Ця канатна дорога, що доставляє на найвищу зупинку в Європі, не так давно відкрилась у Швейцарії. Щодня Matterhorn Glacier Ride доставлятиме на висоту понад 3,5 тисячі метрів до двох тисяч туристів. На облаштування цієї канатки на гору Малий Маттергорн, що у Пеннінських Альпах, витратили 52 мільйони швейцарських франків.

Хто таке винайшов? Звичайно, швейцарці. Titlis Rotair - перша у світі канатна дорога, кабінки якої обертаються під час руху на 360 градусів. Завдяки цьому можна чудово роздивитися все довкола - і круті скелі, і льодовикові тріщини, і вкриті снігом гірські вершини вдалині. Кінцева зупинка - на висоті 3020 метрів.

Цю канатку звели ще у 1929 році. Aeri del Port пролягає над старим портом Барселони на середній висоті 90 метрів. І хоча поїздка триває лише п'ять хвилин, а коштує 11 євро, враження від неї незабутні.

Téléphérique de Grenoble Bastille - чи не найперша у світі внутрішньоміська підвісна канатна дорога. З 1934 року на ній двічі заміняли кабінки, які в народі дістали назву бульбашок. Зроблені з алюмінію та органічного скла, вони з 1976 року доставляють своїх пасажирів з самого міста Гренобля нагору - до фортеці Бастилія та дозволяють помилуватися панорамою Альп.

Одна з найнезвичніших канатних доріг спускає мандрівників та альпіністів з льодовикової вершини Мармолади, найвищої гори Доломітових Альп, униз до водосховища Федая. Щоб тримати баланс, легша людина завжди має стояти попереду. Схожа на римську бойову колісницю конструкція загалом безпечна, але трохи хитка.

У німецькому Кобленці, в місці, де Мозель впадає у Рейн, можна сісти в кабінку канатної дороги і через річку піднятися до фортеці Еренбрайтштайн. А під час підйому ще й помилуватись на краєвидами двох річок, у місці злиття яких можна помітити, що води в них - різного кольору.

Table Mountain Aerial Cableway називається канатна дорога до знаменитої Столової гори поблизу Кейптауна. За годину вона здатна підняти 800 пасажирів на плато висотою понад тисяча метрів. Вид на Столову бухту, острів Роббенайланд та гірський хребет "12 апостолів" просто захоплює подих. Але різкі зміни погоди цьому місцю теж властиві. Тому не забудьте прихопити з собою куртку!

В Ла-Пасі функціонує найбільша і найвища у світі канатна дорога Mi Teleférico. Столиця Болівії розташована на висоті 3600 метрів над рівнем моря, а станція El Alto - взагалі на висоті 4000 метрів. До 2019-го тут має з'явитися найбільша в світі мережа підвісних доріг. На сьогодні вже існує червона, жовта, зелена і синя канатні лінії. За кольором кабінки можна визначити її маршрут.

Річка Ніагара відома не лише своїми дивовижними водоспадами. За чотири кілометри вниз за течією над бурхливими водами гойдаються кабінки канатної дороги Whirlpool Aero Car. Саме в цьому місці пролягає держкордон між США та Канадою. Підвісну дорогу збудував у 1913 році іспанський інженер Леонардо Торрес Кеведо.

Зі спеціально збудованого для туристів "Східного села" в північно-західній частині острова Лангкаві над тропічним лісом пролягає канатна дорога, яка веде до гори Мат Чінчанг. З оглядового майданчика на висоті 705 метрів над рівнем моря за хорошої погоди можна побачити гірські вершини на півдні Таїланду.

Аеропорт Чхеклапкок розташований поблизу міста, північніше від острова Лантау, де знаходяться популярні серед туристів пам'ятки - статуя Великий Будда та монастир По Лінь. Туди можна дістатися за півгодини - канатною дорогою Ngong Ping 360, маршрут якої пролягає над бухтою Тунг Чунг.

На Тяньцзи, "Гору небесного сина", веде канатна дорога, яка пролягає через занесений до світової спадщини національний парк "Чжанцзяцзе", що в провінції Хунань. Найкращий час для подорожі сюди - з квітня до жовтня, оскільки тоді казковий ландшафт не так часто занурюється в туман.

А ця канатна дорога вважається, так би мовити, найглибшою в світі. Вона веде до старовинної фортеці Масада на півночі пустелі Негев. Ця зупинка розташована в долині на висоті 250 метрів нижче рівня моря. Важлива в історії іудеїв фортеця належить до світової культурної спадщини та вважається однією з найпопулярніших серед туристів історичних пам'яток Ізраїлю.

Над каньйоном в Блакитних горах поблизу Сіднея курсує підвісна канатна дорога Scenic Skyway, з кабінок якої відкривається найкращий вид на скелясте утворення "Три сестри" біля міста Катумба. На знак поваги до культурної спадщини аборигенів видиратися на скелі заборонено. За легендою, батько-шаман зачаклував своїх доньок, перетворивши їх на скелі, щоб уберегти від чудовиська.

