Мінюст Туреччини висловився щодо затримання журналіста з ФРН
Стас Соколов
4 січня 2018 р.
Міністерство юстиції підтверджує висунуті раніше німецькому журналісту звинувачення у пропаганді тероризму. Деніз Юджель перебуває в ув'язненні з лютого 2017 року.
Демонстрація у Берліні із закликом звільнити Юджеля, вересень 2017 рокуФото: picture-alliance/Schroewig/B. Oertwig
Реклама
Турецьке міністерство юстиції висловило перед конституційним судом країни свою позицію щодо скарги кореспондента німецького видання Die Welt Деніза Юджеля (Deniz Yücel) на його затримання. У відповідному документі мінюст підтверджує висунуті раніше Юджелю обвинувачення у "пропаганді тероризму" та "розпалюванні міжнаціональної ворожнечі", посилаючись на опубліковані журналістом статті, повідомляє Die Welt у четвер, 4 січня. За словами адвокатів Юджеля, за останні десять місяців це перший бодай який рух у справі Юджеля.
Скаргу щодо свого затримання Юджель подав ще у березні 2017 року. Журналіст, який має громадянство Німеччини і Туреччини, був затриманий у Стамбулі 14 лютого 2017 року для допиту, після чого його заарештували. Згодом суд ухвалив рішення про утримання Юджеля під вартою через підозру в "пропаганді тероризму" і "розпалюванні міжнаціональної ворожнечі". Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган звинуватив Юджеля в шпигунстві.
Затримання та арешт Юджеля викликали в Німеччині різку критику. Уряд ФРН вимагає звільнити журналіста. Критики називають арешт Юджеля політично вмотивованим, заявляючи, що кореспондента Die Welt затримали суто через його журналістську діяльність.
Французький президент Еммануель Макрон раніше анонсував, що на переговорах з Ердоганом у Парижі 5 січня порушить тему затриманих журналістів та спонукатиме звільнити представників європейської преси.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
