Наприкінці жовтня в порт Клайпеди прибув корабель-термінал зрідженого природного газу (ЗПГ) під назвою Independence ("Незалежність"). Запуск його в експлуатацію призначений на 3 грудня. Влада Литви сподівається, що поява плавучого терміналу допоможе країні скоротити залежність від російських енергоносіїв та захистить литовських, латвійських та естонських споживачів у випадку перебоїв з газом. Про нинішній стан речей та майбутнє галузі, яку він очолює, DW розповів міністр енергетики Литовської Республіки Рокас Масюліс.

DW : Термінал зрідженого газу будує не лише Литва, а й Польща. Чи може трапитись так, що Литва та Польща почнуть конкурувати через постачальників?

Рокас Масюліс: У 2020 році польський та литовський термінали об’єднає гілка газопроводу. Конкуренції через постачальників ми не очікуємо, а навпаки розраховуємо на тіснішу співпрацю з поляками. Наш регіон є невеликим, у нас багато невирішених проблем у сфері енергетичної безпеки, інфраструктури. Усі їх можна вирішити лише шляхом співпраці. Так що, повторюсь ще раз, з сусідами з Польщі ми плануємо не конкурувати, а співпрацювати.

Наскільки термінал зрідженого газу може зменшити залежність Литви від російського газу? Яку частку газових потреб Литви покриватиме термінал в Клайпеді?

Спочатку частка терміналу в імпорті газу складатиме 20-25 відсотків (540 млн. кубометрів газу, потужність терміналу – 3 млрд. кубометрів газу. - Ред.) від загального обсягу споживання "блакитного палива" в нашій країні.

Литва в січні уклала договір з норвезькою компанією Statoil про постачання зрідженого газу. За якою ціною Литва купуватиме зріджений газ у цієї країни?

Ціна прив’язана до британського спотового майданчика торгівлі природним газом National Balancing Point. Тож ціна буде змінюватися у відповідності з трендами на світовому ринку природного газу. Хотілося б відзначити, що ціна, яку ми будемо сплачувати за імпорт газу, хоч вона і є прив’язана до встановленої на британському майданчику NBP, буде дещо іншою. Згідно з домовленістю з постачальником, вона має доповнення, котре передбачає витрати на транспортування, маржу постачальника та інше.

Договір з норвезькою Statoil підписаний на мінімальний необхідний для діяльності терміналу об’єм газу (540 млн. кубометрів). Але у будь-який момент ми можемо збільшити імпорт, домовитися з новими постачальниками. Тому договір з норвежцями ми розглядаємо як альтернативу основному постачальникові (російський концерн "Газпром" - Ред.), як можливість створити конкуренцію на газовому ринку і, врешті, як гарантію безпеки безперервних поставок "блакитного палива" в Литву.

З ким іще Литва має намір укладати контракти на поставки зрідженого газу? І за якою ціною?

На сьогоднішній день нам вдалося укласти ряд попередніх домовленостей з дванадцятьма провідними світовими постачальниками зрідженого газу. Ми сподіваємось, що завдяки цьому ми, у разі потреби, зможемо в прискореному порядку закупити необхідні нам обсяги.

Високі ціни на зріджений газ завдадуть удару по споживачах. Як ви плануєте переконати їх в необхідності сплачувати вищу ціну? І як ви плануєте врегулювати негативні наслідки для економіки країни?

Поки що ціни не зростають, скоріше навіть навпаки. Завдяки терміналу нам вже вдалося домовитися з російським концерном "Газпром" про 20-відсоткову знижку. Відтак в нас з’явилась можливість з 1 липня почати знижувати розцінки на газ для споживачів.

З російським концерном "Газпром" Литва зв’язана довготерміновими угодами про постачання газу. Як будуть виконуватися ці домовленості?

Договір з "Газпромом" чинний до кінця 2015 року. Тому незабаром ми приступимо до нових переговорів з російським концерном.

Дотримуючись директив ЄС, Литва провела лібералізацію енергетичного ринку. Це стало причиною того, що "Газпром" був змушений продати свої акції в литовських енергетичних компаніях.

Продаж "Газпромом" акцій AB Lietuvos dujos – це не лише результат успішної реалізації Третього енергетичного пакету ЄС, але й зміцнення енергетичної безпеки нашої країни. Тепер за постачання газу кінцевим споживачам відповідає компанія Lietuvos dujų tiekimas, а Lietuvos dujos є оператором системи доставки. Особливо хочу відзначити, що "Газпром" і досі присутній на ринку нашої країни, але тепер лише у якості постачальника.

