1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Туристична принада

Райна Бройєр / Наталія Мар’янчик13 липня 2012 р.

Туристи масово відвідують Джильйо, аби зробити фото на тлі круїзного судна Costa Concordia, яке півроку тому зазнало аварії біля берегів італійського острова.

Фото: Reuters

Це сталося 13 січня цього року: поблизу узбережжя італійського острова Джильйо круїзний лайнер Costa Concordia напоровся дном на підводні скелі. На його борту перебували понад чотири тисячі двісті пасажирів та члени екіпажу. Після того, як у трюм потрапила вода, судно почало тонути, на борту виникла паніка. Капітан Франческо Скеттіно врятувався одним з найперших. Більшість пасажирів натомість мусили годинами терпляче очікувати порятунку.

Тридцятеро людей загинули, тіла двох досі не знайдено. Через півроку після аварії напівзатонулий корабель все ще лежить неподалік від Джильйо. Він став магнітом для одноденних туристів, що викликає невдоволення у власників готелів на острові.

Лайнер, який важить 500 тисяч тонн, до кінця року мають транспортувати на берегФото: Reuters

Півтора євро за відвідини

З першого липня місцева влада Джильйо запровадила плату за відвідини острова. «Тариф розрахований на численних туристів, які приїжджають лише на один день, щоб подивитися на корабель та зробити фото на його тлі», - розповідає Маріанжела Трафіканте, експерт з туризму та журналістка італійського журналу про подорожі Guida Viaggi. Тариф хоч і мінімальний, але міська влада сподівається таким чином скоротити кількість туристів-"одноденок". «Люди не лишаються на острові на ніч, вони не витрачають тут гроші, що не подобається готельним операторам», - говорить Трафіканте.

Щоправда, на Великодні свята місцеві готелі були повністю заповнені, переважно завдяки посиленій підтримці місцевого уряду. Кілька місяців тому регіон Тоскана розпочав міжнародну інформаційну кампанію – на виставках та ярмарках по всьому світу рекламується острів Джильйо. За словами Маріанжели Трафіканте, міністр туризму Італії особисто відвідав цей регіон та пообіцяв свою підтримку. «Міжнародні ЗМІ розповідають лише про туристів, які приїжджають на короткий час, щоб побачити напівзатонулий корабель. Місцева влада вбачає у цьому проблему, адже імідж острова як популярної туристичної цілі спотворюється», - розповідає експерт з туризму.

Наслідки для природи

Через місяць після аварії розпочалася викачка пального із баків корабля. За словами Джованни Аморозі із Національного парку Тосканського архіпелагу, ця ризикована операція не мала для довкілля жодних негативних наслідків. Починаючи із січня, було зроблено декілька наукових аналізів стану морського дна. «Усі вони підтверджують, що забруднення довкілля навколо острова Джильйо немає», - говорить захисниця природи.

Узбережжя острова ДжильйоФото: AP

Але найнебезпечніше для довкілля ще попереду. Місяць тому почалася операція з підняття пошкодженого судна. Роботи триватимуть протягом року. «Найскладніше завдання - транспортувати Costa Concordia на берег цілком, щоб не зашкодити довкіллю», - пояснює Карло Феміані, морський інженер в італійській компанії Micoperi, що бере участь у підйомних роботах. Необхідно уникнути розпаду судна на окремі уламки. Саме вони можуть бути небезпечними для довкілля. Проте експерт Феміані впевнений в успішності проведення цієї операції.

Очима капітана

Тим часом капітан круїзного лайнера Франческо Скеттіно, який уже звільнений з-під домашнього арешту, зробив нову заяву: мовляв, він сам був «жертвою системи» і не вважає, що «скоїв злочин». Про це він повідомив телеканалові Canale 5. Водночас Скеттіно визнав, що смерть 32 пасажирів на його совісті, та попросив у всіх вибачення. Прокуратура звинувачує капітана у ненавмисному вбивстві людей, в аварії, а також у тому, що він покинув корабель раніше за пасажирів. Розслідування триває, однак, повільно. А до судового процесу може пройти ще не один рік.

Капітан корабля Франческо СкеттіноФото: dapd
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW