Міністерство екології та природних ресурсів у 2012 році хоче зібрати більше 1 мільйона гривень екологічного податку та штрафів за забруднення навколишнього середовища. Чиновники кажуть, певні технічні засоби стануть їм у пригоді. На службу візьмуть космічні супутники та інтернет.

З наступного року почнуть діяти програми космічного і онлайн- моніторингу стану екології в Україні. "Я сподіваюся, що з використанням наступного року онлайн-моніторингу та космічного моніторингу ми бюджет, який нам заплановано в 616 мільйонів, теж зуміємо перевищити з екологічного збору, штрафів за несанкціоновану вирубку, за перевищення викидів",- вже мріє міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський.

Порушників відстежуватимуть з космосу

Нині його відомство завершує проведення тендеру на закупівлю обладнання для космічного моніторингу. Подібна система вже давно використовується в США, Німеччині, Франції. В Україні використанням супутників хочуть зекономити на персоналі. В Держекоінспекції вже скоротили штат працівників на 30%. Ті співробітники, що залишилися в інспекції, моніторитимуть дані з космосу.

Незаконну вирубку лісів відстежуватимуть, наприклад, за ерозією берегів, рівнем води та проходженням льодоходу в період повеней, а також контролюватимуть стан озер і річок. "Там в інспекції по двадцятеро людей залишилося на область, і вони все не встигають. Космічний моніторинг даватиме їм сигнал, і вони оперативно реагуватимуть, а не з запізненням",- поділився Deutsche Welle прес-секретар міністра екології та природних ресурсів Сергій Сироватка. Дані космічного моніторингу навколишнього середовища будуть у відкритому доступі в інтернеті.

Інтернет для збереження довкілля

Там же можна буде знайти інформацією, скільки якої отрути випускають у повітря та зливають у воду підприємства. Це основні функції екологічного онлайн-моніторингу. На його впровадження Україна отримала від Євросоюзу 125 мільйонів гривень. Міністерство екології розраховує отримати на цю програму ще й додаткове фінансування із бюджету. "Ефект же вона дає швидкий і якісний",- переконаний міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський. За ці гроші міністерство збирається на півтори тисячі підприємствах поставити спеціальні датчики безпосередньо на трубах, звідки викидається у повітря та воду мільйони тонн забруднюючих речовин.

Датчики у режимі онлайн передаватимуть в міністерський центр контролю дані про стан забруднення довкілля. Технологію українці запозичили у німців, де моніторинг викидів практикується вже багато років. "Ми матимемо оперативну інформацію про викиди. Не статистичну звітність із запізненням, а дані у реальному часі, скільки підприємства викидають",- наголосив Сергій Сироватка.

Зараз, коли інспектори з перевірками приїжджають на підприємства, то вони взагалі закривають тимчасово виробництво, або переводять його на менші потужності. Але у міністерстві відразу ж заспокоюють, що технологія жодним чином не шкодитиме підприємствам, тільки зробить сплату екологічного податку більш прозорішою. Адже якщо онлайн-моніторинг покаже свою ефективність, то в 2013 році частину сплаченого екологічного податку підприємствам повертатимуть на впровадження на виробництві екологічних проектів, розповів Deutsche Welle Сергій Сироватка.

Забруднювач має платити

Екологи вітають урядову ініціативу, але сумніваються, що в Україні ця технологія може допомогти зберегти довкілля. "В Україні екологічний податок є мізерним у порівнянні з іншими країнами. За одну тонну викидів українські підприємства платять 10 копійок, коли в країна Європи сотні євро",- констатує координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру Христина Рудницька. За її словами, зараз в Україні не має жодного контролю за станом викидів в атмосферу. Підприємства звітують про забруднення довкілля лише раз на рік у службу статистики, і не завжди ця інформація є правдивою.

"Частково через непрозорий механізм контролю за викидами Україна має проблеми з торгівлею квотами викидів парникових газів за кіонтським протоколом. Тому онлайн-моніторинг вкрай потрібен",- наголосила в інтерв’ю Deutsche Welle Христина Рудницька. Натомість еколога бентежить те, що окрім грошей ЄС, на закупку датчиків для цього моніторингу український уряд витрачатиме й бюджетні кошти. На її переконання, опікуватися екологічними технологіями мають передусім підприємства, які забруднюють довкілля, адже частково екологічний податок їм повертатиметься через екологічні проекти.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Захар Бутирський