Лише шість відсотків опитаних українців вважають, що ситуація в країні є стабільною. Проте переважна більшість не підтримує масові акції протесту.
Реклама
Переважна більшість українців - 68,2 відсотка - вважають, що сьогоднішня ситуація в Україні є напруженою. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного в жовтні-листопаді поточного року Центром соціальних і маркетингових досліджень "Соціс", соціологічною групою "Рейтинг", Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) і Центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Результати опитування оприлюднені у середу, 22 листопада, у Києві.
21,9 відсотка респондентів оцінили нинішню ситуацію в Україні як вибухонебезпечну, а 6,2 відсотка опитаних вважають, що ситуація в країні стабільна. Найбільше українці занепокоєні війною на сході України та соціально-економічними проблемами, засвідчили результати дослідження. Найактуальнішими проблемами для більшості опитаних є війна на Донбасі (51,3 відсотка), зростання цін (37 %), низький рівень зарплат або пенсій (36 %), безробіття (27,1 %), високі комунальні тарифи (26,9 %), корупція в центральній владі (22,9 %) та проблеми медицини (22,9 %).
Майже 60 відсотків українців не підтримують проведення в країні нового Майдану. Проведення масових акцій протесту підтримують 22,5 відсотка, а взяти у них участь готові лише трохи більше дев'яти відсотків.
Президентський рейтинг: Тимошенко дихає в спину Порошенку
Лідером електоральних симпатій залишається чинний президент України Петро Порошенко - за нього готові проголосувати 16,1 відсотка респондентів. Дихає йому у спину лідерка партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" Юлія Тимошенко, за яку готові віддати голоси трохи більше 14 відсотків. Між тим за за лідера рок-гурту "Океан Ельзи" Святослава Вакарчука на виборах глави держави проголосували б 12,1 відсотка опитаних.
Крім того, 9,3 відсотка респондентів проголосували б за голову фракції "Опозиційний блок" Юрія Бойка, 9,3 - за голову партії "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка, 7,9 - за депутата Верховної Ради Вадима Рабиновича, 7,5 - за голову фракції Радикальної партії Олега Ляшка, 5 - за мера Львова Андрія Садового, 3,3 - за колишнього голову СБУ Валентина Наливайченка, 3 відсотка - за голову партії "Всеукраїнське об'єднання "Свобода" Олега Тягнибока.
Опитування проводилося з 28 жовтня до 14 листопада методом інтерв'ю face-to-face. Загалом опитано 20 тисяч повнолітніх респондентів на всій території України, крім анексованого Криму й окупованих територій Донецької й Луганської областей. Статистична похибка вибірки становить не більше 0,7 відсотка.
Чотири роки Революції гідності: здобутки Майдану й відповідальність за злочини
Чотири роки тому українці вийшли на Майдан, відстоюючи євроінтеграцію України. Чого з того часу вдалося досягти і чи покарані убивці героїв Небесної сотні - у галереї DW.
Фото: Tomas Rafa
Довгоочікувана євроінтеграція
21 листопада 2013 року українці вийшли на Майдан, протестуючи проти політики тодішнього президента Віктора Януковича, який відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Протести скінчилися зміною влади. У березні 2014-го Україна підписала політичну частину угоди, а в червні - економічну. Угода тривалий час була заблокована Нідерландами, але з 1 вересня 2017 року вона нарешті запрацювала.
Фото: REUTERS
Прогрес у втіленні угоди з ЄС на тлі корупції
У нещодавньому звіті щодо імплементації угоди про асоціацію з ЄС Єврокомісія відзначила прогрес України у сфері енергетики, охорони здоров'я, освіти, довкілля та децентралізації, але наголосила на браку поступу в боротьбі з корупцією. Також Україні нагадали, що прогрес у різних галузях - нерівномірний, і реформування загалом слід прискорити.
Фото: Reuters
"Тайговому союзу - ні"
Одна з вимог протестувальників - відмова від вступу до Митного союзу з Росією. Після перемоги Майдану нова влада відмовилися від цієї ідеї. Зараз ідея Митного союзу не дуже популярна серед жителів України. За даними КМІС, якби референдум про вступ до нього проводився у вересні 2017 року, "за" проголосували б 15 відсотків громадян України, 55 - "проти" і 30 - не визначились або не голосували б.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Свобода для політв'язнів
Під час протестів на Майдані силовики затримали понад 200 активістів. Проти більшості з них були порушені кримінальні справи, які в судах закінчувалися обвинувальними вироками. Соратники затриманих домагалися їхнього звільнення, протестуючи під стінами СІЗО і захищаючи їх у судах. Після перемоги Майдану всі політичні в'язні були випущені на свободу.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Суд проти президента-втікача
Після перемоги Майдану український екс-президент Віктор Янукович втік до Росії. В Україні йому, серед іншого, закидають державну зраду, пособництво у зміні меж території і держкордону України та у веденні агресивної війни. Нині суд перейшов до розгляду справи по суті. Однак цей процес постійно затягується з боку захисту підсудного, який має бути засуджений заочно.
Фото: picture-alliance/dpa/V. Matytsin
Покарання убивць Небесної сотні
За даними департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури України, зараз розслідується понад три тисячі злочинів проти Майдану. Про підозру повідомили 380 особам, обвинувальні акти по 239 випадках направлені до суду, 48 осіб визнані винними. Одна людина відбуває покарання за ґратами. Між тим рідні героїв Небесної сотні кажуть про затягування з багатьма розслідуваннями.
Фото: DW/F. Hofmann
Справи проти "беркутівців"
ГПУ відкрила низку справ проти бійців нині розформованого спецпідрозділу "Беркут" за розгін Майдану та вбивства протестувальників. Частину справ зараз розглядають у судах, деяким "беркутівцям" вдалося втекти до Росії або анексованого Криму. На початку листопада РФ відмовилася видати Україні екс-командира київського "Беркута" Сергія Кусюка, якого підозрюють у перевищенні повноважень.
Фото: Reuters
Меморіал героїв Небесної сотні
Щоб вшанувати загиблих на Майдані, українська влада вирішила збудувати меморіальний комплекс. На конкурс з його створення вже подано 65 заявок з 12 країн, переможця має обрати конкурсна комісія. Меморіально-музейний комплекс збудують на алеї Героїв Небесної Сотні - колишній вулиці Інститутській, де загинули багато майданівців.