1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Аграрний міністр про міжнародні ринки

Ірина Кащей, Рим21 листопада 2014 р.

Міністр аграрної політики України Ігор Швайка, який бере участь у міжнародній конференції з проблем харчування у Римі, розповів DW про врожай-2014 та перспективи українського експорту на ринки ЄС і Росії.

"Ми повернемось до нормальних торгівельних стосунків з Росією, коли сама Росія знов стане нормальною країною", - зазначив у розмовы з DW Міністр аграрної політики України Ігор Швайка
"Ми повернемось до нормальних торгівельних стосунків з Росією, коли сама Росія знов стане нормальною країною", - зазначив у розмовы з DW Міністр аграрної політики України Ігор ШвайкаФото: DW/Iryna Kasche

Deutsche Welle: Пане міністре, Україна запрошена до участі у Другій міжнародній конференції з проблем харчування як один з найбільших світових експортерів зерна. Чи вдасться їй зберегти цей статус, зважаючи на воєнні дії на Сході та анексію Криму?

Ігор Швайка: У нас взагалі не стоїть питання — збережемо чи ні, у нас стоїть питання, наскільки ми зможемо зрости. Сьогоднішні позиції ми закріплюємо і поступатися не будемо. У нас врожай цього року кращий, ніж у 2013 році. І це при анексованому Криму та при тому, що у зонах Донбасу, контрольованих терористами, насіння соняшника і зерно вивозиться ними у Ростовську область. У нас питання: скільки ми можемо поставити товарів з огляду на наші логістичні можливості.

Завдяки чому врожай-2014 більший за торішні показники?

Як то кажуть, під час війни і діти народжуються, і Бог хорошу погоду дає. Цього року була сприятлива погода. А українські аграрії використали всі свої знання та можливості, щоб нейтралізувати негативні чинники, такі як логістичні складності та підвищення цін на паливно-мастильні матеріали.

Росія сьогодні веде з Україною війну, у тому числі й торгівельну. Її ринок сьогодні практично закритий. Чим він заміщується?

Власне, торгівельну війну розпочали не ми, а Росія, шкодячи, до речі, своїм же громадянам. Ми ж будемо торгувати з будь-якими країнами світу, яким потрібні наші продукти. У нас напрацьовані контакти з Китаєм, хороші стосунки із Індією, є попит в Африці. Ми повернемось до нормальних торгівельних стосунків з Росією, коли сама Росія знов стане нормальною країною. Нині продукція, яку не захотіла Росія, потрапляє на внутрішній ринок. Її закуповують у тому числі й через держбюджет - для харчування армії. Це окремий напрямок, він не прораховувся раніше.

Як вплинуло надання преференцій українським товарам на ринку ЄС? Що по факту вдається постачати на такий усталений та перенасичений ринок?

І автономні преференції, і підписання угоди про асоціацію, і проведення інспекцій нашої продукції європейськими органами дають нам дуже позитивний сигнал. Однак ринок ЄС не може бути панацеєю для збуту українських продуктів. Сьогодні туди йдуть: продукція птахівництва, кондитерські вироби, мед, яєчний порошок та яйця, комбікорми. Але нам треба ухвалити ще низку законів. Європейський ринок врегульований, з нашої точки зору - навіть занадто. У нас є продукція такої ж якості, але вона не має того папірця, який дозволяє вихід на європейський ринок. Є проблема сертифікації виробництв, навчання наших працівників, проблема належним чином готувати не тільки продукцію, але й документацію на неї. Єврокомісія дає нам всі інструменти. Це все у наших руках. Це така технологічна надбудова, яка у ЄС давно напрацьована, а у нас у зародковому стані. У кого було вже все готове, це птахівники. На день відкриття автономних преференцій їм достатньо було пальцями клацнути і вийти на європейський ринок. Але ж вони над цим працювали попередні 5-6 років. Тепер вони можуть поділитися досвідом з іншими галузями.

Ви зазначили, що одним з найбільших викликів для українського агропрому є логістика. Що робиться у цьому напрямку?

Для нас, безперечно, дуже важливий Одеський порт, ми працюємо над його оптимальним завантаженням. Так, щоб не утворювалось простоювання товару, бо це втрата грошей. Важливими є й річкові термінали, і залізничні елеватори, яких нам треба збудувати понад 70. Наступного тижня ми зустрічаємося з німецькими та бельгійськими інвесторами, які готові вкладати гроші в Україну через спільно створені фонди,і дві третини питань - це якраз логістичні вузли. Буде розв'язане питання логістики - буде рух уперед.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW