Яке місто вважається найдавнішим у Німеччині? Однозначної відповіді на це запитання історики дати не можуть, адже вона залежить від низки критеріїв (враховувати їх чи ні?), археологічних знахідок та інших фактів. В будь-якому разі, такі міста повинні були мати централізовану структуру влади, забезпечувати себе усім необхідним - продовольством і водою, а також мати чіткі територіальні кордони.

Вважається, що найстаріші міста, що досі існують на території сучасної Німеччини, виники у часи Давнього Риму. Тобто були засновані як римські військові табори або цивільні поселення на території тодішніх римських провінцій - на колишніх землях кельтських і германських племен уздовж річок Мозель, Дунай, Рейн. На фото - капітолійська вовчиця у Кельні.

Часто найстарішим німецьким містом називають Трір. У будь-якому разі він був найбільшим і найважливішим серед них - таким собі "Північним Римом", у якому проживало до 70 тисяч людей. Утім, на це право претендує і Вормс. Саме він, за рішенням федерального уряду, представляє Німеччину у робочій групі найстаріших міст Європи. До трійки основних претендентів входить також баварський Кемптен.

Оскільки однозначної відповіді на запитання вчені не дають, пропонуємо вашій увазі список з 12 найстаріших німецьких міст, укладений за абеткою. Частина цих міст уже відсвяткувала свої 2000-річні ювілеї. Зауважимо також, що після розпаду Римської Імперії нові міста на території сучасної Німеччини почали з'являтися лише за кілька століть - на початку VIII сторіччя.

Це місто на лівому березі Рейна веде свою історію з 12-го року до нашої ери. Римляни заснували тут табір, щоб охороняти переправу через ріку на кордоні з германськими племенами. Місце обрали неподалік кельтського поселення Antunnacum. Під час розкопок в Андернаху були знайдені залишки римських фортифікацій і терм, а також золоті прикраси і монети.

Засновниками німецького міста Аугсбург були Друз Старший і Тіберій. У 15-му році до нашої ери вони прибули сюди, щоби за велінням свого прийомного батька - римського імператора Октавіана Августа - закласти військовий табір. Пізніше він перетворився на друге за розмірами після Тріра римське поселення на північ від Альп, а наприкінці першого століття навіть став столицею провінції Реція.

Колишня столиця ФРН Бонн також своєю появою на картах і лівому березі Рейну завдячує давнім римлянам, а точніше - тому самому пасинку Октавіана Августа - Друзу Старшому. В 11-му році до нашої ери Друз заклав на цих землях германського племені ебуронів військовий табір, щоби розвідувати звідти нові території. У 9-му році нашої ери табір став римським каструмом - великим укріпленим гарнізоном.

Найдавніші свідчення присутності римлян на території Вормса також датовані періодом правління Октавіана Августа. Їх знайдено небагато, але цілком достатньо, щоби місто претендувало на звання найстарішого в Німеччині. За імператора Тіберія тут розпочалось будівництво військового гарнізону, а також було закладено цивільне поселення, що пізніше стало центром напівавтономного округу Civitas Vangionum.

Численні археологічні знахідки, зроблені на території Кельна, можна побачити у Римсько-германському музеї. Укріплене поселення Oppidum Ubiorum було засноване тут у 38-му році до нашої ери. У середині першого століття воно отримало статус колонії - Colonia Claudia Ara Agrippinensium. Сталося це з волі дружини імператора Клавдія - Агріппіни, яка тут народилась і вважається засновницею міста.

У списку найдревніших німецьких міст Кемптен посідає особливе місце, адже саме він першим серед усіх згадується в літописах. Запис датовано 18-м роком нашої ери. Приблизно за 30 років до цього римські війська зайняли тутешні кельтські території, на яких розташовувалось поселення Cambodunum. У місті працює археологічний парк. Його відкрили на місці розкопок, що тривали півтора століття.

