З нагоди чергової зустрічі Тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Сході України в Мінську в середу, 13 липня, DW порівняла погляди громадян України та політичного керівництва країни. Як сприймають у країні підписані майже два роки тому мінські угоди та їхні наслідки?

Скептики переважають

Проведене навесні цього року київським Центром Разумкова опитування громадської думки "Ставлення громадян до ситуації на Донбасі" показує, що відносна більшість опитаних (35,9 відсотка) негативно оцінює поточні результати мінських угод. "Ще майже 24 відсотки висловилися нейтрально, і лише близько 17 відсотків оцінили мінські угоди задля досягнення миру як позитивні", - повідомив в інтерв'ю DW Віктор Замятін, провідний експерт політико-правових програм Центру.

Скептично сприймають Мінськ-2 і деякі провідні політики України. На початку липня спікер Верховної Ради Андрій Парубій в ефірі українського телебачення заявив, що від самого початку не був прихильником мінських угод. Він упевнений, що плани Путіна щодо України можна зупинити лише силою й міжнародними санкціями.

Невиправдані очікування

В інтерв'ю DW директор політичного департаменту МЗС України Олексій Макеєв пояснив скепсис української громадськості стосовно мінських угод невиправданими очікуваннями. "Швидкого прогресу ні у вересні 2014 року, ні в лютому 2015-го не сталося. Якби Росія припинила провокації і постачання зброї, сьогодні ми б на зовсім іншому рівні взаємодіяли з цими територіями та нашими людьми там. Адже там живуть громадяни України", - зазначає Макеєв.

У контексті мінських угод більш-менш регулярно відбуваються обміни заручниками, продовжує урядовець, це дуже добре. Але сепаратисти досі утримують більше 110 громадян України, а понад 500 вважаються зниклими безвісти, додає він.

Макеєв вважає, що учасникам опитування не подобаються не так самі мінські угоди, як той факт, що вони не виконуються. "Ми зіткнулися з тим, що президент України кілька разів оголошував режим припинення вогню, але російські сили не було відведено, обстріли та провокації з боку окупованих територій тривають. Наш меседж партнерам на міжнародній арені і нашій громадськості: це відбувається через позицію Росії", - вказав урядовець.

Головне досягнення - зменшення кількості жертв серед цивільних

Іншої думки про ефективність мінських угод дотримується учасник багатьох засідань у Мінську, спецпредставник ОБСЄ у Тристоронній контактній групі Мартін Зайдік. Говорити, що результатів немає - несправедливо, вважає він. "Різке зменшення кількості жертв конфлікту, зокрема, цивільних осіб у порівнянні з минулим роком і особливо з 2014-тим - безсумнівний результат. Це прямі наслідки наших переговорів", - зазначив спецпредставник ОБСЄ в інтерв'ю DW.

Є зрушення і в економічних питаннях, продовжує Зайдік, наприклад, відновлення постачання вугілля українським ТЕС або постачання електроенергії до самопроголошеної "ДНР". Також, за його словами, вирішуються питання водопостачання на ці території. "Звісно, я не вдягаю рожевих окулярів, але казати, що немає зрушень, - просто не відповідає дійсності", - підсумовує Зайдік.

Як жити далі?

Але саме такі кроки Тристоронньої контактної групи не подобаються більшості респондентів. Майже 46 відсотків опитаних заявили, що не підтримують будь-яких економічних зв'язків між Україною та самопроголошеними "ДНР" і "ЛНР", вказує Віктор Замятін із Центру Разумкова. А проти амністії учасників сепаратистських рухів виступають 42,3 відсотка респондентів.

Не підтримують ідею виборів у так званій "ДНР" до того, як там почне діяти українська влада, 52,5 відсотка. "За" такі вибори - 23 відсотки. "Відносна більшість опитаних (45,5 відсотка) висловлюються за позбавлення громадянства тих, хто підтримав сепаратистський рух. Проти - 34 відсотки, не визначились - 20 відсотків. Виходячи з цього, ми вже можемо моделювати сприйняття подальшого співіснування", - зазначає експерт.

"Можливо, потрібно краще роз'яснювати нашим громадянам, у чому суть мінських угод", - пропонує Олексій Макеєв із МЗС з огляду на відмінності у сприйнятті результатів мінського процесу.

Віктор Замятін, своєю чергою, припускає, що, можливо, ці домовленості не варто розглядати як безальтернативний інструмент для досягнення миру на Донбасі. "Проте такого питання респондентам ми поки не ставили, оскільки такої політичної інтенції не видно ні з боку представників української влади, ні, особливо, з боку наших партнерів", - додає експерт.