Найкращим фотографом дикої природи 2020 року визнано росіянина Сергія Горшкова. Фото "Обійми" із зображенням амурської тигриці, яка обіймає стовбур маньчжурської ялиці, зроблене в заказнику "Леопардовий" у Приморському краї Росії. Сергій Горшков чекав 11 місяців, щоб зафіксувати за допомогою прихованої камери настільки неповторний момент.

Журі конкурсу не могло залишитись байдужим до настільки зворушливої світлини із зображенням молодого самця-носача. Робота "Поза" визнана найкращим портретом тварини. Її автор - Могенс Троллє з Данії. Мавпи-носачі водяться тільки на острові Калімантан (Борнео), розділеному між Індонезією, Малайзією і Брунеєм, і перебувають на межі зникнення. З віком носи у самців стають ще більшими.

Близько 49 тисяч робіт як фотографів-професіоналів, так і любителів із різних країн переглянуло журі. Вперше за 56-річну історію конкурсу Wildlife Photographer of the Year його підсумки оголошені онлайн. Найкращий підводний знімок під назвою "Золота мить" зробила китайська фотографка Сунда Цай, що зняла під час дайвінгу біля берегів Філіппін цього крихітного золотистого мерехтливого кальмара.

Мета конкурсу - привернути увагу до унікальних тварин з усього світу. Ця скляна жаба рідко зустрічається у природі і перебуває під загрозою зникнення. Вона водиться тільки в еквадорському заповіднику Мандуріаку. Іспанець Хайме Кулебрас сфотографував її під час дощу, коли жаба сиділа на гілці й ласувала павуком. Робота називається "Урівноважене життя".

Автор роботи "Річка вогню на вулкані Етна" - італієць Лучіано Гауденціо. Ця фотографія демонструє неймовірну силу, якою володіє природа. Усі фотороботи-переможці будуть представлені на виставці в Музеї природознавства в Лондоні, яка відбудеться з 16 жовтня 2020 року по 6 червня 2021 року. Її мета - спонукати людей до того, щоб вони замислились і зробили щось для збереження природи.

Прикута ланцюгом до клітки макака продається на пташиному ринку на острові Балі. В Індонезії макак, яких відловлюють у дикій природі, можна легально продавати. Умови, в яких вони живуть у неволі, жахливі. Автор цієї роботи - британський фотожурналіст Пол Хілтон. Він живе в Гонконзі й працює в міжнародній екологічній організації Greenpeace. Хілтона визнали найкращим фотожурналістом дикої природи.

Ліна Хейкінен з Фінляндії зафіксувала лисицю, яка не побажала ділитися з братами й сестрами спійманою нею качкою. Натомість вирішила сама поживитися здобиччю в затишному місці. Робота "Лисиця, яка зловила качку" перемогла у номінації для фотографів віком від 15 до 17 років.

Сем Слосс (Італія/США) сфотографував в Індонезії рибу-клоуна з відкритим ротом, яка його просто зачарувала. Пізніше він дізнався, що риба заражена так званою "вошею-пожирачем язика". Юний фотограф став переможцем у номінації авторів віком від 11 до 14 років.

Франк Дешандоль із французької Нормандії сфотографував представниць двох видів ос у момент, коли вони залітають до гнізда. Щоб зафіксувати рідкісну мить зустрічі ос, фотограф створив камеру з затвором, здатним працювати на вкрай малих витримках. Робота, визнана найкращою в номінації "Поведінка: безхребетні", називається "Повість про двох ос".

Знімок із зображенням сімейства котів-манулів зроблений у степах Тибетського нагір'я на північному заході Китаю. Фотограф Шаньюань Лі слідував за котами, які шукали здобич, майже чотири кілометри, а потім встановив камеру перед їхньою засідкою. Кішка покликала дітей після того, як побачила лисицю. Робота так і називається: "Мама каже, що треба бігти".

На планеті Земля росте близько трьох трильйонів дерев, відповідно до дослідження науковців Єльського університету. Зокрема, 60 тисяч відомих видів, понад половина з яких - ендемічні, тобто зустрічаються лише в одній країні. Бразилія, Колумбія та Індонезія є домівками більшості видів дерев. Погана новина: нині дерев на 46 відсотків менше, ніж на початку людської цивілізації.