Це місто виникло в стратегічному місці - там, де Мозель впадає у Рейн. Римський каструм було закладено у 9-му році до нашої ери - для охорони водного шляху з Майнца до Ксантена. Вигідне розташування сприяло швидкому зростанню поселення. У Кобленці знайдено залишки давньоримського храму. Для переправи через Рейн римляни збудували 350-метровий дерев'яний міст, близько 50 опір якого дійшли донині.

У Ксантені на Нижньму Рейні розкинувся один із найвідоміших археологічних парків Німеччини. Музей розташовано на місці розкопок міста Colonia Ulpia Traiana. Перший військовий табір було закладено тут за наказом Друза Старшого у 12-му році нашої ери. Приблизно за 100 років поселення отримало статус римської колонії. Тоді близько півтори сотні міст імперії мали такі ж найвищі права.

Нині це місто - столиця федеральної землі Рейнланд-Пфальц, а у часи давніх римлян було центром їхньої провінції Верхня Германія. Римські війська відвоювали ці землі у кельтів у 12-му році до нашої ери. Сьогодні на території Майнца можна побачити залишки римського водогону. Також у місті знаходиться найбільший римський театр на північ від Альп - він уміщав до 10 тисяч глядачів.

На території Нойса, розташованого на лівому березі Рейна, навпроти Дюссельдорфа, знаходився один з найважливіших гарнізонів для операцій на землях германських племен - Castrum Novaesium. Табір було засновано в 16-му році до нашої ери. Довкола нього невдовзі виникло велике цивільне поселення для родин легіонерів, торговців і заїздів. На малюнку 1630 року - битва римлян і германців поблизу Нойса.

До приходу римлян у цьому місці на Мозелі проживало кельтське плем'я треверів. У 30-му році до нашої ери тут заснували перший римський табір, а місто Augusta Treverorum, назване на честь імператора Октавіна Августа, було засноване близько 16-го року до нашої ери. Найвищого розквіту місто сягнуло наприкінці другого століття. Нині давньоримські пам'ятки Тріра - у списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Римський військовий табір, що дав початок історії Шпаєра, було засновано у 10 році до нашої ери. Чисельність його гарнізону складала 500 солдатів. У 150-му році місто, що виникло на місці військового табору, грецький учений Клавдій Птолемей наніс на мапу світу під кельтською назвою Noviomagus. Археологічні знахідки цього періоду міста виставлено в краєзнавчому музеї Пфальцу.

Після розпаду Римської імперії перші дані про виникнення нових міст на території сучасної Німеччини датовані початком VII століття, більшість - у Тюрингії та Гессені, деякі - у Баварії. Серед них - Арнштадт (704 рік), який вважався найстарішим містом НДР, а також Фрайзинг (724), Бад-Герсфельд (736), Ерфурт (742, на фото) і Фульда (744), засновані під час християнізації цих земель.

У 2020 році Бонн відзначає 250-й ювілей свого найвідомішого сина - Людвіґа ван Бетховена (Ludwig van Beethoven). У його будинку-музеї зробили ремонт, а до концертного календаря міста уже з початку року включили твори: оперу "Фіделіо", п'яту симфонію та камерні твори відомого композитора. Січень, напевне, ідеальний місяць для відвідин Бонна - поки не розпочалася "бетховенська лихоманка".

Веселі дні, скажені ночі - у лютому частина країни танцює! Карнавальні процесії у таз званий трояндовий понеділок 24 лютого - кульмінація карнавального сезону. Родзинка, яку можна побачити лише в Майнці - Schwellköpp - величезні голови з пап'є-маше, що належать різноманітним героям місцевого карнавалу. Немає приводу не святкувати разом із ними!

Якщо хочеться весни, треба їхати на південь! Фрайбург вважається особливо теплим і сонячним містом, а також є піонером сонячної енергетики в Німеччині. Це ще й розумне місто із затишним історичним центром (Altstadt) і вражаючим кафедральним собором. У 2020 році місто відзначатиме свій 900-й день народження, тож приєднуйтесь!

