Вже протягом багатьох років, не лише у колах шанувальників мистецтва, вирує гурскоманія! Найдорожчий фотохудожник світу, німець Андреас Гурскі виставляється у найбільших музеях світу, і на його роботи приходять дивитися не виключно знавці.

Гурскі народився у Лейпцигу в 1955 році, у династії рекламних фотографів. У тому ж році батько Віллі разом з родиною утік зі Східної Німеччини та оселився у Дюссельдорфі. Тут минуло дитинство та юнацтво майбутнього творця фотографій-бестелерів.

Освіта в Академії мистецтв в Дюссельдорфі

З 1978 до 1981 року Андреас вивчав "візуальну комунікацію" в ессенському університеті. Серед його вчителів були такі відомі фотографи як Отто Штайнерт та Міхаель Шмідт. Згодом, вже у Академії мистецтв у Дюссельдорфі, на його мистецький розвиток почав впливати професор Бернд Бехер, який започаткував цілий стиль у сучасній фотографії. Приналежність до учнів Бехера обіцяла Андреасу Гурскі успішну міжнародну кар'єру.

І кар'єрний злет почався невдовзі після закінчення навчання. Спочатку він робив фотопортрети простих людей. Потім з'явилися зображення об'єктів архітектури, фабрик та центрів розваг, пейзажі міст. Часто дивовижну спокійну натуру для своїх знімків Гурскі знаходив на берегах Рейну.

Погляд з відстані

Андреас Гурскі одразу зважився на великий формат. А це вимагало високої точності зображення та цифрової обробки картин. Це було повною протилежністю стилю його вчителя Бехера.

Його фотомистецтво від самого початку було на межі документалізму та інсценування. Гурскі бере за основу реальність, фотографує дуже часто аналоговою широкоформатною камерою, а потім обробляє зображення на комп'ютері. Окремі елементи він збільшує, перемонтовує загальну картинку та тим самим вносить енергетику в свій твір. "Спочатку це були лише маленькі втручання, які були взяті з композиційних частин, - пояснює Гурскі. - Між іншим, є цілі картини, які складаються з багатьох окремих деталей."

Людина зникає

Гурскі фотографує в громадських місцях під час велелюдних заходів - на боксерських матчах, демонстраціях, біржах, футбольних стадіонах, поп-концертах. Темою своїх робіт він неодноразово робив світ споживачів та фетишизований світ продуктів. Часто присутня анонімність, яка цікавить фотографа.

При цьому він відмовляється підкреслювати якусь конкретну деталь. Його композиції є "пласкими", все має той самий зміст. Людина на його картинах часто зникає, як-от на одній з його робіт, де показана хореографія північнокорейського диктатора Кім Чен Іра. Людина - мураха, мініатюра, анонімна частина зображення, реквізит, орнамент, декорація.

Майстер монументальності

Гурскі називають майстром монументальності. Він фотографував барвисті, гігантські житлові комплекси, нічні вогні мегаполісу, портові споруди та навіть американський  супермаркет зі знижками. Але настільки великими, потужними, різноманітними й деталізованими їх ніколи раніше не бачили. Томас Вескі, куратор мюнхенського Будинку мистецтв, підкреслив: "Від Гурскі бігають мурашки по шкірі".

Але все ж він створює ще більше: Гурскі створює ніщо інше, як нове бачення. "Мої картини завжди мають дві сторони,- каже він сам. - Їх можна читати з надзвичайно близького погляду до найменших деталей. А здалеку вони стають мега-символами." Ці символи мають постійно підкорювати спостерігача. Вони сфотографовані з відстані з величезною глибиною різкості та завжди демонструють те, що людина інакше б не побачила.

Любов публіки до робіт Гурскі не зменшується вже протягом років. Це підтверджує і нинішній великий показ у Дюссельдорфі, у музеї "Kunstpalast". Запланувати подорож сюди ще не пізно - тут до 13 січня можна буде побачити загалом 60 робіт.