Насіння льону звичайного нічим не поступаються "заморському" суперфуду - насінню чіа. Експерти вважають льон рекордсменом за вмістом ненасичених кислот Омега-3. У Німеччині насіння льону традиційно додають до мюслі, до хлібних виробів або сирних соусів, які подають до відвареної "в мундирі" картоплі - на обід.

Буряк, за народними повір'ями, надає силу тим, хто ослаб, відвагу тим, кого долають страхи, а сум (або зимову нудьгу) перетворює на радість... Нагадаємо, що крім темно-бордового кольору, цей класичний для німецької кухні коренеплід є джерелом важливих вітамінів і мікроелементів.

Вона може не тільки жалити. Кропиву вважають джерелом корисних речовин. Серед них - мінеральні солі та вітаміни A, C, E. Збирати її краще в рукавицях, але під час обробки жалячі ворсинки ламаються. Тому кропиву можна вживати без страху - в салаті, супі або освіжаючому смузі.

Вишні - ще одне джерело необхідних нам вітамінів, мікроелементів (мідь, залізо, цинк та інші) та макроелементів (калій, кальцій, фосфор, магній), а також низки органічних кислот. Вишні (як і солодка черешня) - зміцнюють імунітет, покращують роботу мозку і навіть допомагають налагодити сон.

Чорниці містять більше антиоксидантів, ніж будь-які інші овочі і фрукти. Ідеальний профілактичний засіб проти простудних і серцево-судинних захворювань та алергій на шкірі. На думку експертів, це чудовий вітамін для нашого мозку. Мало чим поступаються чорницям ягоди темного і червоного кольорів: смородина, ожина, журавлина, брусниця...

Вміст вітаміну С в плодах обліпихи є в багато разів вищим, ніж, наприклад, в апельсинах або лимонах. Прихильники веганства цінують ці ягоди і за наявність вітаміну В12, що міститься зазвичай в продуктах тваринного походження. Німецька батьківщина обліпихи - прибережні райони Балтійського моря.

Завдяки вмісту в них селену, вітаміну Е, магнезію, білку, ненасичених жирних кислот омега-3, інших вітамінів і мікроелементів, насіння гарбуза дуже корисне для профілактики появи зморшок. А чайною ложкою олії з насіння гарбуза в Німеччині присмачують традиційний гарбузовий суп.

Ароматні ягоди чорної смородини - місцевий конкурент суперфуду з Китаю - ягодам годжі (або дерези звичайної). Корисних речовин і вітамінів в смородині аж ніяк не менше, а ось калорій (якщо не захоплюватися нею у вигляді варення) в ній мало.

Щорічно кожен житель Німеччини з'їдає в середньому 17 кілограмів яблук. Низькокалорійний продукт містить велику кількість вітамінів і органічних кислот і, як відомо, позитивно впливає на діяльність мозку, серця, корисний для шкіри, знижує ризик захворювання на діабет.

Грюнколь, або капуста Кейл - зимовий вид капусти, популярний в Німеччині. Вона добре поєднується з ковбасою або картоплею. Ста грамів капусти вистачить, щоб забезпечити організм добовою дозою вітаміну С. У капусті Кейл в достатній кількості містяться вітамін А, залізо і кальцій.

Собак у Німеччині не їдять, хіба що за винятком "холодного пса", відомого також як "холодна морда". Цей вершковий шоколадний торт - беззаперечний хіт на дитячих днях народженнях. Його буквально змітають зі столів, а готувати дуже просто: в форму для випічки замість коржів викладаєте печиво, зверху шоколадний крем, потім ще печиво і ще шоколадний крем. Потім - на кілька годин у холодильник.

Сама назва підказує, що цей зайчик - "фальшивий", несправжній. Насправді така страва є м'ясним рулетом із свинини або яловичини з цибулею, спеціями та яйцем. Тільки людині з багатою уявою такий наїдок може здатися зайцем. Ймовірно, рецепт виник у часи дефіциту їжі після Другої світової війни.

"Укус бджоли" - класика німецької здоби, яку випікають на деках. Фактично це дріжджове тісто з кремовою начинкою та хрусткими смаженими мигдалевими пластівцями зверху. Звідки походить назва? Подейкують, що два учні кондитера з містечка Андернах відбили напад мешканців сусіднього Лінца за допомогою вирою бджіл. На честь перемоги андернахці влаштували свято. Так і вигадали пиріг "укус бджоли".