6 квітня 1520 року, тобто 500 років рому, помер італійський художник Рафаель. Навіщо через це їхати до Дрездена? Тому що тут зберігається одна з його найгарніших робіт - "Сікстинська Мадонна" з двома знаменитими янголами у нижній частині картини. До цієї дати дрезденську картинну галерею мають відчинити для відвідувачів - після ремонту.

Обераммергау - баварська громада, що наче зійшла з картинки! Тут навіть зараз зустрічаються чоловіки з бородами і довгим волоссям. Це - частина їхнього акторського образу з вистави про "Пристрасті Христові": кожні 10 років мешканці містечка ставлять історію життя і смерті Христа на сцені. Востаннє, у 2009 році, подивитися на виставу в Обераммергау приїхали понад 500 тисяч глядачів з усього світу.

Руїни гайдельберзького замку влітку стануть особливо ефектним видовищем: 6 червня відбудеться перша з трьох літніх ночей феєрверків. Також 14 червня розпочнеться гайдельберзький театральний фестиваль: театральні й музичні вистави під відкритим небом - у найгарніших у світі декораціях!

Літо - час фестивалів. І Ferropolis, промисловий музей під відкритим небом у Східній Німеччині, стане місцем одразу двох висококласних подій: фестивалю хіп-хопу SPLASH (9-11 липня) і фестивалю року та електронної музики MELT (17-19 липня). Тисячі фанів танцюватимуть між двома покинутими кар'єрними екскаваторами. Ритми замість бурого вугілля - це також пасує до дискусії про захист клімату!

Вітрильники типу "вінджамер" вважають "королями морів". Лише раз на п'ять років найгарніші з них з усього світу зустрічаються на запливі у Бременгафені. З 19 по 23 серпня у Північне море вийдуть понад 200 суден з 20 країн. Це супроводжуватиметься екскурсіями на вітрильники, водними прогулянками гаванню і величезним вуличним фестивалем.

Чому він називається Октоберфест, якщо починається 19 вересня? Тому що Wiesn (як звуть це свято баварці) раніше проходив саме у жовтні, допоки його через примхливу жовтневу погоду не перенесли на місяць раніше. Але бронювання місць розпочинається значно раніше: у два найбільші й навідоміші пивні павільйони вже у січні, до решти павільйонів - навесні.

Цьогоріч 3 жовтня німці святкуватимуть 30-річчя возз'єднання країни. Головні урочистості проходитимуть у Потсдамі. Як і багато інших міст колишньої НДР, Потсдам розквітнув протягом минулих десятиліть: середмістя реконструювали, міський палац відновили, а загальний ансамбль з чудових палаців і парків - внесено до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Чим відоме місто у Рурі? Підвісною монорельсовою дорогою (Schwebebahn) і Фрідріхом Енгельсом (Friedrich Engels). Філософ, комуніст і соратник Карла Маркса (Karl Marx) народився 28 листопада 1820 року у районі Бармен у Вупперталі. Його 200-річчя - добра нагода не лише відвідати музей Енгельса, а й прокатитись на унікальному монорельсі.

Є багато причин поїхати наприкінці року до Берліна: вулиці та бульвари - у святковій ілюмінації, вибір різдвяних ринків - величезний, а зустрічати новий рік біля Бранденбурзьких воріт - це класика. Одночасно можна перевірити, чи дійсно новий берлінський аеропорт BER, як нещодавно пообіцяли, нарешті введуть в експлуатацію 31 жовтня - після багаторічного будівництва і перебудови.

Від фортеці Фюрстенберг (Fürstenberg), що поблизу містечка Райндібах, нині залишились тільки руїни. Фортецю зведено на високому березі Рейну в 13-му столітті. Але досі вона зберегла особливий шарм. Ця фортеця повністю вписується в рейнську романтику. На башті сокіл навіть сплів гніздо. На крутих схилах піднімаються виноградники. До речі, місцеве вино можна скуштувати на замковій терасі.

