За півроку роботи Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) вже відкрило 70 кримінальних проваджень, де фігурують посадові особи, колишні народні депутати, судді . За цей час детективи бюро "накопали" доказів про завдання державі збитків на суму близько двох мільярдів гривень, зокрема на державних підприємствах "Запоріжжяобленерго", ПАТ "Укргазвидобування". "Нами було встановлено, що окремі особи, в тому числі й народні депутати України, протягом 2014-2015 років використовуючи схеми спільної діяльності приватних підприємств, реалізовували природний газ за заниженою вартістю через підконтрольні фірми-прокладки. Тільки внаслідок цього держава недоотримала прибуток на загальну суму близько одного мільярда гривень", - повідомив директор НАБУ Артем Ситник у четвер, 11 серпня під час публічного звіту про роботу НАБУ за півроку.

Вимивання коштів з держпідприємств – повсякденна практика

За словами Ситника, нині розслідуються справи щодо службових осіб на держпідприємствах "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" і "Енергоатом", "Артемсіль" та інших. Директор бюро повідомив, що держпідприємства будуть одним з пріоритетів роботи детективів, адже їм вдалося встановити закономірність: якщо держпідприємство виставлене на приватизаційний конкурс, то до нього застосовують відповідну схему вимивання коштів, аби приватизаційна вартість цих підприємств була якомога меншою та іноземні інвестори не цікавилися ним і дали можливість зацікавленим особам в Україні через офшори викупити ці підприємства за заниженою ціною. "В минулому році уряд витратив на запуск НАБУ 50 мільйонів гривень. Якщо детективам вдасться довести всі ці справи з держпідприємствам до кінця і повернути хоча б два мільярди гривень, то можна вважати запуск антикорупційного бюро успішним", - вважає керівник відділу боротьби з корупцією Центру політичних студій та аналітики Гліб Канєвський.

Окрім цього, у центрі уваги детективів держчиновники і судді, запевняє Артем Ситник. "Ми порахували, що приблизна кількість чиновників, які (потенційно - Ред.) підслідні НАБУ, складає 21 тисячу осіб. З них півтори тисячі суддів. Зараз зусилля аналітичної служби бюро спрямовані на те, щоб сформувати досьє на всіх цих осіб", - каже Ситник. Він вказує на те, що формування всіх структур бюро ще не завершено, хоча там вже працюють понад триста осіб, яких відібрали на відкритих конкурсах. "Найбільше навантаження зараз на детективах, яких тільки 70. Але під час другої хвилі сподіваємося відібрати ще стільки ж і відповідно швидкість розслідувань всіх провадження буде більшою", - сподівається директор НАБУ.

Спроби втягнути у політичні ігри

Водночас Артем Ситник вказує і на труднощі, з якими довелося стикнутись детективам. Зокрема, він наголошує, що народні депутати України намагаються втягнути НАБУ у свої політичні ігри, зловживаючи правом звернення до бюро для "політичних розбірок". "Кожен день бюро отримує понад двадцять звернень від депутатів. А є навіть депутати-рекордсмени, кількість звернень від яких перевищує вже сотню. Але багато цих зверень закінчується тим, що людина просто відмовляється від того, що написала у своєму зверненні, посилаючись не та, що просто про це почитав у ЗМІ", - сказав Ситник, зауваживши, що такі "пусті" звернення відволікають детективів від роботи і створюють додаткове навантаження, адже за кожним зверненням співробітники бюро мають провести допити як заявника, так і звинуваченого, проаналізувати зміст наведених фактів і тільки тоді порушити кримінальне провадження.

Ситник наводить свіжий приклад: народний депутат Вадим Денисенко від Блоку Петра Порошенка наприкінці 2015 року подав заяву в НАБУ про те, що начебто урядовці, зокрема і міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, отримують зарплату в конвертах. Тоді ж детективи бюро допитали звинуваченого, але до цих пір не можуть допитати заявника. "Депутат, який написав це звернення, так і не з'явився, і усно сказав, що нічого не знає про ці факти, які зазначені у його зверненні", - зауважив Ситник. Здебільшого депутати, які "засипають" НАБУ своїми зверненнями, не хочуть підписувати заяву про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві дані та свідчення. У звіті НАБУ йдеться, що тільки три повноцінні кримінальні провадження зареєстровані за заявою народних депутатів за півроку роботи бюро. "В політичні ігри ми гратись не будемо", - попереджає Артем Ситник і просить депутатів сумлінніше виконувати свою безпосередню функцію - ухвалювати необхідні закони, зокрема для того, аби Антикорупційне бюро могло проводити прослуховування високопосадовців на рівні зі Службою безпеки України та Національною поліцією та ухвалити поправку, яка передбачає кримінальну відповідальність чиновника за неправдиві данні у своїй декларації.

Рівновіддалені від усіх?

"Такі заяви свідчать, що НАБУ не має союзників у владі і рівновіддалене від всіх", - вважає Гліб Канєвський. На його думку, це є позитивним сигналом, адже вказує на те, що антикорупційне бюро таки незалежне, але з іншого боку може означати, що владні інституції чинять супротив і всіляко перешкоджатимуть роботі антикорупційних детективів. Водночас координатор руху "Ні хабарництву!Я не беру і не даю хабарі", член Ради громадського контролю НАБУ Сергій Гула вважає, що директор НАБУ надзвичайно мало у своєму звіті згадав про справи проти найближчих соратників президента Петра Порошенка, лише мимохідь зазначивши, що справа про звинувачення у політичній корупції члена парламентської фракції Блок Петра Порошенка і близького друга президента Ігоря Кононенка розслідується і його викликають на допит найближчим часом.

"Складається враження, що НАБУ рівновіддалене від всіх, але не від президента. Бо надто часто Артем Ситник буває в адміністрації президента, а Порошенко надто часто заїжджає в НАБУ і відчуває себе там господарем", - сказав DW Сергій Гула. Разом з тим директор національного антикорупційного бюро не відчуває тиску на своє відомство. "Ви бачите, яка увага зараз до НАБУ? Який сенс зараз на нас тиснути? Якщо хтось на мене буде тиснути, то це зразу стане публічним і тиск буде помітним. Сила бюро в тому, що громадянське суспільство захищає нас від цього тиску", - наголошує директор Національного антикорупційного бюро України. Головний експерт з антикорупційної політики Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк впевнений, що перші серйозні оцінки роботи НАБУ можна буде давати лише наприкінці року, коли повністю завершиться формування бюро, а перші антикорупційні справи детективів у судах закінчаться обвинувальними вироками.