Найвідоміший годинник Європи розташований у Лондоні. Та мало хто знає, що символ міста Біг-Бен - назва не годинника й навіть не вежі. Вежа довгий час називалася "годинниковою", у 2012 році її перейменували на "Єлизаветинську" на честь королеви Великобританії. Біг-Бен - це найбільший і найважчий із п'яти дзвонів. Годинник б'є щогодини. Але наступні кілька років він замовкне через реставрацію.

Світовий годинник на Александерплатц у Берліні відносно сучасний. Спроектував його за часів комуністичної НДР Еріх Йон (Erich John), громадськості годинник презентували 1969 року. З того часу це одне із улюблених місць зустрічі берлінців та туристів. Згори годинник прикрашає спрощена модель Сонячної системи, а за допомогою циліндра під нею можна подивитися час у всіх 24 часових поясах світу.

Дещо менш відомий, але не менш цікавий годинник розташований в центрі "Європа" у столиці Німеччини. Хронометр заввишки 13 метрів, вироблений у 1982 році, ніби пробиває три поверхи торгового центру. За ним можна спотерігати, як плине час. Стан зеленої рідини у великих кулях зліва показує години. За маленькими кульками можна спотерігати течію хвилин.

Астрономічний годинник на Празькій ратуші - шедевр готичної техніки. За легендою, майстрові, що виготовив куранти у 1410 році, викололи очі, щоб він більше ніде не зміг повторити своє творіння. Цей годинник справді є унікальним! Однак саме зараз його реставрують, тому до кінця жовтня 2018 року туристи не можуть бачити виставу з фігурками дванадцяти апостолів, що розгортається під час бою курантів.

Звичайно, коли мова йде про годинники, йдеться і про Швейцарію. Цитглогге (Zytglogge), тобто часова дзвіниця, з 1530 року є справжнім символом Берна. Кожну повну годину туристи можуть не тільки почути бій Бернської цитглогге, а й подивитись на годинникові виставу з фігурками півня і Кроноса - Бога часу.

Цей годинник всередині Страсбурзького собору також був побудований швейцарськими майстрами та вважається яскравим зразком мистецтва епохи Відродження. Щодня о 12.30 фігури, що є елементами годинника, починають рухатися. Серед них біблійні апостоли, а також чотири відрізки життя людини, символічно представлені дитиною, юнаком, дорослим та літньою людиною. Усі вони проходять повз смерть.

Шварцвальд на півдні Німеччини відомий своїм вишневим тортом, традиційними жіночими капелюхами "болленгут" та годинниками із зозулею. Тож не дивно, що найбільший такий годинник розташований саме тут, у містечку Тріберг. Лише його механізм важить шість тонн! Побачити можна і дерев'яну зозулю 4,5 метра заввишки. Кожні півгодини вона виглядає з віконця на другому поверсі будинку з годинником.

Іноді двічі, а іноді тричі на день фігури годинника на ратуші в німецькому Мюнхені показують спектакль. Тема - дві події з історії міста: весілля герцога Вільгельма V 1568 року та танець бондарів після великої епідемії чуми. І попри те, що Глоккеншпіль був створений іще на початку 20-го століття, його механізм працює завдяки енергії, виробленої сучасними сонячними панелями.

Найвідоміший годинник Відня прикрашає місточок між будівлями Анкер-Хофу на площі Високий ринок в центрі австрійської столиці. Спроектував його художник епохи модерну Франц Мач (Franz Matsch). Щогодини до циферблату виїжджає статуя однієї з 12-ти визначних історичних постатей Відня, а опівдні, під музику, вони з'являються усі разом. Зокрема, й імператриця Марія Терезія та композитор Йозеф Гайдн.