На півдні Верхньої долини Середнього Рейну так звана "Мишача башта" (Mäuseturm) маркує початок романтичного Рейну. В цьому місці русло Рейну вкрай вузьке. Розташована на острові башта в часи Середньовіччя містила митницю. В 17-му сторіччі голландські художники відкрили на той час уже порожню башту як мотив для картин. Власне завдяки їм "Мишача башта" й стала символом рейнської романтики.

Свій нинішній вигляд замок Райнштайн (Rheinstein), що поблизу Трехтінґгаузена, отримав після того, як у 1823 році його придбав Фрідріх Прусський. Племінник короля Пруссії перебудував зведену в 14-му столітті фортецю на романтичний лицарський замок. Він любив розкіш, про що свідчать коштовні вікна, настінні розписи та стильні меблі. Нині замок Райнштайн містить музей, готель та ресторан.

На перший погляд Зоонек (Sooneck) виглядає як казковий замок. Насправді ж в 11-му столітті не чисті на руку війти обмивали тут награбоване. Серед іншого вони клали до власної кишені надходження від митних зборів, які вони мали б віддавати монастирю. Завітавши до замку, варто зазирнути й до шинку старих війтів.

Фортецю Пфальцґрафенштайн (Pfalzgrafenstein), якому вже понад 700 років, зведено на скелі посеред Рейну. Колись це була митниця - одна з 30 митниць між Майнцом та Кельном. На кожній з них із суден виноробів стягували побори. На таку обставину винороби свого часу навіть поскаржились Папі Римському. Нині ж тут зупиняються лише пороми, що привозять туристів.

Одна з найвідоміших рейнських фортець - це фортеця Катц з видом на скелю Лорелей. Сьогодні вона перебуває у приватній власності японців. Граф фон Катценальнбоґен велів збудували цю фортецю у 14-му столітті на противагу фортеці Петерсек. У народі обидві фортеці почали називати по-своєму: фортеця Катц (Burg Katz) та фортеця Маус (Burg Maus) - за аналогією з котом і мишею.

Напроти фортеці Катц розташована фортеця Райнфельс (Burg Rheinfels) - перша фортеця графів фон Катценельнбоґен. В Середні віки вона вважалась нездоланною. Але й нещодавно за неї безуспішно спробував поборотися праправнук останнього німецького кайзера. Він вимагав від федеральної землі Рейнланд-Пфальц віддати йому фортецю. Цей символ містечка Санкт-Ґоар і нині доступний для відвідування туристами.

Багато руїн фортець на Рейні впродовж 19-го століття були відбудовані в історичних середньовічних стилях. Але фортеці Марксбург (Marksburg) вдалося уникнути цієї долі, адже вона ніколи не була зруйнована. Жіночі покої та каплиця, лицарська зала та арсенал, винний підвал та бойові ходи - все у цій фортеці залишилося незайманим з 13-го століття. Ласкаво просимо в Середньовіччя!

За товстим муром колишньої митної фортеці Мартінсбург (Martinsburg) вся влада колись належала архієпископам Майнца. Княжий сад зараз можна відвідати всім охочим. У деяких приміщеннях розташований Рейнський музей карнавалу міста Ланштайн. Хто відвідує замок у "день відкритої пам'ятки", може під час екскурсії зазирнути до готичної зали, яка зазвичай закрита для очей громадськості.

Витончений, а не своєрідний - таким хотів бачити Фрідріх Вільгельм IV, прусський романтик на престолі, свій ідеал лицарської фортеці на Рейні. Будівництво він доручив зірковим архітекторам свого часу: Карл Фрідріх Шинкель, починаючи від 1823 року, перетворив колишні руїни фортеці Штольценфельс (Stolzenfels) на літню прусську резиденцію.