З нагоди передрідзвяного часу кам'яну вежу в історичному центрі міста Шлітц у Гессені традиційно вбирають у червону тканину. Цього року з 30 листопада і аж до 23 грудня вона височітиме над святково прикрашеними старими фахверковими будинками. Одне лише "полум'я" цієї свічки - 6 метрів заввишки. А загалом найбільша у світі свічка без граму воску має 42 метри.

У мальовничій Равеннський ущелині, що в південнонімецькому Шварцвальді, різдвяний ярмарок має особливо романтичну атмосферу. Традиційні дерев'яні ятки зі святковими сувенірами, глінтвейном та наїдками монтують між скелями ущелини під 40-метровим залізничним віадуком. Ярмарок відкритий цьогоріч з 30 листопада по 23 грудня.

Ангельський ярмарок у Емдені на північному заході Німеччини гарантує святковий настрій не тільки на землі, а й на воді. Тобто на борту кораблів, пришвартованих у старому порту на березі Північного моря. Там пропонують усе, що зігріває та робить щасливим: глінтвейн, гороховий суп та спеціальне різдвяне меню. Цього року ярмарок відкритий з 26 листопада по 23 грудня.

Особлива атмосфера так званого гранітного Різдва панує у баварському місті Гауценберґ. На території старої каменярні працює різдвяний базар, де продають вироби з місцевих ремісничих майстерень. Особливо популярними на ярмарку є покази традиційних ремісничих технік, а також вертеп зі справжніми тваринами. Цьогоріч відвідати ярмарок можна з четверга по неділю з 29 листопада по 23 грудня.

"Найкласніший різдвяний базар Гамбурга" - так рекламують організатори ярмарок, котрий влаштовують на легендарній вулиці Репербан у гамбурзькому районі Санкт-Паулі. На відвідувачів чекають дискотека й жива музика, тут можна придбати секс-приладдя, а в стриптиз-наметі подивитись на "гарячих ангелів".

Щопівгодини пороми доставляють відвідувачів на острів Фрауенінзель на найбільшому в Баварії озері Хімзе. Майже сотня яток тут продають баварські сувеніри, продукцію ченців місцевого монастиря, різдвяні прикраси та велику кількість інших саморобних дрібниць. І все це на тлі панорамного краєвиду на Альпи. Ярмарок працює лише протягом двох вікендів: з 30 листопада по 2 грудня і з 7 по 9 грудня.

Дизайнерські вироби на кшталт тих, що на фото, можна придбати на ярмарку Holy Shit, який щовихідних перед Різдвом мандрує Німеччиною. Починаючи з 1-2 грудня він побуває у Кельні, Берліні, Гамбурзі та Штуттгарті. Приміром, у Берліні ярмарок проходитиме на колишній електростанції. На відміну від інших різдвяних базарів, цей одночасно є місцем презентації робіт молодих митців та дизайнерів.

У яскравих рожевих тонах та абсолютно по-сімейному проводять різдвяний ярмарок Pink Christmas ("Рожеве Різдво") на площі Святого Стефана у Мюнхені. На гей-ярмарку виступає велика кількість травесті-дів і продається безліч рожевих ялинкових прикрас.

Різдвяні дива під землею можна побачити у винних погребах міста Трабен-Трабах на річці Мозель. Тутешній різдвяний базар має інтригуючу назву "Нічний ярмарок мозельського вина". Навіть якщо на вулиці холодно, в погребах, де влаштовують ярмарок, завжди одна і та ж, значно приємніша температура. Місцеві винороби пропонують як власні вина, так і вироби місцевих народних умільців.

На півночі Німеччини, на острові Гельґоланд у Північному морі, різдвяний ярмарок розташувався у колишніх будках-майстернях місцевих рибалок. У різнокольорових дерев'яних будиночках печуть вафлі та пироги, а також готують різдвяний пунш. Працюватиме він цьогоріч 7-8 та 14-15 грудня.

