Мешканець села Гора, що на Київщині, Віктор Момот був вкрай здивований, коли зі своєї поштової скриньки витягнув запрошення на місцеві вибори, виписані на прізвища абсолютно невідомих йому людей. На усіх запрошеннях була вказана його адреса. Отже, листоноша помилитись не міг. "Коли почали приходити запрошення на вибори, то мені принесли замість одного запрошення, аж п'ять з чужими прізвищами, - розповідає Момот. - Я живу в будинку з дружиною і дітьми. Діти маленькі не голосують, дружина прописана у батьків і голосуватиме там. Хто ці люди, яких у Держреєстрі виборців приписали на мою адресу, я не знаю".

Чоловік написав про фіктивні запрошення на голосування, які надійшли на його адресу, в закритій Telegram-групі свого села та розмістив пост у соціальній мережі Facebook. І виявилося, що він такий не один. На адреси інших односельчан прийшло до двохсот таких запрошень на прізвища сторонніх людей.

Читайте також: Місцеві вибори: куди прямують українські села

Спрощення процедури зміни виборчої адреси

Аби зрозуміти, що сталося, слід повернутись у 2015 рік. Тоді внутрішньо переміщені особи (ВПО), виборча адреса яких знаходиться на тимчасово окупованій території Донецької, Луганської областей та Криму, не змогли скористатися своїм правом голосу на місцевих виборах. Це викликало критику як в середині країни, так і за її межами. Для того, аби виправити попередні помилки Верховна Рада вже нового скликання ухвалила зміни до виборчого кодексу і дозволила ВПО, трудовим мігрантам та тим, хто зареєстрований в одному населеному пункту, а реально проживає в іншому, змінювати свою виборчу адресу.

Процес зміни виборчої адреси став надзвичайно простим та доступним. З 1 липня цього року українці мали можливість змінити свою адресу голосування, у тому числі й онлайн. При цьому не потрібно було збирати купу документів, а достатньо було мати лише цифровий підпис або особисто звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців за місцем, де людина фактично проживає. Для більшості категорій громадян змінити виборчу адресу можна було до 10 вересня. За цей час свою адресу для голосування, за інформацією Державного реєстру виборців, змінили більше 100 тисяч виборців.

Декому можна змінювати її і зараз. Це ті з виборців, які не мали своєї виборчої адреси, або ті, хто змінює виборчу адресу на зареєстроване місце проживання. І тут почалося найцікавіше, як свідчить випадок Віктора Момота із села Гора та його односельчан: сотні запрошень на голосування, виписаних на людей, яких у Горі ніхто ніколи не бачив і не знає. 

Читайте також: Що треба знати про місцеві вибори в Україні за новим законодавством

"Зальотні" можуть спотворити результати

"Ми тут живемо і хочемо, аби наша місцева влада працювала на благо громади. Обиратимемо лише тих, хто реально щось робить. Ці "зальотні" виборці, однак, можуть суттєво нам спотворити вибори. Вони ж навіть наших проблем не знають", - бідкається чоловік. Момот пов’язує це з тим, що на цих місцевих виборах у людей з’явилася можливість змінювати свою виборчу адресу, однак через безконтрольність цим скористалися окремі кандидати, аби "накачати" собі голоси за рахунок сторонніх людей.

Аби якось вплинути на ситуацію, Віктор Момот написав заяву у поліцію. За його словами, дільничний оперативно відреагував, опитав його, склав протокол, записав свідчення сусідів, що окрім сім'ї Віктора Момота у будинку більше ніхто не проживає. "Сподіваємося що цим людям, що приписалися на мою виборчу адресу, не вдасться проголосувати. Хоча я і сумніваюсь, адже в ТВК мені сказали, що вони не можуть завадити тим, хто є у Державному реєстрі виборців. Також не можуть їх викреслити", - каже чоловік.