Термінал зрідженого газу, нова АЕС та з’єднання енергосистеми Литви з європейськими країнами – це три кити енергетичної незалежності Литви. Поки що в Литви є термінал, атомної станції немає, а з’єднання енергосистеми з країнами ЄС на стадії будівництва. Литва поки ще повністю залежить від поставок енергії та енергоносіїв зі Сходу.

На даний момент стверджувати, що ми цілковито, як це було до недавнього часу, залежні від імпорту енергії з Росії, було б помилкою. Тепер у нас є корабель-термінал зрідженого газу Independence. Це – один з основних гарантів енергетичної незалежності нашої країни. Що ж стосується електричної енергії, то після закриття радянської атомної станції Вісагінасе Литва з країни-експортера електроенергії стала імпортером. Ми імпортуємо до 65 відсотків обсягів енергії, що споживається в країні, але ми намагаємося виправити цю ситуацію. В минулому році близько половини обсягу цієї енергії ми імпортували з третіх країн, а решту – з Латвії та Естонії. В наступному році, одразу після закінчення будівництва з’єднання (проект NordBalt. - Ред.) зі Швецією, у нас з’явиться можливість імпортувати електричну енергію зі скандинавських країн, причому за нижчими цінами, ніж на ринках Литви, Латвії та Естонії. Успішно просувається і будівництво з’єднання (проект LitPol Link - Ред.) з Польщею. На даний момент проект готовий майже наполовину, закінчення робіт заплановане на кінець 2015 року.

Свій внесок у забезпечення енергетичної незалежності Литви, згідно з планами уряду, повинна зробити і нова АЕС. Спершу планувалось, що цю атомну електростанцію будуватимуть Польща, Литва, Латвія та Естонія. Але Польща відмовилась від участі в цьому проекті, а латвійці та естонці вагаються. Чи буде АЕС будуватися взагалі?

Уряд Литви має намір і надалі розвивати атомну енергетику на території нашої країни, але існують додаткові умови, котрі передбачають участь регіональних партнерів (Латвії та Естонії. - Ред.) та покращення фінансових умов, згідно з якими і будуватиметься АЕС. Стратегічним інвестором та постачальником технологій, необхідних для будівництва АЕС, є японська корпорація Hitachi. На даний момент ми намагаємося остаточно домовитись з латвійцями та естонцями про їхню участь у будівництві АЕС.

Ще одна можливість підвищити ступінь енергетичної незалежності – добувати на своїй території сланцевий газ. Проте американський концерн Chevron пішов з Литви. Чи означає це, що на планах по видобутку сланцевого газу в Литві поставлено хрест?

Звісно ж, ні. Попередні дані геологічних експертиз, як вам відомо, вказують на те, що в надрах нашої країни є запаси сланцевого газу та нафти. Потрібно лише визначити, наскільки їхній видобуток економічно виправданий. На даний момент ми активно працюємо над тим, аби покращити умови для потенційних інвесторів у цей сектор економіки.

Найбільший серед країн Балтії нафтопереробний завод, найбільший платник податків в Литві - НПЗ в Мажейкяї після припинення поставок російської нафти приносить своїм власникам мінімальні прибутки. Його власник – польський концерн Orlen час від часу говорить про те, що комплекс пора закривати. Чи готовий уряд допомогти підприємству?

Уряд Литви зацікавлений в тому, щоб стратегічний інвестор та найбільший платник податків країни Orlen Lietuva продовжував працювати і надалі. Ми запропонували Orlen Lietuva скористатися ресурсами з фонду ЄС. Водночас ми чекаємо від підприємства ясних і чітких зобов’язань щодо модернізації заводу, збільшення ефективності, покращення конкурентоспроможності та заходів зі зміцнення позицій на міжнародних ринках.

Довідка DW. Вартість оренди корабля-термінала зрідженого газу Independence - 43 мільйона євро, котрі Klaipedos Nafta буде щорічно виплачувати власникові судна та оператору терміналу - норвезькій компанії Hoegh LNG. Термінал складається з трьох основних частин: плавучого сховища з регазифікаційною установкою, спеціально обладнаного для швартовки причалу та газопроводу високого тиску, з’єднаного з магістральним газопроводом.