Радіоактивна хмара, яку помітили над країнами Європи, могла виникнути через витік рутенію-106 на території Росії або Казахстану, повідомили французькі дослідники.
Реклама
Над країнами Європи в останній тиждень вересня пройшла радіоактивно забруднена хмара, яка могла сформуватися внаслідок викиду радіонуклідів на території Росії або Казахстану. Про це в четвер, 9 листопада, повідомив Французький інститут ядерної безпеки IRSN із посиланням на результати вимірювань радіоактивного фону, проведені дослідницькими інституціями кількох інших країн, передає інформагенція Reuters.
Дослідники зафіксували в повітрі високий рівень рутенію-106 - радіонукліду, який утворюється в результаті розпаду атомів у ядерному реакторі. Рутеній-106 не виникає природним шляхом. "Результати вимірювань із європейських станцій, передані до інституту, починаючи з третього жовтня, підтвердили наявність рутенію-106 в атмосфері більшості європейських країн", - повідомили в IRSN.
Виникнення радіоактивної хмари з вмістом цієї радіоактивної речовини не мало негативного впливу на здоров'я людей і довкілля в Європі, стверджують французькі дослідники. Водночас, якби такий інцидент трапився у Франції, це змусило би владу евакуювати людей у радіусі кількох кілометрів від місця викиду, зауважили в інституті. В IRSN вважають, що інцидент міг трапитися на атомній електростанції або в центрі радіоактивної медицини в зоні на південь від Уральських гір, тобто на території Росії або Казахстану.
Росія заперечує, що витік міг статися на її території, повідомили в IRSN. У російському міністерстві надзвичайних ситуацій та в посольстві Казахстану в Москві не було змоги отримати оперативні коментарі на цю тему, пише Reuters.
Тварини у Чорнобильській зоні через 30 років після катастрофи
Тварин, які живуть у зоні довкола Чорнобильської АЕС, протягом 30 років з цієї місцевості не витіснило радіоактивне забруднення. Білоруський фотограф задокументував життя у цій пустці.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Коли люди пішли
Через 30 років з дня катастрофи на Чорнобильській АЕС величезні площі довколо електростанції на території України та Білорусі досі залишаються знелюдненими. Причина цього - страх перед довготривалими наслідками ядерного викиду. Натомість тут відроджуються популяції вовків, оленів, птахів та інших тварин.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
"Люди ніколи не зможуть там жити"
Багато різних тварин, як ось цей лис, були зняті мінським фотографом агенції Reuters Василем Федосенком. Reuters процитувала тодішню виконувачку обов'язків міністра екології та природних ресурсів України Ганну Вронську, яка зазначила , що "люди ніколи не зможуть там жити, це неможливо - навіть через 24 тисячі років".
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Евакуйовані та переселені
Аварія сталася 26 квітня 1986 року, коли невдалий експеримент на атомній станції біля Прип'яті призвів до вибуху на четвертому енергоблоці. Його запустили лише за три роки до катастрофи. Величезна кількість радіоактивних речовин потрапила в атмосферу. Радіоактивна хмара простягнулася через усю Європу. Понад 100 тисяч людей евакуювали із зони відчуження та переселили.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Дискусії щодо наслідків
Дослідники досі сперечаються відносно наслідків катастрофи для флори та фауни у регіоні. Зокрема, у світлі протиріччя між негативними ефектами від радіації та позитивними - від людської відсутності. Втім, схоже, що природу ніщо не може зупинити. Це демонструє стадо зубрів біля села Дронкі у Білорусі.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Покинуті села
У 2014 році у програмі "60 Хвилин" на американському телеканалі CBS показали майже недоторкані руїни Прип'яті - покинутого українського міста, що неподалік кордону з Білоруссю, яке було домівкою для близько 50 тисяч людей. На фото - зруйновані фермерські будівлі біля білоруського села Погонне, яке розташоване у 30-кілометровій зоні відчуження.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Довготривалі наслідки
Багато людей бояться тривалого радіоактивного впливу у такому середовищі на своє здоров'я. У березні білоруська нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич розповіла DW: "Всі мої друзі, які померли за останні 10 років, хворіли на рак. Жоден день не проходить без того, щоб я почула від одного чи іншого знайомого про те, що хтось захворів на рак або помер від нього".
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Ніхто не застрахований
Вовк дивиться у камеру в покинутому селі Оревичі у Білорусі. Дані показують, що хоча різні види рослин та тварин продовжують населяти території довкола зупиненої атомної електростанції, рівень смертності серед них вищий за середній. Також вони частіше за інших мають пухлини та інші ускладнення. Видається, що вплив радіації різниться в залежності від виду.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
"Небезпечні на століття"
"Це цілком очевидно, що спотворені зразки куди частіше зустрічаються у районах високого забруднення", - розповів DW біолог Тімоті Муссо. Він витратив роки, досліджуючи мутації у комах, птахів та мишей на територіях довкола Чорнобиля та Фукусіми, що в Японії. "Багато районів залишатимуться небезпечними століттями, навіть тисячоліттями", - додав він. На фото - лосі біля села Дронкі.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Вплив на Білорусь
Орел сидить на даху школи у покинутому селі Тульговичі, що у близько 370 кілометрах на південний схід від Мінська. Після аварії території тодішньої Білоруської РСР отримали до 70 відсотків радіоактивних викидів. Понад 20 процентів сільськогосподарських угідь республіки були забруднені.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Остаточні дані відсутні
Через 30 років після трагедії досі нема точних даних про захворювання на рак, які спричинила Чорнобильська катастрофа, а також про опосередковано викликані нею смерті. Згідно з офіційними радянськими даними, безпосередньо від аварії загинула 31 особа. Проте повної картини немає і до сьогодні. Не існує навіть загальноприйнятої методики обліку впливу катастрофи на здоров’я людини.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Від одного покоління до наступного
Вивчення тварин, таких як цей дятел біля села Бабчин, привело вчених до висновку, що наслідки випромінювання передаються як по ланцюгу живлення, так і від одного покоління до наступного. У тварин, яких вивчали довкола Чорнобиля, частіше зустрічаються пухлини, катаракта та неврологічні дефекти, наприклад, зменшений розмір мозку.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Суперечливе питання
Деякі вчені вважають, що певні види, які нині можна зустріти у зоні відчуження, не траплялися у цих районах до катастрофи. Проте ці заяви не були підтверджені, і більшість учених насторожено ставляться до них.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
12 фото1 | 12
Чорнобиль: попит на туризм у зоні відчуження зростає (28.07.2017)