У Австрії можна відвідати ще один відомий хронометр: на Годинниковій вежі замку Шлоссберг у Ґраці, яку видно чи не з кожної точки міста. Особливість цього годинника в тому, що дві його стрілки переплутані: годинникова довша, а хвилинна - коротша. Річ у тому, що в давнину на циферблаті була тільки одна велика стрілка - годинникова, щоб її було здалеку добре видно. Другу додали значно пізніше.

Астрономічний годинник на площі Святого Марка показує не лише час, але й знак Зодіаку та фази місяця і сонця. До останньої рестраврації у 1998 році в будівлі разом з родиною мешкав "температоре", тобто охоронець башти. З 2006 року за точністю годинника стежить комп'ютер.

Власне це не годинник у звичному розумінні цього слова, але драконячі голови з французького міста Блуа дуже пунктуальні. Щопівгодини вони визирають з вікон Будинку магії та страхітливо рухаються під музику, що дуже подобається дітям. В цій же будівлі розсташувався музей магії, адже саме у Блуа народився відомий ілюзіоніст, "батько сучасної магії" Жан Ежен Робер-Уден.

Цей спосіб вимірювати час був відомий вже древнім єгиптянам. Такі сонячні годинники користуються популярністю і сьогодні. У деяких містах такі годинники можна знайти у парках або на будівлях - у вигляді витворів мистецтва. Людям вони подобаються. Але у них є один великий недолік: у хмарну погоду вони нічого не показують.

Пісочний годинник схожий на секундомір. Він вимірює лише певний проміжок часу. Коли закінчився пісок, минув час. Такі годинники відомі з часів раннього середньовіччя.

Так виглядають сучасні водяні годинники. На цьому фото - у вигляді скульптури в одному з торгівельних центрів Берліна. Такі годинники відомі з 16 століття до нашої ери. До речі, генезу вислову "час спливає" можна пов'язати саме з водяними годинниками.

До появи на ринку наручних годинників найпоширенішими були кишенькові. Прикріплений ланцюжком чоловіки носили його у кишені піджака чи жилетки. Сьогодні такі годинники популярні переважно серед хіпстерів. Ними подекуди користуються і жінки. Хороший смак не залежить від статі.

Сегмент годинників класу "люкс", здається, не насититсься ніколи. Такі бренди як Rolex, Omega, Rado і Tag Heuer більшості відомі лише з розповідей про життя багатіїв. "Люксові" годинники можуть коштувати понад мільйон євро.

Той, хто не може прибати собі люксову модель, може підшукати веселі і різнобарвні годинники. Але не прості! У 1980-90-х виробник годинників Swatch вийшов на ринок і запропонував кольорові моделі на смак кожного. Швейцарські пластикові годинники відразу здобули популярність. І тепер серед колекціонерів деякі годинники Swatch продаються за тисячі євро.

Є й годинники, яким мало хто радіє. Контрольні годинники досі існують на деяких підприємствах, фіксуючи початок і кінець робочого дня. Винайшли їх, за загальноприйнятою версією, у 19-му столітті у Німеччині.

Паркомати, тобто годинники, що вимірюють час на стоянках авто, часто засмучують водіїв. Адже у гаманці завжди бракує необхідних монеток. Не доплатиш за час на парковці - отримаєш штрафну квитанцію. Тому паркомати у сучасному світі сприймають як лихо. Однак ніхто нічого не може з ним вдіяти з 1935 року, коли він вперше з'явився у США.

Хто бажає знати час до мілісекунди, має скористатись спеціальним атомним годинником. Цей вимірювач часу існує поза впливом сили тяжіння і працює незалежно від того, в якому часовому поясі знаходиться. Однак на руку такий годинник не надягнеш та й загальнодоступним він також не є. Квантовий годинник, визнаний на міжнародному рівні, вимірює час у Парижі.

Цифрові годинники-смартфони здобувають дедалі більше популярності. І що - незабаром мінікомп'ютери на руці повністю витіснять годинники? Виробники годинників сподіваються, що ні, а тому презентують на ярмарку Baselworld у Швейцарії нові модні моделі наручних годинників.