Передвиборча гонка за крісло президента у Франції досягла апогею. Соціологічні опитування дають чотирьом з одинадцяти кандидатам реальні шанси пробитись до вирішального другого туру, який відбудеться 7 травня. Два кандидати - лідерка правопопулістського "Національного фронту" Марін Ле Пен та ліберал Еммануель Макрон, який заснував нову партію "Вперед!", - протягом останніх тижнів виступають у ролі фаворитів для виходу до другого туру.

У деяких опитуваннях Ле Пен з мінімальним відривом випереджає Макрона у першому турі, а в інших - першу сходинку, теж з незначним відривом, посідає Макрон. Під час цих виборчих перегонів у Франції основні претенденти йдуть нога в ногу.

Але також крайній лівий кандидат Жан-Люк Меланшон і консерватор Франсуа Фійон мають гарні шанси. В опитуваннях вони відстають від Ле Пен або Макрона лише на два-три відсотки. Цей розрив - у межах статистичної похибки.

Як зазначає в інтерв'ю DW політолог, дослідник виборів Стефан Ваніш, "у Франції ми маємо більше виборців, які не визначились. Чверть французів визначаться, за кого голосувати, у день виборів. Це означає, що ми опитуємо людей, за кого вони голосуватимуть, попри те, що вони досі не вирішили, за кого віддадуть свої голоси. Це ставить соціологів перед великою проблемою", - каже експерт.

За його словами, французький електорат більше не є монолітним. "Наше суспільство перебуває у переломному моменті. І робити надійні прогнози у даній ситуації складно. Якщо це врахувати, то опитування у нинішній виборчій кампанії є цілком переоцінені", - переконаний Ваніш.

Можливі різні комбінації

Правопопулістка Ле Пен під час минулих виборів 2012 року не вийшла до другого туру. Схоже, що цього разу їй гарантований вихід до вирішального раунду перегонів. Правляча Соціалістична партія непопулярного серед французів президента Франсуа Олланда, який іде з посади, більше не відіграє значної ролі у цих виборах. І це є також новим для французької політики. Ліві роздрібнені як ніколи досі.

З іншого боку, вражаючим є злет популярності колишнього комуніста Жана-Люка Меланшона, чиї радикальні гасла проти Євросоюзу та за 100-відсоткові податки для багатих особливо подобаються молодим виборцям. Він відкидає глобалізацію та вільну торгівлю: "Усі торговельні угоди, які розоряють держави, що беруть у них участь, мають бути розірвані. Усі війни мають бути зупинені, усі війни, які розпалюються підбурювачами воєн".

Публіцист Альфред Ґроссер (Alfred Grosser) в ефірі радіостанції Deutschlandfunk назвав наступну причину підйому Меланшона: "Це відбулось тому, що багато молодих людей насамперед у певній мірі надихаються ідеєю показати свій справжній протест - наприклад, за допомогою виборчих бюлетенів. А решта лівих є слабкими. Представник соцпартії є таким нульовим, що, можливо, не набере й десяти відсотків, і Меланшон його з легкістю обійде".

Ле Пен хоче вийти з ЄС і НАТО

Лідерка правопопулістського "Національного фронту", Марін Ле Пен, під час виборчої кампанії використовує ті ж методи, що й президент США Дональд Трамп та інші популісти. Вона підживлює страхи та обіцяє протекціонізм, повернення до нібито старих добрих часів.

"Національні кордони будуть відновлені", - проголошує Ле Пен під захоплені вигуки на своєму мітингу. Вона хоче повністю зупинити еміграцію, як легальну, так і нелегальну. "Погляньте на світ, який змінюється прямо на ваших очах. Постає дещо нове, і я є саме тією людиною, яка має говорити від імені Франції. Це наш шанс!", - заявляє Ле Пен. Вона хоче вийти з НАТО і Євросоюзу. І таких поглядів серед кандидатів дотримуються не лише праві.

З відверто проєвропейським курсом виступає фактично лише ліберал Емануель Макрон - колишній соціаліст, у свої 39 років він є наймолодшим кандидатом. "Я захищаю європейське об'єднання суверенних держав. Суверенність означає можливість захищати у конкретних випадках нашу сутність, а також можливість захищати наші цінності. Я не можу віддати ідею суверенітету у руки крайніх правих або лівих та на поталу їхній брехні", - заявив Еммануель Макрон під час однієї зі своїх промов у січні у Берліні.

Істеблішмент-партії ослаблені

Сильно обвалилась популярність серед виборців кандидата від консервативної партії "Республіканці" Франсуа Фійона. Після скандалу навколо фіктивного працевлаштування його родичів на держслужбі Фійон був змушений відмовитись від надій гарантовано вийти до другого туру.

Фійон дотримується радше євроскептичних поглядів та вважає бюджетну політику Німеччини причиною економічних проблем Франції. "Німці могли б не лише просто зберігати свій профіцит бюджету, у той час, як французькі солдати ризикують своїм життям в Африці, щоб стримати тероризм та ісламізм. Німці повинні погодитись ширше бути залученими у військові операції та розділяти європейську відповідальність", - заявив Фійон під час одних з теледебатів.

Марін Ле Пен також фігурує у скандалі через свої зловживання як депутатки Європарламенту, проте це ніяк не вплинуло на ставлення до Ле Пен її прихильників.

Врешті-решт: президент Макрон?

Після першого туру президентських виборів, який відбудеться у неділю, 23 квітня, можливими є багато комбінацій у другому турі. На даний момент найбільш ймовірним є дуель Макрона проти Ле Пен. Якщо так станеться, то, згідно з нинішніми соцопитуваннями, Еммануель Макрон переможе Марін Ле Пен зі значним відривом - 65 проти 35 відсотків.

Але гарантії цієї "перемоги на виборах здорового глузду", як висловився публіцист Альфред Ґроссер, немає. Французький професор з досліджень громадської думки Стефан Ваніш залишається обережним. "Якщо опитування й далі віддаватимуть Еммануелю Макрону впевнену перемогу над Марін Ле Пен у другому турі, і якщо ЗМІ так само далі це подаватимуть, тоді насправді може відбутись по-іншому, - зазначив експерт в інтерв'ю DW. - Прогнози, які віддають впевнену перемогу Макрону, можуть призвести до того, що багато потенційних виборців Макрона у другому турі не підуть на вибори. Макрон, як новачок у політиці, не має ядра виборців, на яких він може покластись. Натомість Марін Ле Пен та її "Національний фронт" мають багато відданих виборців. Ми можемо отримати великий сюрприз і Марін Ле Пен буде обрана президенткою".

Під час останніх виборів 2012 року явка виборців становила 80 відсотків, або 35 мільйонів осіб. Згідно з прогнозами, цього разу вона знизиться до 65 відсотків, і за таких обставин також складно щось прогнозувати.

Багато людей хочуть виступити проти істеблішменту, вважає підприємець Фредерік Кудре. "Настрої ще ніколи не були настільки поганими. Люди ситі по горло, усі скаржаться. Вони хочуть нового президента. Тут на місцях люди думають, що політики у Парижі про них забули", - каже Кудре у розмові з DW. Він голосуватиме у французькому містечку Донзі, яке статистично традиційно голосує так, як і вся Франція. Перші прогнози щодо підсумків першого туру голосування стануть відомі у неділю о восьмій годині вечора за центральноєвропейським часом.