Страва "Пів півня" також не відповідає своїй назві. Замість м'яса вам принесуть житню булочку з товстим шматком сиру Гауда та кількома кільцями цибулі. І не забудьте додати гірчицю. Назва цього популярного на берегах Рейну наїдку, ймовірно, виникла в давнину через непорозуміння між носіями різних німецьких діалектів.

Таким самим питомо кельнським наїдком, як "пів півня", є і "небо та земля": ця страва складається з яблучного мусу та картопляного пюре. А подається найчастіше зі смаженою цибулею та кров'янкою. В Рейнланді це - невід'ємна складова меню кожної броварні. Під "небом" у назві розуміють яблука, а "землею" - картоплю.

Існує багато версій появи цієї страви в швабському регіоні на півні Німеччини. Одна з них стверджує, що під час посту ченці вирішили змішати подрібнене м'ясо, шпинат й іншу зеленину та заповнили цим фаршем конвертики з пісного тіста. Взагалі-то під час посту забороняється їсти м'ясо, тому ченці й сховали його в тісті. Не дивно, що інша назва швабських вареників - "обдури Бога".

"Соус чиновника" традиційно подають до вареної картоплі чи картопляного пюре. Спершу він вважався вечерею бідноти, адже в минулому чиновники були переважно небагатими. Соус, що складається з бульйону, цибулі, спецій та м'ясного фаршу, був популярним у Східній Німеччині - в НДР.

Всередині м'який, ззовні - хрусткий. Для випічки під назвою "бідний лицар" вам потрібні черстві булочки, розмочені в суміші молока, цукру та яйця, а потім обсмажені в маслі та посипані цукром. Можливо, у Середньовіччя саме цим замість м'яса харчувалися бідні лицарі? Нині таким чином використовують залишки хлібу. Схожий рецепт є також в інших країнах. В Англії він має назву "бідні лицарі Віндзора".

Спагетті в морозиві? Ні, насправді йдеться про популярні солодощі, які можна замовити в кафе-морозиво в усій Німеччині: ванільне морозиво пропускають через спеціальний прес, зверху додають полуничний джем та посипають тертим білим шоколадом. Результат - солодка страва, яка справді дуже схожа на спагетті.

Виставка в Музеї Вікторії та Альберта у Лондоні презентує понад 70 проектів сучасних художників і дизайнерів, створених у співпраці із кухарами, фермерами та науковцями. Деякі експонати навіть ростуть прямо в музеї. Наприклад, інсталяція GroCycle "Urban Mushroom Farm" ("Міська грибна ферма"), яка являє собою їстівні гриби, що ростуть на кавових відходах.

Австрійський дует митців honey & bunny вже понад десять років приділяє увагу темі продуктів харчування. У своїх роботах Соня Штуммерер (Sonja Stummerer) і Мартін Габлесрайтер (Martin Hablesreiter) показують, що те, що ми їмо, визначається не випадково, а нашим культурним бекграундом.

Частина виставки у лондонському музеї присвячена різноманітним проектам з компостування відходів і перетворення їх на добрива. Проект "Daily Dump" ("Щоденне сміття") - це система для компостування, яка вже успішно використовується в Індії. Для цього відходи, придатні для біологічної переробки, складаються у теракотові горщики ручної роботи.

Нідерландська дизайнерка й дослідниця Каролін Ніблінг працює над розробкою альтернатив м'ясу. Її мета: зменшити споживання м'яса. Результати проекту "The Future Sausage" ("Ковбаса майбутнього") задокументувала фотографка Ноортьє Кнульст. На світлинах, серед іншого, зображені запечена у формі ковбаси морква, фініки, горіхи та комахи.

"Fallen Fruit" ("Опалі фрукти") - це 12-метрова шпалера, виготовлена спеціально для виставки. Вона вказує на історію місця - раніше тут буяв фруктовий сад.

У 2013 році Крістіна Агапакіс та Сіссель Толаас започаткували проект "Selfmade" ("Зроблений власноруч"), під час якого вони створювали сорти сиру із бактерій, добутих із тіла знаменитостей.

Пластик - велике навантаження для екосистеми. Щонайменше 150 мільйонів тонн пластику потрапило у світовий океан. Аби знизити його використання і, відповідно, кількість сміття, лондонська лабораторія "Skipping Rocks Lab" винайшла спосіб зберігати воду у виробленій з водоростей оболонці.

"Company Drinks" ("Спільні напої") - це міжкультурний проект на сході Лондона, який об'єднує представників різних поколінь. У межах цього проекту кожен охочий може долучитися до виробництва напоїв - від збирання фруктів та овочів до переробки, збуту і продажу. Відвідувачі музею мають можливість ознайомитися з продуктами, виготовленими в межах проекту.