Найвідоміший годинник Європи розташований у Лондоні. Та мало хто знає, що символ міста Біг-Бен - назва не годинника й навіть не вежі. Вежа довгий час називалася "годинниковою", у 2012 році її перейменували на "Єлизаветинську" на честь королеви Великобританії. Біг-Бен - це найбільший і найважчий із п'яти дзвонів. Годинник б'є щогодини. Але наступні кілька років він замовкне через реставрацію.

Світовий годинник на Александерплатц у Берліні відносно сучасний. Спроектував його за часів комуністичної НДР Еріх Йон (Erich John), громадськості годинник презентували 1969 року. З того часу це одне із улюблених місць зустрічі берлінців та туристів. Згори годинник прикрашає спрощена модель Сонячної системи, а за допомогою циліндра під нею можна подивитися час у всіх 24 часових поясах світу.

Дещо менш відомий, але не менш цікавий годинник розташований в центрі "Європа" у столиці Німеччини. Хронометр заввишки 13 метрів, вироблений у 1982 році, ніби пробиває три поверхи торгового центру. За ним можна спотерігати, як плине час. Стан зеленої рідини у великих кулях зліва показує години. За маленькими кульками можна спотерігати течію хвилин.

Астрономічний годинник на Празькій ратуші - шедевр готичної техніки. За легендою, майстрові, що виготовив куранти у 1410 році, викололи очі, щоб він більше ніде не зміг повторити своє творіння. Цей годинник справді є унікальним! Однак саме зараз його реставрують, тому до кінця жовтня 2018 року туристи не можуть бачити виставу з фігурками дванадцяти апостолів, що розгортається під час бою курантів.

Звичайно, коли мова йде про годинники, йдеться і про Швейцарію. Цитглогге (Zytglogge), тобто часова дзвіниця, з 1530 року є справжнім символом Берна. Кожну повну годину туристи можуть не тільки почути бій Бернської цитглогге, а й подивитись на годинникові виставу з фігурками півня і Кроноса - Бога часу.

Цей годинник всередині Страсбурзького собору також був побудований швейцарськими майстрами та вважається яскравим зразком мистецтва епохи Відродження. Щодня о 12.30 фігури, що є елементами годинника, починають рухатися. Серед них біблійні апостоли, а також чотири відрізки життя людини, символічно представлені дитиною, юнаком, дорослим та літньою людиною. Усі вони проходять повз смерть.

Шварцвальд на півдні Німеччини відомий своїм вишневим тортом, традиційними жіночими капелюхами "болленгут" та годинниками із зозулею. Тож не дивно, що найбільший такий годинник розташований саме тут, у містечку Тріберг. Лише його механізм важить шість тонн! Побачити можна і дерев'яну зозулю 4,5 метра заввишки. Кожні півгодини вона виглядає з віконця на другому поверсі будинку з годинником.

Іноді двічі, а іноді тричі на день фігури годинника на ратуші в німецькому Мюнхені показують спектакль. Тема - дві події з історії міста: весілля герцога Вільгельма V 1568 року та танець бондарів після великої епідемії чуми. І попри те, що Глоккеншпіль був створений іще на початку 20-го століття, його механізм працює завдяки енергії, виробленої сучасними сонячними панелями.

Найвідоміший годинник Відня прикрашає місточок між будівлями Анкер-Хофу на площі Високий ринок в центрі австрійської столиці. Спроектував його художник епохи модерну Франц Мач (Franz Matsch). Щогодини до циферблату виїжджає статуя однієї з 12-ти визначних історичних постатей Відня, а опівдні, під музику, вони з'являються усі разом. Зокрема, й імператриця Марія Терезія та композитор Йозеф Гайдн.

У Австрії можна відвідати ще один відомий хронометр: на Годинниковій вежі замку Шлоссберг у Ґраці, яку видно чи не з кожної точки міста. Особливість цього годинника в тому, що дві його стрілки переплутані: годинникова довша, а хвилинна - коротша. Річ у тому, що в давнину на циферблаті була тільки одна велика стрілка - годинникова, щоб її було здалеку добре видно. Другу додали значно пізніше.

Астрономічний годинник на площі Святого Марка показує не лише час, але й знак Зодіаку та фази місяця і сонця. До останньої рестраврації у 1998 році в будівлі разом з родиною мешкав "температоре", тобто охоронець башти. З 2006 року за точністю годинника стежить комп'ютер.

Власне це не годинник у звичному розумінні цього слова, але драконячі голови з французького міста Блуа дуже пунктуальні. Щопівгодини вони визирають з вікон Будинку магії та страхітливо рухаються під музику, що дуже подобається дітям. В цій же будівлі розсташувався музей магії, адже саме у Блуа народився відомий ілюзіоніст, "батько сучасної магії" Жан Ежен Робер-Уден.