Дерева не можуть самі викоренитися та кудись рушити, але центри їхньої популяції зміщуються з часом під впливом змін клімату. Спостереження за 86 видами дерев між 1980 та 2015 роками в США показало, що 73 відсотки мігрували на захід, де збільшується кількість опадів. Інші вирушили до полюсів, ймовірно, щоб уникнути спеки. В середньому, дерева пересувалися на 16 кілометрів за десятиліття.

Дерева не лише створюють тінь, вони також здатні зменшувати екстремальні температури, вбираючи сонячну радіацію та випаровуючи вологу у повітря через листя. Улітку міста можуть перетворюватися від спеки на так звані "теплові острови". Американське дослідження 2019 року виявило, що покрив з дерев обсягом 40 відсотків площі міста чи більше може знизити влітку температуру на п'ять градусів.

Дерева вбирають вуглекислий газ з атмосфери та відіграють таким чином ключову роль у боротьбі з кліматичними змінами. Їхнє листя здатне фільтрувати з повітря тверді частинки та токсичні гази на кшталт нітроген діоксиду та сульфур діоксиду. Нещодавнє дослідження з Великобританії виявило, що біла береза, тис та бузина можуть знизити кількість частинок на 79, 71 та 70 відсотків відповідно.

Дерева можуть знизити наш рівень стресу та допомогти почуватися щасливішими та здоровішими. Декілька досліджень показали, що перебування на природі, навіть споглядання на дерева та квіти з вікна, можуть знизити кров'яний тиск, підняти імунітет, покращити сон, зменшити прояви депресії та неспокою й навіть пришвидшити одужання після операції.

Ліси мають власну систему комунікації - майже як підземний інтернет. Вона дозволяє деревам обмінюватися поживними речовинами й посилати попереджувальні сигнали про засуху чи хворобу. Дерева спілкуються через взаємодію з ґрунтовими грибами, відому як мікориза. Дослідження показали, що береза (на фото) та хвойні дерева використовують цю систему, щоб транспортувати воду, вуглець та поживні речовини.

Дерева не можуть утекти, щоб урятувати своє листя від атаки голодних рослиноїдних тварин. Але вони можуть виділити в повітря хімічні речовини - леткі органічні сполуки - щоб попередити інші дерева свого виду про небезпеку. Дослідження показують, що інші дерева відповідають посиленим виробництвом токсинів проти рослиноїдних тварин, які, як у випадку з акацією (на фото), роблять листя гіркими.

Потрапивши в оточення паразитів, деякі види дерев та рослин, зокрема, яблуні, томати, огірки, лімська квасоля, випускають у повітря хімічні речовини, щоб попередити про атаку хижаків. Найчастіше ці хижаки - комахи. Європейські дослідження виявили, що дерева, на які напали гусениці, посилають хімічний сигнал, щоб привабити птахів, що харчуються гусеницями, таких як велика синиця (на фото).

Дерева живуть на планеті довше за всі інші організми. Одне дерево може прожити сотні та навіть тисячі років. Відповідно до офіційного списку найстаріших дерев, найдовше на планеті живе брістлеконська сосна у каліфорнійських Білих горах. Дерево на ім'я Мафусаїл досягло віку 4850 років. Точне місце, де росте Мафусаїл, тримають в таємниці, щоб захистити його від вандалів.

Найвище дерево в світі росте в каліфорнійському національному парку "Редвуд". Це - секвоя вічнозелена. Дерево на ім'я Гіперіон сягає заввишки 115,85 метра - це вище, ніж Біг-Бен чи Статуя Свободи. Вважається, що гігантові, виявленому у 2006 році, декілька сотень років.

Каліфорнія стала також домівкою ще однієї гігантської секвої на ім'я Генерал Шерман, яку вважають найбільшим деревом за обсягом та масою. Дерево витягнулось у височінь на 83,8 метрів та сягає 7,7 метрів у діаметрі. Звання найтовстішого у світі отримало дерево Туле, екземпляр таксодіума мексиканського у Мексиці, штаті Оахака. Туле має діаметр 11,6 метрів та обвід 42 метри.