Тут досі розкидані речі, перекинутий посуд, дитячі іграшки, недоїдене варення в банках, попіл на вогнищі - так,ніби господарі щойно готувати вечерю, але вийшли на хвилинку. І хоча три намети, складені з дошок і целофану, заховані в хащах на околиці Львова, добратись до табору - нескладно. До найближчої будівлі складських приміщень через дорогу - якихось 100 метрів. Їхній охоронник Іван Гнип розповідає, що шокований тим що сталось – він знав цих ромів, інколи віддавав їм непотрібні речі, чи будматеріали. "Вони були тихі, спокійні, шкоди не робили. Жили тут минулого року. І от недавно, приблизно тиждень тому, повернулись сюди знову", - каже чоловік. Цей ромський табір був невеликий - 9 осіб. Більшість з них походять з Мукачівського району Закарпатської області. До Львова вони приїжджали в літній час на заробітки. Займались тим, що збирали метал, перебирали сміття, інколи допомагали за гроші львів’янам копати город.  

У ніч трагедії вони саме повечеряли:  хтось спав, хтось сидів біля вогнища, пригадує 19-річний Радж Арпадим, який отримав 10 ножових поранень. "Вони налетіли з отакими ножами, - каже він і показує від зап’ястя до ліктя, - Кричали: забирайтесь геть, цигани, я вас уб'ю. Мені давали ножі всюди по тілу:  спина, ноги.  Били всіх, без розбору". Ножові поранення отримали навіть жінка і 10-річна дитина. Але рани у них виявились незначні, то ж одразу після надання допомоги, їх відпустили. Зараз вони і ще декілька постраждалих, перебувають  в центрі для безпритульних, там за ними наглядає охорона. Братові Раджа, Давидові, пощастило менше. Від отриманих травм, 24-річний хлопець загинув.

Радж розповідає про ці події стримано, слова добирає ретельно, і навіть не стільки через незнання української мови, скільки через страх. "Вони - залякані, тому неохоче йдуть на контакт, нікому не довіряють. Навіть нам з адвокатом складно з ними розмовляти, вони просять відпустити їх додому",  - розповідає  керівник організації "Рома України "Терніпе" Микола Юрченко. Поки що їх не пускають, бо вони проходять як свідки.

Хто нападники?

За напад на ромський табір львівська поліція затримала вісьмох нападників: сімох учнів трьох львівських шкіл, віком 16-17 років і 20-річного організатора. Двом з них вже обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,  долю решти суд ще продовжує вирішувати. Молоді люди, які вчинили напад на табір, назвали себе організацією "Твереза і зла молодь". Вони використовували символіку, схожою на ультраправу організацію Misanthropic Division Lemberg, яка позаторік розігнала ЛГБТ-парад у Львові. При цьому  telegram-канал "тверезих і злих" був створений щойно в квітні, а їхній youtube канал взагалі з'явився 21 червня - незадовго до нападу. Втім, після того, як посилання на цей канал опублікували львівські журналісти, і відео, і інформація про це утворення зникли. 

Речник поліції у Львівській області Світлана Добровольська розповідає, що про організацію "тверезих і злих" в поліції не знають, бо відслідковування таких організацій - прерогатива СБУ.  У свою чергу, керівник СБУ України Василь Грицак напередодні на прес-конференції  у Києві заявив, що його відомство розслідує обставини нападу на ромський табір, щоб "з'ясувати, хто за цим стоїть і хто фінансував цю акцію". Грицак зробив вже традиційне для СБУ припущення, що "за цим може стояти Росія", не пояснивши, на чому ґрунтується така версія.

Нетерпимість росте

Тим часом ромські правозахисні організації відзначають, що в Україні різко зросла нетерпимість до представників національних меншин, передусім до ромів. Правозахисник  Дмитро Швець наголошує, що вони такі самі громадяни, як інші українці і не повинні бути залякані, або обмежені в праві на захист, чи в праві вільно пересуватись.  Він каже, що нетолерантність до ромів зростає через тих, які приїжджають в великі міста займатися шахрайством, крадіжками, але наголошує, що такі роми зазвичай мешкають не в таборах, а в квартирах. І тут - відповідальність на поліції. Через  її бездіяльність посилилось негативне ставлення до ромів в цілому, переконаний Швець.

За його спостереженнями, поліція неохоче відкриває і розслідує справи щодо ромів. Адвокат наводить приклад зі спаленням табору під Рудно, що біля Львова, що трапився у травні. "Відкрили лише провадження за хуліганство, без будь-якої прив'язки, що відбувся підпал саме ромського табору. Слідчі навіть отримали якимось чином покази від мами з дочкою, нібито про те, що це був побутовий підпал: "готували їжу, загорілось". А де ж тоді взялося побої чоловіка?", - запитує адвокат.

Мер покладає відповідальність на правоохоронців

Про вину поліції в трагедії у Львові говорить і міський голова Львова Андрій Садовий, який теж вважає, що жорстокий напад стався через  те, що ніхто не був покараний за підпали ромських таборів у минулі рази. Цього року вони вже трапились у Києві, Тернополі та Львові. "Якщо правоохоронна система не буде використовувати  дозволеного в рамках чинного законодавства застосування сили, то тоді це зроблять сторонні  люди", - сказав мер у розмові з DW. Міський голова наголошує, що міська влада не має можливостей цьому запобігти, оскільки не має права на координацію питань з громадської безпеки, бо це - виключна компетенція МВС , і це, на думку мера,  неправильно, бо громадська безпека мала би бути в повноваженнях міської влади.

В поліції переконують, що превентивних заходів вживають. "Ходимо до ромів, розмовляємо, попереджаємо. Разом з нами ходять представники міської влади, які закликають їх соціалізуватись. У випадку з останнім нападом, ми не змогли цього попередити, бо табір там з'явився всього день перед тим", - пояснює Світлана Добровольська. 

Довічне ув'язнення організатору нападу?

У вівторок, 26 червня у Пустомитівському районному суді Львівської області вирішують питання тримання під вартою інших нападників. У справі про напад на табір ромів оголошені підозри у вчиненні хуліганства, а 20-річному організатору нападу повідомлено про підозру в умисному вбивстві. Йому загрожує довічне ув’язнення. Іншим учасникам - до семи років позбавлення волі.

А тим часом, в львівській лікарні одужує поранений Радж. Нині він почувається краще, вже може вставати, і навіть посміхається і з нетерпінням  виглядає санітарів з обідом. "Найбільше зараз я хочу повернутись додому. Мені обіцяли, що скоро випишуть",  - каже він. На питання, що буде робити вдома - відповідає: "Не знаю... Сидіти в хаті.  Але сюди точно не вернусь, взагалі нікуди не поїду", - каже ром.