Світова економіка набирає обертів, свідчать дані Міжнародного валютного фонду (МВФ). Зазвичай такий стан справ мав би бути причиною для втіхи. Але настрій голови МВФ Крістін Лагард був зовсім іншим. "Зростання має бути більш широким. Не лише між країнами, що відбувалось упродовж останніх кількох десятиліть, але й всередині країн", - зауважила вона, виступаючи у Давосі.

Десятиліттями Давос залишається місцем зустрічі людей, які формують явище, відоме нам як глобалізація, та отримують від нього прибутки. Керівники мультинаціональних корпорацій, фінансисти та політичні лідери давно вирішили, що відкриті кордони для товарів, послуг та фінансів справді зроблять світ кращим.

Переоцінка цінностей у снігах Давоса

Утім, учасники численних робочих груп 48-го Всесвітнього економічного форуму ставлять одне й те ж саме питання: яким чином можна змінити глобалізацію, щоб зробити її більш справедливою, та чи варто "захищати капіталізм від нього самого".

Слово "нерівність" лунає у кожному виступі та дискусії. Люди Давоса, які довгий час були символом елітарності та холоднокровного зосередження на отриманні прибутків, у ці дні, здається, багато роблять у напрямку переоцінки цінностей.

Причина, безумовно, полягає у підйомі націоналізму, протекціонізму та в загальній недовірі до еліт у світі, особливо в заможних державах. Голосування за вихід зі складу Євросоюзу у Великобританії та обрання Дональда Трампа президентом США є лише найяскравішими прикладами.

"Виборці в багатьох країнах з розвинутою економікою вороже налаштовані до політичного істеблішменту і сумніваються в його здатності забезпечити широкий розподіл економічного зростання", - стверджує головний економіст МВФ Моріс Обстфельд.

Безліч розмов про нерівність

Нарендра Моді, прем'єр-міністр Індії, яка є другою за економічною потужністю державою Азії, намагався у своїй промові захистити глобалізацію. Проте навіть він був змушений визнати, що для багатьох глобалізація "втрачає свій блиск".

Президент Швейцарії Ален Берсе, виступаючи перед Моді, назвав помилковою віру в те, що ринок може все виправити. "Впродовж останніх десятиліть заможні країни та ринкова економіка часто грали одне проти одного. І ця гра була неправильною", - зауважив він.

На думку професора Лондонського університету Гая Стендінга, політичні лідери були співучасниками в цьому процесі. "Ставки податків для корпорацій за останні 20 років були скорочені на половину - і вони будуть і надалі зменшуватись у результаті нещодавно ухваленої податкової реформи в США. Ми маємо системи субсидіювання, які створюють дефіцити бюджетів", - наголошує економіст.

А дефіцити бюджетів своєю чергою призводять до запровадження заходів економії, які полягають у скороченні соціальних витрат та інвестицій в інфраструктуру, нагадує Стендінг. "Тим часом рівень реальної заробітної плати залишається незмінним упродовж останніх 30 років", - додає він.

Що з цим робити?

Більшість учасників форуму в Давосі погоджуються з тим, що з нерівністю потрібно боротись, проте вони є глибоко роз'єднаними в питанні можливих шляхів цієї боротьби. Пропозиції лунають різні - починаючи від кращої регуляції і завершуючи встановленням більш справедливих міжнародних правил.

Дехто навіть вважає не таким вже й поганим тренд у напрямку націоналізму та протекціонізму, що зростає в світі. "Вперше ми маємо дати відповідь на наступне питання: чи є ми глобальною компанією, яка заснована в Сполучених Штатах, чи ми є американською компанією, яка веде бізнес в усьому світі", - зазначає Ендрю Ліверіс, гендиректор американської хімічної корпорації Dow Chemical, яка отримує дві третини свого доходу за межами США.

"Ми ніколи не змушені були думати про це раніше, оскільки ми розміщуємо капітал там, де він приносить нам найбільший прибуток. Ми ніколи не змушені були думати про створення робочих місць у США замість їхнього створення в Мексиці або в Китаї. Ми створюємо робочі місці, і крапка", - сказав Ліверіс, який також є радником Трампа.

Зростання протекціонізму

Уряд США саме вчасно затвердив тарифи на імпортовані компоненти для сонячної енергетики та великі пральні машини, намагаючись таким чином захистити американських виробників. Це рішення було розкритиковане урядами Китаю, Південної Кореї, Мексики та Німеччини.

Але глава Dow Chemical зазначає, що такий безкомпромісний підхід Трампа до питання міжнародної торгівлі має свої переваги: "Тому що ми, як глобальна американська компанія, яка оперує під низкою іноземних юрисдикцій, раптово отримали переваги. Оскільки люди зараз стурбовані Сполученими Штатами. Вони стурбовані тим, що якщо вони не нададуть переваг американській компанії, то в такому разі їхні компанії не отримають переваг у США".

Ліверіс зізнався, що для його компанії результати цього підходу були "вражаючими". "Можливо, це і є стратегією президента Трампа", - додав він.