Керченський міст - це шалені збитки для бізнесу в Україні
27 червня 2017 р.
Внаслідок спорудження РФ мосту через Керченську протоку Україна може втратити повноцінний доступ до портів на Азовському морі. Заступник українського міністра інфраструктури Юрій Лавренюк про збитки для економіки.
Внаслідок спорудження РФ Керченського мосту доступ до українських портів в Азовському морі може бути ускладненоФото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Реклама
Росія почала будувати міст через Керченську протоку в її суднохідній частині. Міністерство транспорту РФ у серпні та вересні на 23 доби хоче заборонити судноплавство через протоку для встановлення опор Керченського мосту. Про це йдеться у проекті наказу міністерства, розміщеного на російському Федеральному порталі проектів нормативних актів. Після встановлення мостових арок через них зможуть проходити судна з обмеженими габаритами. Такі обмеження обурили українську сторону, адже Росія не узгоджувала з Києвом заборону судноплавства та подальші обмеження для суден. Заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк в інтерв'ю DW прокоментував ситуацію, що склалась.
DW: Пане Лавренюк, чи ви вже прорахували ймовірні збитки, яких Україні може завдати будівництво Росією мосту та подальші обмеження судноплавства через Керченську протоку?
Юрій Лавренюк: Обмеження введені односторонньо. Ніхто з Україною це не погоджував. Україна вийшла з переговорів про будівництво Керченського мосту ще в 2013 році. З українського боку будівництво цього мосту не розглядається взагалі. Ті параметри усадки, які самостійно встановлює Росія може завдати значних проблем нашим Бердянському та Маріупольському торговельним портам, що працюють на Азовському морі. Туди заходять судна з мінімальною усадкою 9,6, а максимальною 14 метрів. Це великі судна типу "Панамакс". При цьому Росія встановлює усадку 8 метрів. Це приблизно судно розмірів як два корабельні буксири. Думаю у період заборони судноплавства ми матимемо проблеми, адже судна вже зафрахтовані на півроку вперед. Ми порахували, що збитки тільки за ці 23 доби становитимуть півмільярда гривень, які не доотримають наші державні порти. Що буде далі, коли вони збудують міст і ці обмеження будуть постійні?
Юрій Лавренюк про будівництво Керченського мосту: "Усе робиться в односторонньому порядку в порушення всіх міжнародних угод". Фото: Infrastrukturministerium Ukraine
Яких заходів вживає Україна?
Ми провели екстрене засідання в міністерстві інфраструктури, невідкладно звернулися до МЗС, щоб дипломати підготували ноту протесту та вживали заходів з залученням міжнародної спільноти, аби не допустити в односторонньому порядку введення обмежень під час будівництва цього мосту. Також ми підготували звернення до Міжнародної морської організації (IMO) ООН, оскільки Росія грубо порушує безпеку судноплавства на морі.
У чому саме полягає порушення безпеки судноплавства?
Йдеться про льодову кампанію. Взимку Азовське море частково замерзає. Якщо Росія почне будівництво по судовому ходу, то лід на мостових палях затримуватиметься і утворюватимуться льодові корки. Через це взимку рух Керч-Єнікальським каналом, єдиним шляхом для проходження Керченською протокою великих кораблів, буде закритий взагалі. А це ж ворота Азовського моря. Воно буде штучно перекрите: не буде ні входу, ні виходу з нього.
У Росії є теж свої порти на Азовському морі: Таганрог, Азов, Ростов-на-Дону, то такі ж обмеження будуть для кораблів, які заходять і в їхні порти?
У нас металургійні комбінати везуть в Маріупольський порт сировину, звідти відправляють металопродукцію на експорт. Для цього використовуються великі судна типу "Панамакс", які беруть до 100 тисяч тонн. Російські порти на Азовському морі не переправляють особливо великих вантажів. Можливо вони хочуть міст розвідний, але ми не бачили офіційного проекту. Він з нами не узгоджувався.
Який обсяг перевалки вантажів у Маріупольському та Бердянському портах?
У травні цього року Маріупольський порт відвантажив 979 тисяч тонн, Бердянський майже 197 тисяч тонн вантажів. Основна частина вантажів - на експорт. За місяць у ці порти було більше 110 суднозаходів. Здебільшого - це металургійна продукція, зернові культури, олія, глина.
Якщо доставка вантажів морем з Бердянського і Маріупольського портів буде перекрита, чи є можливість доставляти продукцію з приазовського регіону суходолом?
Є залізнична гілка Комиш-Зоря-Волноваха, яка йде в бік Маріуполя. Можна продукцію металургійних комбінатів, агропромислових комплексів перевести на Чорне море в порти Херсона, Миколаєва, Одеси. Але наскільки це буде рентабельно? Яка ціна буде тієї продукції, чи буде вигідно це підприємствам, які працюють зараз поблизу портів? Я думаю це будуть шалені збитки для бізнесу і для наших державних портів.
Про будівництво Росією Керченського мосту було відомо й раніше, чому лише зараз ви забили на сполох і почали рахувати збитки?
Ми ж не відслідковуємо їхнє будівництво. Як тільки ми отримуємо інформацію про одностороннє введення обмежень, то оперативно реагуємо.
У вас є контакти з міністерством транспорту Росії?
Які можуть бути контакти з державою-агресором? У нас немає жодного контакту з російською стороною. Ми отримуємо інформацію зі ЗМІ. Офіційно Україну ніхто не повідомляв. Все робиться в односторонньому порядку в порушення всіх міжнародних угод.
З огляду на ситуацію, що склалась, як ви плануєте діяти далі?
Юрій Лавренюк: Ми розраховуємо на підтримку Міжнародної морської організації. Ми доповіли про ситуацію президенту та прем’єр - міністру України. Думаю, що все буде вирішуватися шляхом переговорів на найвищому рівні.
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.
