Переможець конкурсу - фото пари золотистих кирпатих мавп, які спостерігають за бійкою двох самців. Сам кадр відзнято в китайських горах Циньлін - єдиному місці на планеті, де живуть ці тварини.

Коли над Арденським лісом у Бельгії скупчилися грозові хмари, крики двох шляхетних оленів, які виборювали прихильність самиць, відлунювали між деревами. Поступатися супернику територією жоден з них і не думав, тож протистояня переросло у жорсткий двобій.

Скай Мікер зняв леопардицю Матоджа, коли та дрімала на дереві у заповіднику Ботсвани. У перекладі з мови банту Матоджа означає "та, що кульгає". Леопардицю так назвали, бо ще в дитинстві вона пошкодила лапу.

Цю світлину було зроблено на півострові Варангер у Норвегії. Щоб зняти морянку настільки близько, фотографу, схоже, довелося з самого рання сісти в човен.

Ці сови у старій каналізаційні трубі дивляться просто в об'єктив фотокамери. Хлопчик та його батько помітили птахів під час подорожі до Капуртхали - міста в індійському штаті Пенджаб. Ця світлина - приклад того, як тварини прилаштовуються до життя у великому місті.

Тюлені-крабоїди відпочивають на льдовику в Антарктиді. Вважається, що популяція цих тварин досить численна й жодних доказів загрози їхнього зникнення немає. Утім, вони залежать від криги на морі - на ній вони відпочивають, розмножуються та переховуються від хижаків. І хоча цих тварин називають тюленями-крабоїдами, насправді вони харчуються майже самим тільки крилем.

Цю світлину було зроблено у заповіднику в Західній Австралії. У літню спеку піщані оси облаштовують свої гнізда. Туди вони кладуть паралізованих, але живих павуків для своїх майбутніх личинок. На світлину потрапили одразу дві оси, які несуть до гнізда кульки з болота.

Коли на одному з Галапагоських островів через посуху в'юркам бракує їжі, ці гостродзьобі пташки стають вампірами. Їхні жертви - насканські олуші, які теж гніздяться на цих островах. Період посухи вкрай складний для в'юрків і, щоб вижити, вони п'ють кров олуш. А ті, щоб не залишити без нагляду потомство, не встають з гнізда й усе зносять. Однак, здається, втрата крові не завдає непоправної шкоди.

Ця гірська горила, що мешкає в лісах Уганди, не може розлучитися зі своїм уже мертвим малям. Мине кілька тижнів і вона з'їсть рештки трупа. Її реакція на втрату дитини та смерть не унікальна у тваринному світі. Приміром, слони гладять кістки померлих родичів, а дельфіни намагаються утримати мертвих товаришів на плаву. Є факти, котрі засвідчують, що багато тварин горюють через смерть рідних.

Водяна змія опинилася в щільно стиснутих щелепах цієї голодної гігантської саламандри. Цей вид вважається найбільшою водною саламандрою Північної Америки. Утім, популяція гігантських саламандр значно скоротилася через деградацію водойм, де вони мешкають. Такі саламандри живуть та розмножуються лише в чистій прісноводній екосистемі. А верткій змії все ж вдалося вирватися з пащі саламандри.

Молодий самець довгохвостої макаки інстинктивно прикладає руку до обличчя, щоб якось полегшити дискомфорт від своєї маски. Його власник вишколює його для вуличних вистав. Коли мавпій не тренується і не виступає, він сидить прикутий ланцюгом поблизу залізниці в Сурабаї, що на індонезійському острові Ява. Зараз доброчинні організації із захисту тварин намагаються полегшити страждання цих мавп.

Вельвічія - окраса пустелі Наміб. Ці унікальні мешканці пустель, поширені лише в Намібії та Анголі, зростають повільно, але живуть понад тисячу років. Найбільші екземпляри сягають 8 метрів завширшки. Вони витримують суворий пустельний клімат завдяки властивості вловлювати вологу з туману та імли з моря. Ці рослини "тамують спрагу" навіть за 150 кілометрів від морського узбережжя.

Фотографу у Флориді поталанило вночі спіймати в об'єктив летючу рибу. Вдень до цих риб практично не підійти. Попри те, що ними ласують багато тварин, ці риби досить полохливі в разі небезпеки. Вони швидко б'ють своїми унікальними хвостами, щоб набрати достатню швидкість, аби вилетіти з води. Розправивши свої гострі грудні плавці, ці рибки можуть ковзати водною гладінню на сотні метрів.

Велика горбатка охороняє своїх малят, коли ті живляться пасльоном у одному з заповідників у Еквадорі. Горбатка кладе яйця на листя пасльону і захищає їх. Після вилуплення, малята проходять п'ять етапів розвитку. Протягом цього часу мати охороняє їх, відлякуючи шипами будь-яких нападників, яких помічає. Ще один спосіб попередження дітей - вібрація або феромони.

