«Це, мабуть, буде найбільш вирішальний саміт за останні кілька років. Для мене особисто – це найважливіша зустріч, у якій я беру участь як президент Європейської комісії. Це справжній тест для Європи», - каже Жозе Мануель Баррозо.

Дводенна зустріч високого рівня у Брюсселі буде випробуванням для ЄС, оскільки потрібно узгодити національні інтереси країн-членів спільноти з загальноєвропейськими та глобальними викликами.

В ЄС нема єдиної позиції стосовно протидії економічній і фінансовій кризі. Запропонована Європейською Комісією програма заходів на підтримку кон’юнктури обсягом у 200 мільярдів євро стала приводом для запеклих дебатів. Ці плани потрібно узгодити з вже існуючими кон’юнктурними програмами окремих держав. Особливу стриманість з цього приводу виявляє канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Ще складніше з питанням захисту клімату. Відповідну європейську ініціативу було ухвалено ще 2007 року за часів німецького головування в ЄС і за наполегливого тиску Берліна. Ці плани потребують реалізації на практиці. Серед іншого, до 2020 року викиди СО2 треба скоротити на 20%, водночас енергоефективність має зрости на 20%. Це породжує дуже емоційні дискусії.

Наприклад, Польща вимагає для себе особливих умов, оскільки країна нині отримує близько 95 відсотків усієї своєї електроенергії завдяки вугільним електростанціям. Ситуація в багатьох інших східноєвропейських країнах є подібною. Однак Німеччина не налаштована на компроміс з цього питання. На думку Меркель, можливість обходити європейські вимоги шляхом перенесення енерговитратного і шкідливого для довкілля виробництва з ЄС до країн, де захист навколишнього середовища регулюється не так жорстко, не є виходом.

Ще однією складною проблемою залишається реформа ЄС. Адже після провалу Лісабонської угоди на референдумі в Ірландії керманичі ЄС опинилися у глухому куті. Утім, документ ще можна врятувати. Очікується, що ірландський уряд наступного року знову винесе на референдум угоду, яка мала стати новим базовим документом ЄС. (нн)