Три роки тому, а саме 11 та 12 лютого, в білоруській столиці зустрілись лідери Німеччини, Франції, України та Росії, аби узгодити "Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод". Цей документ, відомий також як "Мінськ-2", підписала згодом контактна група в складі представників України, Росії та Організації з безпеки й співпраці в Європі (ОБСЄ). Поставили свої підписи під ним і представники проросійських бойовиків з Донецька та Луганська. Висловлювались сподівання, що імплементація такого "комплексу заходів" сприятиме врегулюванню конфлікту на сході України.

Обопільні звинувачення

Але, як свідчить розвиток подій, такі сподівання виявилися марними: інтенсивність бойових дій на Донбасі хоча й вдалось знизити, однак процес урегулювання конфлікту так і не зрушив з мертвої точки. З боку супротивних сторін лунають обопільні звинувачення в зриві "Мінська-2". Міністерство закордонних справ (МЗС) України заявляє, що Росія за  цей час не виконала жодного пункту з імплементації мінських домовленостей. "Росії потрібна війна і дестабілізація України", - написала в соціальній мережі Twitter речниця українського МЗС Мар'яна Беца.

Не бракує закидів і з боку Росії на адресу України. Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що українська сторона робить помилку, остаточно схвалюючи закон про реінтеграцію Донбасу, який передбачає визнання окремих районів Донецької та Луганської областей окупованими територіями та перекладає за це відповідальність на Російську Федерацію. "Той, хто зробить перший крок до ламання мінських домовленостей, зробить величезну помилку", - сказав Лавров в інтерв'ю телеканалу "Росія-1".

Часткове виконання

"Мінськ-2" передбачає, зокрема, початок діалогу про модальність проведення місцевих виборів відповідно до українського закону "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО)" та визначення території, на яку поширюватиметься особливий режим самоврядування. Також Україна зобов’язалася ухвалити закон, який забороняє переслідування і покарання осіб причетних до подій в ОРДЛО, і змінити українську конституцію, аби там передбачалися децентралізація з врахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей.

Представник України в політичній підгрупі мінської тристоронньої контактної групи, дипломат Олександр Моцик наголошує, що частину домовленостей, які стосуються української сторони, хоч частково, але виконані.  "Україна проголосувала у першому читанні поправки до конституції, прийняла закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО і продовжила термін його дії ще на рік, коли він закінчився, проголосувала закон про амністію, який щоправда не підписаний, та визначила населені пункти, де можливо будуть проведені вибори, якщо відповідне рішення прийме Верховна Рада", - сказав Моцик в інтерв’ю DW.

Глухий кут "Мінська-2"

Разом з тим, за словами дипломата, безпекова частина "зависла". "Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод" передбачає не лише припинення вогню на Донбасі, але й відведення військ і важкого озброєння, виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під наглядом ОБСЄ, роззброєння всіх незаконних груп та відновлення Україною контролю на своїх кордонах.

Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ в Україні констатує, що режим припинення вогню не дотримується. Лише з початку лютого цього року спостерігачі СММ зафіксували до тисячі вибухів вздовж лінії зіткнення на Донбасі. Представники місії також констатують, що зброя не відведена. "Місія відзначила наявність озброєння, яке вона не змогла верифікувати як відведене, оскільки умови його зберігання не відповідають критеріям, передбаченим у повідомленні від 16 жовтня 2015 року щодо ефективного моніторингу та верифікації відведення важкого озброєння,  яке СММ адресувала підписантам "комплексу заході", - йдеться у офіційному  повідомленні Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Окрім цього, спостерігачі констатують, що не мають доступу до окремих населених пунктів в ОРДЛО, а нещодавно безпілотник місії був обстріляний зі стрілецької зброї.

"На 99,9 відсотка виконання безпекової частини мінських угод лежить на Росії, - наголошує український дипломат Олександр Моцик. - Жодного положення з цього вона не виконала. Те, що мінський процес опинився в глухому куті, винна саме Російська Федерація".

Обмін заручниками

"Комплекс заходів" містить також пункт про звільнення й обмін заручників та незаконно утримуваних осіб на основі принципу "всіх на всіх". Цей процес мав бути завершений найпізніше на п'ятий день після відводу озброєння. Натомість про принцип "всіх на всіх" сторони лише говорять. Наприкінці грудня відбувся "великий обмін" заручниками, коли проросійські сепаратисти за сприяння Росії звільнили 73 українських військових та цивільних в обмін на 233 особи, яких утримувала українська сторона. Водночас, за даними Служби безпеки України (СБУ), на території ОРДЛО в заручниках перебувають ще 108 українських громадян. "У цьому пункті "комплексу заходів" прогрес незначний є. Він служить Росії для піару, аби продемонструвати Заходу "добру волю" та пом’якшити санкції. Про виконання мінських угод тут не йдеться", - вважає керівник Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

Тим часом екс-депутат Держдуми Росії Ілля Пономарьов висловив свою точку зору стосовно "Мінска-2". "Мінські угоди дали можливість зупинити гарячу фазу конфлікту, але повне їх виконання перетворять цей конфлікт в довгостроково заморожений", - сказав Пономарьов у Києві  під час круглого столу, присвяченого реалізації мінських угод. На переконання колишнього російського депутата, від самого початку Кремлю не потрібен був Донбас як територія для "окупації", йому потрібні вибори та легітимізація проросійських сепаратистів, аби через них впливати на Україну.