Їжаки - дикі тварини. Їх знаходять по всій Німеччині та надають їм захист, згідно із Федеральним законом про охорону природи. Їжаки можуть лишатися у людей, отримуючи від них піклування, якщо вони поранені чи хворі. Але потім їх все одно слід відпустити у світ дикої природи.

Цього року літо в Німеччині було вологим, а осінь - то не за сезоном холодною, то надто теплою. У результаті, як стверджують у баварській Асоціації захисту видів та біотопів, зросла кількість слабких їжаків, яких слід узяти під людську опіку, аби вони змогли вижити.

Через аномальну літню погоду багато їжаків розмножувалися наприкінці літа. Тому багато цьогорічних їжаченят не підготовлені до зими. Дитинчата мають швидко набрати вагу до зими, щоб мати змогу вижити. Зазвичай їжаки залягають у зимову сплячку з жовтня до квітня. Однак у теплі зими вони можуть зберігати активність до листопада чи грудня.

Їжаки, які восени важать менше, ніж 400 грам, мають мало шансів вижити взимку. Вони є нічними тваринами, тому, якщо ви знайдете їжака вдень у саду чи на вулиці, він, швидше за все, хворий чи голодний. Серед ознак, які вказують на те, що їжак хворий - повільні чи нечіткі рухи, випадіння голок.

У Німеччині ціла низка організацій піклується про хворих їжаків. Оскільки їжаки всеїдні, їх можна годувати навіть котячим кормом, яйцями чи м'ясом. А ось їжа на зразок молока чи цукру не надто корисна для їжачків.

Восени можна знайти навіть осиротілих дитинчат їжаків. Мами зазвичай вигодовують їх молоком у перші шість тижнів життя, але якщо зі самкою щось станеться, то сліпі й глухі їжаченята потребують допомоги.

Їжаки скручуються у клубочок, щоб захиститися від хижаків. Але на сьогодні однією з найбільших загроз для цих тварин є автомобілі.

Їжаків часто можна побачити в садках. Вони - нічні тварини і мають хороший нюх та слух. До речі, їжаки живуть на планеті вже близько 60 мільйонів років, що робить їх одними з найстаріших ссавців.

Чорного носорога, застреленого браконьєрами, які спокусилися на його ріг, сфотографував у одному з південноафриканських заповідників нью-йоркський фотограф, уродженець ПАР Брент Стіртон. Музей природознавства в Лондоні оголосив цю роботу переможницею щорічного міжнародного конкурсу знімків дикої природи Wildlife Photographer of the Year. На Землі залишилося близько п'яти тисяч чорних носорогів.

На фотографії, зробленій у джунглях Республіки Конго, зображена рівнинна горила, яка лежить серед дерев і притримує однією лапою кокосовий горіх. Автор цього знімка, фотограф з Нідерландів Даніель Нельсон, здобув перемогу в номінації "Кращий молодий фотограф" конкурсу Wildlife Photographer of the Year Award 2017.

Холодний похмурий день. Глибокий сніг вкрив долину Ламар в Єллоустонському національному парку, розташованому в штаті Вайомінг, США. Ця лисиця полювала поруч з дорогою, як раптом знайшла гусяче яйце. На знімку зображений момент, коли вона намагається закопати безцінну знахідку. Автор фото - американець Ешлі Скаллі.

Цих кашалотів-пустунів зняв всесвітньо відомий майстер підводної фотозйомки Тоні Ву, який народився в Китаї. Знімок зроблений в акваторії біля узбережжя Шрі-Ланки. У природі у кашалотів практично немає ворогів. Проте люди тривалий час полювали на цього ссавця. Полювання припинилося лише три десятиліття тому. І тільки зараз поголів'я кашалотів почало повільно, але відновлюватися.

Американський фотограф Джастін Хофман часто бере участь у міжнародних екологічних експедиціях, завдання яких - покласти край забрудненню світового океану. Під час однієї з них він займався зйомками біля узбережжя індонезійського острова Сумбава. В об'єктив його камери потрапив морський коник, який схопив ватну паличку, що плавала у брудній воді посеред сміття, - мабуть, сприйняв її за водорості.

Австралійська чагарникова індичка відкладає яйця прямо поруч з будинком автора цього знімка Джеррі Пірса на околиці Сіднея. Цікаво те, що ці птахи не висиджують свої яйця, а закопують їх у місцях, де забезпечується необхідна для інкубації температура. Тут індичка засипає яйця рослинними залишками, які гниють під дією мікроорганізмів.

Американському фоторепортерові Браяну Скеррі вдалося сфотографувати шкірясту морську черепаху. Це один з найстаріших видів черепах у світі. Зараз він перебуває під загрозою зникнення. Скеррі зняв черепаху в резерваті Санді-Пойнт біля острова Санта-Крус, що належить до Віргінських островів США. На тутешніх пляжах ці тварини відкладають яйця.