Сьогодні традиційний різдвяний вінок у ФРН має чотири свічки, які по черзі запалюють щонеділі під час адвенту - передріздвяного періоду в католицькій і лютеранській традиції. Утім, перші вінки робилися з дерева, а свічок було 24. Його винахідником вважають протестантського вихователя Гінріха Віхерна. 1839 він виставив його перед підопічними, аби ті рахували, скільки днів лишилося до свята.

Традиція ярмарків перед Різдвом у Німеччині сягає своїм корінням у пізнє середньовіччя. Але тоді люди приходили на них не попити глінтвейну, як зараз, а затоваритися продуктами харчування на всю зиму. Пізніше право продавати свої товари на таких ярмарках отримали також різноманітні ремісники, продавці іграшок і солодощів. Сьогодні різдвяні ярмарки можна знайти по всьому світу.

На зиму, яку в Німеччині довгий час сприймали радше як сіру й сувору пору року, в 19-му столітті почали дивитися по-іншому. В ній частіше почали бачити щось радісне і романтичне. Це видно навіть по сніговиках. Якщо раніше їх часто представляли чимось лютим і гнівним, то сьогодні вони здебільшого посміхаються - і з подвір'їв, якщо на вулиці сніг, і як прикраси на різдвяних ялинках.

Ялинка, під якою заховані подарунки до Різдва, довгий час лишалася святковою принадою, яку могли собі дозволити лише заможні німці. Лише після того, як у 19 столітті в країні почало з'являтися дедалі більше штучних хвойних лісів, зростала і кількість родин, які могли собі дозволити деревце перед Різдвом. З Німеччини традиція пішла по всьому світу. На фото - різдвяна ялинка в 2015 році в Токіо.

В середньовіччі подарунки німецьким дітям приносив Святий Миколай 6 грудня. Але з приходом реформації протестанти почали противитися цій традиції поклоніння святому. Тому не виключено, що перенесенням подарункової традиції в Німеччині на Святвечір - 24 грудня - треба завдячувати реформатору Мартіну Лютеру. Адже саме з тих часів подарунки дітям почав приносити Chistkind (Малюк-Ісус).

Сьогодні більшість німецьких дітей щороку чекає на роздачу подарунків перед Різдвом. Сам процес німецькою називається "Bescherung". На середньонімецькому діалекті це слово означає щось "роздавати від Бога". Тобто подарунки початково представляли як щось, дане Богом - дари Христоса. У малюка-Ісуса з подарунками й сьогодні вірить багато німців, принаймні, маленьких.

Якщо впродовж усього року німецькі церкви радше небагаті на відвідувачів, то на Різдво в них може бути навіть не проштовхнутися. Різдвяна служба опівночі має навіть окрему назву в німецькій - Christmette. Слово "mette" з латини означає "вранішній". До 18 століття різдвяні служби в Німеччині проводили рано вранці 25 грудня. І хоч часові рамки посунулися, сама церемонія залишилася майже незмінною.

Традиція невеличких театральних вистав до Різдва у виконанні акторів-аматорів має історію довжиною в століття. Раніше до них входили різноманітні біблійні сцени, як, приміром, вигнання Адама і Єви з раю. Та згодом все сфокусувалося на історії власне народження Ісуса Христа, що лягло в основу сьогоднішнього традиційного німецького вертепу.

Дехто в Німеччині пов'язує святкування Різдва із запеченим гусаком. Інші -з простішими в приготуванні стравами на кшталт традиційних для німецької кухні картопляного салату й сосисок. Раніше гусак був традиційним лише для заможних родин, простому народові залишалося навіть на свято обходитися простішими стравами. Нині у більшості є вибір, але зробити його почасти нелегко.

12-денний період між Різдвом (25 грудня) та святом богоявлення, або трьох королів (6 січня), називають "волохатими ночами" (Raunächte). Німецьке "rau", яке нині означає "суворий", "грубий", в цьому разі не має нічого спільного з суворістю морозної зими, оскільки походить від середньонімецького "волохатий". Згідно з народним повір'ям, по ночах у цей час всюди літають волохаті демони.