Хоча українська економіка подолала найскладнішу кризу в 2014-2015 роках, найближчим часом на неї можуть чекати нові труднощі. Адже цього та наступного року Україна зобов'язана здійснити значні виплати за зовнішнім боргом. Міжнародний валютний фонд (МВФ) оцінює потреби Києва у закордонному фінансуванні на цей період у майже чотири мільярди євро.

Допомогти у цьому може четверта програма макрофінансової допомоги Україні від ЄС у розмірі одного мільярда євро. У четвер, 17 травня, профільний комітет Європарламенту - з міжнародної торгівлі - схвалив відповідну пропозицію Єврокомісії 28 голосами, п'ятеро проголосували проти. Напередодні дорадчий комітет - із закордонних справ - підтримав проект 58 голосами, проти проголосували троє. І хоча ці цифри демонструють дуже велику підтримку допомоги Україні як такої, однак не обійшлося і без суперечки, яка може затримати виділення двох траншів кредитів.

Спадок минулого

Починаючи з 2014 року, Україна отримала 2,8 мільярда євро макрофінансової допомоги від ЄС. Могла би отримати і більше, однак останній, третій транш позики у 600 мільйонів євро Брюссель так і не виділив. Причина - Україна до завершення програми у січні цього року не виконала чотири умови. Загалом вимог, виконати які Київ погодився, було аж 21.

З того часу відбувся прогрес. Так, у березні набув чинності закон про кредитний реєстр Нацбанку, тож нині ця умова цілком виконана. З іншими трьома не все так просто. А їхнє виконання проект нової програми визначає передумовою для отримання подальших кредитів.

Євросоюз наполягає, що мораторій на експорт лісу-кругляка не відповідає угоді про зону вільної торгівлі (ЗВТ), яка діє між двома сторонами. Але питання скасування мораторію Верховною Радою є в Україні надто дражливою політичною темою. Метою цього мораторію, запровадженого українським парламентом ще 2015 року, було "запобігання масовому неконтрольованому вивозу за кордон стратегічної для країни сировини - лісу-кругляка". У ЄС наполягають, що це рішення порушує двосторонню угоду про ЗВТ, та закликають український уряд зняти мораторій і вирішити проблему з вирубкою іншими, більш ефективними заходами. Для розблокування цього питання Київ і Брюссель вирішили застосувати спеціальний механізм урегулювання спорів, передбачений угодою про ЗВТ.

Друга досі невиконана вимога - механізм автоматичної перевірки електронних декларацій. У Брюсселі регулярно обурюються, що після подання понад мільйона е-декларацій перевірено лише декілька сотень. Тому в пропозиції серед передумов називається не лише запуск автоматичної системи, але і пріоритет у її роботі для перевірки декларацій посадовців найвищого рівня.

З третьою вимогою ситуація відрізняється, адже вона від початку була сформульована недостатньо чітко. "Щодо перевірки даних, які компанії мають надавати про їхніх бенефіціарних власників, та примусу до виконання обов'язку компаній повідомляти (ці дані. - Ред.), слід визнати, це ще досі перебуває у зародку на міжнародному рівні, включно з ЄС", - йдеться у пропозиції Єврокомісії. І оскільки немає міжнародного досвіду, на який можна було би покластися, Брюссель надіслав до України експертів, які мають допомогти розробити відповідні механізми.

Питання часу

Слід зауважити, що у законодавчому акті ЄС про програму допомоги всі вимоги для її надання не прописуються. Для цього є інший документ - меморандум про взаєморозуміння, який згодом мають погодити Єврокомісія та уряд України. Ідея полягає в тому, що в такому разі ніхто не може сказати, що ЄС нав'язує комусь якісь вимоги, адже Київ сам погодився на них.

Невиконання українською владою своїх обіцянок спонукало євродепутатів до більш жорсткого підходу. Доповідач від дорадчого комітету Міхаель Ґалер (Michael Gahler), який підтримує надання допомоги Україні, вніс поправку з пропозицією прописати три нові вимоги. А саме, ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд у відповідності до вимог Венеціанської комісії, скасування обов'язку подавати декларації для антикорупційних активістів і призначення складу Центральної виборчої комісії, де були би справедливо представлені усі парламентські політичні сили.

Комітет із закордонних справ поправки Ґалера підтримав і просив комітет з міжнародної торгівлі відкласти розгляд на кінець травня. Останній на це не погодився, і натомість схвалив пропозицію Єврокомісії без поправок. Завдяки цьому рішенню Європарламент на пленарному засіданні може її затвердити вже у червні. Тоді остаточне ухвалення програми можливе ще влітку. Утім, поправки можуть ще бути внесені на пленарному засіданні, і тоді це задіє процедуру консультацій з іншими двома учасниками законодавчого процесу - Єврокомісією та Радою ЄС.

Все в руках української влади

Доповідач профільного комітету Ярослав Валенса не приховував задоволення ухваленим рішенням. "Від самого початку я розумів, наскільки важливо для нас рухатися настільки швидко, наскільки можливо, бо цих грошей нагально потребують в Україні", - заявив він. Але все ж певне посилення позиції Брюсселя щодо виконання вимог Україною є. Євродепутат від Польщі уточнив, що усі три учасники законодавчої процедури - ЄП, ЄК і Рада ЄС - планують видати спільну заяву. "До неї ми включили наші занепокоєння щодо реформ в Україні. Це наш спосіб сказати нашим друзям в Україні, що вони потребують прискорити процес реформ", - сказав Валенса DW.

У квітні про швидке ухвалення рішення виділити допомогу Києву просив міністр фінансів України Олександр Данилюк, переконуючи євродепутатів, що є "дуже нагальна потреба для нас отримати макрофінансову допомогу в 2018 році", в ідеалі - на початку осені.

Міхаель Ґалер пояснює свою позицію так: якщо не лише одна Єврокомісія, але також і Європарламент разом наполягатимуть на названих реформах, це матиме вагоміший вплив на українську владу. "Представники українських уряду та парламенту нам, у ЄС, багато разів заявляли, що це можливо та є намір ці елементи реформ вчасно ухвалити, перш ніж макрофінансова допомога буде виплачена. Зараз настав час для України врешті-решт ці обіцянки виконати", - зауважив Ґалер у розмові з DW. Якщо Україна реалізує ці три вимоги, яких ЄС уже давно очікує, до 11 червня (початок пленарного тижня), то просто зникне підстава розглядати поправки.

Але навіть якщо все вдасться ухвалити вчасно, залишиться ще одна перепона для виділення допомоги. Умовою надання Україні кредитів від ЄС також є виконання програми МВФ, а вона зараз практично заблокована, оскільки Київ не виконав свої зобов'язання зі створення антикорупційного суду та приведення цін на газ до ринкових. Це розуміє і Олександр Данилюк. "Коли у нас є прогрес у програмі МВФ, це відкриває можливості отримувати додаткові ресурси", - заявив він DW у квітні.

Експертка брюссельського аналітичного центру EPC Аманда Пол погоджується з позицією Ґалера, що вимоги щодо скасування е-декларацій для активістів і створення антикорупційного суду мають бути прописані в пропозиції. Вона розчарована невиконанням Україною своїх обіцянок: "Це підриває довіру до українського уряду".