Масове явище: не тільки село Гора

Як з'ясувалось, така проблема не тільки у Віктора Момота і жителів села Гора, що на Київщині. Нацполіція викрила схему штучного збільшення кількості виборців на окремих виборчих дільницях у  Одеській, Тернопільській та Житомирській областях.  На сайті Нацполіції йдеться про те, що зловмисники подавали до органу ведення Реєстру виборців заяви від громадян про зміну місця голосування. При цьому за однією виборчою адресою фігуранти реєстрували до 300 осіб, а відтак вносили неправдиві відомості у базу даних Державного реєстру виборців.

Заяви про зміну місця голосування надавалися як у паперовій, так і в електронній формі. Зокрема на Одещині для подачі заяви в електронній формі використовували цифрові підписи громадян, які були отриманні шахрайським способом. Подібні випадки громадська ініціатива "Опора" та Комітет виборців України (КВУ) зафіксувала в Одеській, Запорізькій, Львівські та Дніпропетровській областях. "Таких громад, де аномальна кількість людей змінила виборчу адресу, понад двадцять. У Кароліно-Бугаській ОТГ Одеської області, наприклад, через зміну виборчої адреси кількість виборців збільшиться на 13 відсотків. Це люди, які там не проживають, але можуть суттєво вплинути на результати виборів у цій громаді, бо кожен четвертий виборець буде не з ОТГ", - каже голова КВУ Олексій Кошель.

Читайте також: Передвиборчі гастролі Зеленського: чи має президент право агітувати

Технологія "Виборчі туристи"

Він наголошує, що це примітивна технологія маніпуляції виборів, коли окремі кандидати чи партії купують голоси тих, хто захотів змінити свою вибору адресу. За гроші ці люди реєструвалися на вибори туди, де вказав замовник. "Це технологія виборчих туристів. Очевидно їх фінансово простимулювали. Це дешева технологія, і вона цього разу спрацювала, бо є частково легальною. Зміна виборчої адреси стала прямим шляхом до спотворення результатів місцевих виборів", - попереджає Кошель. Він вказує на те, що під час ухвалення змін до виборчого кодексу експерти попереджали про подібні маніпуляції, але марно.

Експерти нагадують, що подібна виборча технологія застосовувалася й на місцевих виборах у 2015 році приблизно в тих самих населених пунктах, де й зараз фіксують аномальну перереєстрацію виборчої адреси. "Через те, що нікого тоді не покарали, цю технологію застосовують знову вже в більшому масштабі, оскільки змінювати місце голосування стало легше", - каже аналітик ГО "Опора" Олександр Клюжев.

Читайте також: Місцеві вибори під час пандемії: у масках та з вимірюванням температури

Що робити?

Щоб вирішити проблему дотримання прав ВПО, на думку голови КВУ, потрібно було реформувати пострадянський механізм реєстрації людей за місцем проживання, а не лібералізувати норму про зміну виборчої адреси. Клюжев з "Опори" вважає, що ця норма хороша, але недоопрацьована. На його, думку завдяки цим змінам голосувати зможуть і ВПО, і трудові мігранти, які надсилають з закордону гроші рідним, які проживають у громадах, однак були позбавлені права голосу.

Клюжев пропонує вдосконалити цей механізм, обмеживши, наприклад, час зміни виборчої адреси до того, як будуть офіційно зареєстровані кандидати, або посилити відповідальність за "виборчий туризм". "Не треба закручувати гайки для чесних громадян ВПО, які довго живуть у громадах й платять податки, чи для заробітчан, які пересилають гроші в Україну. Натомість треба точково жорстко карати порушників", - каже Олександр Клюжев.

Тим громадянам, які виявили у своїх поштових скриньках виборчі запрошення на чужих людей, експерти радять терміново писати заяву в поліцію для притягнення порушників до відповідальності. При цьому вони попереджають, що ця відповідальність не поширюється на орендаря, який винаймає квартиру у власника житла, і якщо сусіди можуть підтвердити факт такого проживання.