Андрій Пишний.- У нас навіть працюють спеціальні волонтери, які у період оплати комунальних послуг пояснюють людям, як можна платити в терміналах, а не чекати в касу".

Така проблема існує не лише в України, зазначає керівник проекту USAID "Трансформація фінансового сектору" Роберт Бонд. "За опитуваннями, близько 55 відсотків громадян, що проживають у Європі, часто платять готівкою, незважаючи на розвиток технологій. Тому треба мотивувати людей і уряди для розвитку безготівкових платежів",-  каже він. Хоча є й інші приклади: у Данії, приміром, навіть розмірковують про відмову від готівкових платежів.

Учасники ринку вважають, що український уряд також має бути більш зацікавленим у переводі готівкових заощаджень українців на банківські рахунки. "Необхідно, щоб заплатити за проїзд у будь-якому транспорті можна було карткою, а усі соціальні платежі від держави мають стати безготівковими",- вважає Андрій Пишний.

Махінації та кримінал

Заважають розвитку безготівкових платежів і дії аферистів, які крадуть гроші з банківських карток. За даними НБУ, за такими схемами торік збитків громадянам завдано на 177 мільйонів гривень. Доволі часто злочинці отримують доступ до карток через підставні сайти, які зчитують їх реквізити. Згідно з даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА, у першому кварталі цього року було виявлено 54 "фішингові" сайтів, а до кінця року їх кількість може ще зрости.

Не менш поширеними є і телефонні дзвінки та sms від шахраїв. Тому громадянам радять бути пильнішими. "Шахраї під виглядом банківських співробітників, співробітників інтернет-магазинів або правоохоронних органів намагаються дізнатися дані платіжної карти клієнта: PIN-код, CVV-код, термін дії карти або ж іншу інформацію, необхідну для здійснення платежу. Тому треба пам'ятати, що у банку немає необхідності і повноважень дізнаватися у клієнта таку інформацію",- попереджає начальник відділу безпеки каналів передачі і платіжних карток "Укрсоцбанку" Ірина Соломенко.